- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Поняття, предмет і завдання кримінального права.
- •Предмет і метод кримінально-правового регулювання.
- •Система кримінального права.
- •Наука кримінального права України.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та значення закону про кримінальну відповідальність.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Дія кримінального закону в часі.
- •Структура кримінально-правової норми.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів.
- •Малозначне діяння.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття та значення складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття та значення об’єкта злочину.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Класифікація об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків.
- •Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Поняття, ознаки, соціальна та юридична характеристика суб’єкта злочину.
- •Осудність та неосудність. Обмежена осудність.
- •Поняття вини. Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Подвійна (змішана) форма вини.
- •Невинне заподіяння шкоди (казус).
- •Мотив і мета злочину.
- •Емоційний стан особи, яка вчинила злочин.
- •Кримінально-правове поняття помилки та її значення.
- •Фактична помилка та її види.
- •Юридична помилка та її види.
- •Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Добровільна відмова співучасників.
- •Причетність до злочину.
- •Поняття та юридична характеристика множинності злочинів.
- •Поняття та види одиничних злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничних злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки повторності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки сукупності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Поняття обставин, що виключають злочинність діяння, їх соціальна та правова природа.
- •Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Поняття, ознаки та значення необхідної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення уявної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття, ознаки, значення.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •Поняття та види кримінальної відповідальності.
- •Кримінально-правові відносини, їх структура.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття, ознаки та цілі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених нормами Загальної частини кк України.
- •Поняття покарання та його ознаки. Теорії покарання в кримінальному праві.
- •Мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •Види покарань.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, скоєний у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття, види та значення інституту звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від покарання.
- •Звільнення від відбування покарання та заміна покарання більш м’яким.
- •Звільнення від покарання на підставі закону про амністію й акта про помилування.
- •Поняття та значення інституту судимості в кримінальному праві України
- •Ознаки судимості, її правові наслідки.
- •Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття, цілі та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.
- •Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, й особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література із Загальної частини кримінального права
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
Тлумачення закону полягає у з'ясуванні її і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування.
Тлумачення не може бути довільним, таким, що виходить за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону.
Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення, прийомів (засобів) та обсягу тлумачення.
Існує декілька видів тлумачення:
за суб’єктом тлумачення;
за способом тлумачення;
за обсягом тлумачення.
Залежно від суб'єкта, який роз'яснює закон
Легальне - (офіційне тлумачення), що дається органом, спеціально на те уповноваженим (Конституційний суд).
Це тлумачення — вид правової діяльності високого юридичного рівня, оскільки акти конституційного тлумачення законів мають силу останніх. Мають обов’язкову силу для всіх органів, установ, посадових осіб та громадян
Судове - це найбільш поширене і частіше за все застосовуване тлумачення.
Воно має два різновиди:
а) казуальне тлумачення, що дається судами при розгляді конкретної кримінальної справи.
б) правозастосовне тлумачення, що дається в рекомендаціях Пленуму Верховного Суду України з найбільш складних питань застосування КК.
Наукове (доктринальне) це тлумачення закону, що дасться науковими і навчальними юридичними установами, окремими вченими і практиками в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, науково-практичних коментарях, експертних висновках (обов’язкової сили не має)
Прийоми (засоби) тлумачення
Історичне
З’ясування змісту закону шляхом з’ясування причин, умов та тих розумінь, якими керувався законодавець при виданні закону. Зміст закону з’ясовується в ретроспективному та сучасному аспектах.
Філологічне
З’ясування словарного тексту шляхом аналізу самого його тексту із виконанням правил граматики.
Систематичне
Встановлення змісту закону шляхом співставлення його з іншими законодавчими актами.
Логічне
Полягає у застосуванні категорій логіки при з’ясуванні змісту закону.
Тлумачення за обсягом (результатом)
Буквальне
Воно полягає у з’ясуванні змісту кримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону
Обмежувальне
Полягає у наданні дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст норми
Поширювальне
Надає закону ширше вираження, це випливає з буквального його тексту
Поняття та ознаки злочину.
Злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК).
Кримінальне законодавство визнає злочином лише конкретну поведінку, вчинок людини у формі суспільно небезпечного діяння або бездіяльності. Думки, почуття, побажання, переконання, записи для особистого користування, скільки б вони не засуджувалися мораллю, не є злочином, оскільки вони не є діянням, вчинком.
Під дією розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Бездіяльність - це пасивна поведінка, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Ознаки злочину:
1) Передбаченість кримінальним законодавством. КК встановлює вичерпний перелік злочинів. "Немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону" - відомий правовий принцип римських юристів.
2) Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Юридичні особи за заподіяну шкоду кримінальної відповідальності не несуть. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за деякі найбільш небезпечні діяння.
Суб'єктом злочину вважається лише осудна особа, тобто така, яка під час учинення діяння, передбаченого КК, могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
3) Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Діяння, вчинене за відсутності вини, тобто за відсутності психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином.
4) Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість для особи (фізичної чи юридичної), суспільства, держави, людства.
Суспільна небезпечність діянь не є раз і назавжди усталеним поняттям. її переоцінка здійснюється постійно під впливом певних негативних чи позитивних факторів (істотних обставин), які об'єктивно зумовлюють необхідність криміналізації (або навпаки, декриміналізації) певного діяння. Вказані фактори можуть бути негативним наслідком науково-технічного прогресу, екологічних, демографічних змін, соціальних реформ тощо.