Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PITANNYa_DO_PIDSUMKOVOGO_OTsINYuVANNYa.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
648.02 Кб
Скачать
  1. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

Тлумачення закону полягає у з'ясуванні її і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування.

  • Тлумачення не може бути довільним, таким, що виходить за межі волі законодавця, вираженої в тексті закону.

  • Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення, прийомів (засобів) та обсягу тлумачення.

Існує декілька видів тлумачення:

  • за суб’єктом тлумачення;

  • за способом тлумачення;

  • за обсягом тлумачення.

Залежно від суб'єкта, який роз'яснює закон

Легальне - (офіційне тлумачення), що дається органом, спеціально на те уповноваженим (Конституційний суд).

Це тлумачення — вид правової діяльності високого юридичного рівня, оскільки акти конституційного тлумачення законів мають силу останніх. Мають обов’язкову силу для всіх органів, установ, посадових осіб та громадян

Судове - це найбільш поширене і частіше за все застосовуване тлумачення.

Воно має два різновиди:

а) казуальне тлумачення, що дається судами при розгляді конкретної кримінальної справи.

б) правозастосовне тлумачення, що дається в рекомендаціях Пленуму Верховного Суду України з найбільш складних питань застосування КК.

Наукове (доктринальне) це тлумачення закону, що дасться науковими і навчальними юридичними установами, окремими вченими і практиками в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, статтях, науково-практичних коментарях, експертних висновках (обов’язкової сили не має)

Прийоми (засоби) тлумачення

  • Історичне

З’ясування змісту закону шляхом з’ясування причин, умов та тих розумінь, якими керувався законодавець при виданні закону. Зміст закону з’ясовується в ретроспективному та сучасному аспектах.

  • Філологічне

З’ясування словарного тексту шляхом аналізу самого його тексту із виконанням правил граматики.

  • Систематичне

Встановлення змісту закону шляхом співставлення його з іншими законодавчими актами.

  • Логічне

Полягає у застосуванні категорій логіки при з’ясуванні змісту закону.

Тлумачення за обсягом (результатом)

  • Буквальне

Воно полягає у з’ясуванні змісту кримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону

  • Обмежувальне

Полягає у наданні дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст норми 

  • Поширювальне

Надає закону ширше вираження, це випливає з буквального його тексту

  1. Поняття та ознаки злочину.

Злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК).

Кримінальне законодавство визнає злочином лише конкретну поведінку, вчинок людини у формі суспільно небезпечного діяння або бездіяльності. Думки, почуття, побажання, переконання, записи для особистого користування, скільки б вони не засуджувалися мораллю, не є злочином, оскільки вони не є діянням, вчинком.

Під дією розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Бездіяльність - це пасивна поведінка, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Ознаки злочину:

1) Передбаченість кримінальним законодавством. КК встановлює вичерпний перелік злочинів. "Немає злочину, немає покарання, якщо немає відповідного закону" - відомий правовий принцип римських юристів.

2) Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Юридичні особи за заподіяну шкоду кримінальної відповідальності не несуть. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за деякі найбільш небезпечні діяння.

Суб'єктом злочину вважається лише осудна особа, тобто така, яка під час учинення діяння, передбаченого КК, могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

3) Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Діяння, вчинене за відсутності вини, тобто за відсутності психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином.

4) Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість для особи (фізичної чи юридичної), суспільства, держави, людства.

Суспільна небезпечність діянь не є раз і назавжди усталеним поняттям. її переоцінка здійснюється постійно під впливом певних негативних чи позитивних факторів (істотних обставин), які об'єктивно зумовлюють необхідність криміналізації (або навпаки, декриміналізації) певного діяння. Вказані фактори можуть бути негативним наслідком науково-технічного прогресу, екологічних, демографічних змін, соціальних реформ тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]