9. Дія кримінального закону в часі.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі припускає усвідомлення положень про: а) набрання чинності законом про кримінальну відповідальність; б) припинення чинності законом про кримінальну відповідальність; в) зворотну дію закону про кримінальну відповідальність.

Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі — це можливість застосування кримінального закону залежно від часу вчинення злочину. Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Зміст цього положення та аналіз опублікованих законів свідчать про те, що новий закон може набрати чинності, по-перше, після десяти днів з дня його офіційного оприлюднення (опублікування). При цьому день опублікування до їх числа не входить. Тобто, закон набирає чинності з нуля годин дванадцятої доби після з'явлення (опублікування) його тексту в офіційному виданні. По-друге, - з дня оприлюднення закону або з того строку, який у ньому зазначений. Перший випадок повинен стосуватись, як правило, законів, що пом'якшують відповідальність, другий - законів, якими вносяться суттєві зміни та доповнення і застосування яких вимагає часу для попереднього їх вивчення та усвідомлення їх суті. Наприклад, новий КК був прийнятий 5 квітня 2001 p., а набрав чинності з 1 вересня того ж року.

Закони, у яких вказаний день набрання ними чинності, застосовуються щодо діянь, вчинених цього дня.

Припинення чинності закону про кримінальну відповідальність означає, що його норми не можуть застосовуватися до зафіксованих у ньому діянь.

Підставами припинення чинності законом про кримінальну відповідальність є:

а) скасування закону про кримінальну відповідальність.

б) заміна закону про кримінальну відповідальність іншим законом.

в) закінчення строку дії, на який закон був виданий.

На практиці трапляються ситуації, коли на час вчинення злочину діяв один закон, а на час досудового слідства чи розгляду справи у суді - інший. Виникає запитання: який з цих законів підлягає застосуванню?

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності, незалежно від часу настання злочинних наслідків. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі.

Поширення дії нового закону на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання ним чинності, називається зворотною дією закону про кримінальну відповідальність у часі.

Більш м'яким вважається закон, в якому встановлюється більш м'який вид покарання, ніж у законі, що діяв під час вчинення злочину; мінімальна межа покарання нижча, ніж така ж межа покарання у законі, що діяв раніше; максимальна межа одного і того ж виду покарання є більш низькою у новому законі; одночасно знижена нижча межа і підвищена вища межа. В цьому випадку закон має зворотну дію у часі лише у тій частині, яка пом'якшує відповідальність; виключено додаткове покарання, яке було передбачене у попередньому законі; збережене додаткове покарання, однак це покарання в новому законі, на відміну від того, що діяв раніше, передбачене факультативно поряд із менш суворим додатковим покаранням; виключений більш суворий вид покарання, передбачений в альтернативній санкції, або в таку санкцію включений менш суворий вид покарання; замість одного основного покарання, яке було у законі, що діяв раніше, передбачено альтернативно ще хоча б одне більш м'яке основне покарання.

Закон про кримінальну відповідальність не має зворотної сили, коли визначає злочинність діяння або встановлює більш суворе покарання чи іншим чином погіршує правове становище особи.