
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Поняття, предмет і завдання кримінального права.
- •Предмет і метод кримінально-правового регулювання.
- •Система кримінального права.
- •Наука кримінального права України.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та значення закону про кримінальну відповідальність.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Дія кримінального закону в часі.
- •Структура кримінально-правової норми.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів.
- •Малозначне діяння.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття та значення складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття та значення об’єкта злочину.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Класифікація об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків.
- •Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Поняття, ознаки, соціальна та юридична характеристика суб’єкта злочину.
- •Осудність та неосудність. Обмежена осудність.
- •Поняття вини. Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Подвійна (змішана) форма вини.
- •Невинне заподіяння шкоди (казус).
- •Мотив і мета злочину.
- •Емоційний стан особи, яка вчинила злочин.
- •Кримінально-правове поняття помилки та її значення.
- •Фактична помилка та її види.
- •Юридична помилка та її види.
- •Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Добровільна відмова співучасників.
- •Причетність до злочину.
- •Поняття та юридична характеристика множинності злочинів.
- •Поняття та види одиничних злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничних злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки повторності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки сукупності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Поняття обставин, що виключають злочинність діяння, їх соціальна та правова природа.
- •Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Поняття, ознаки та значення необхідної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення уявної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття, ознаки, значення.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •Поняття та види кримінальної відповідальності.
- •Кримінально-правові відносини, їх структура.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття, ознаки та цілі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених нормами Загальної частини кк України.
- •Поняття покарання та його ознаки. Теорії покарання в кримінальному праві.
- •Мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •Види покарань.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, скоєний у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття, види та значення інституту звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від покарання.
- •Звільнення від відбування покарання та заміна покарання більш м’яким.
- •Звільнення від покарання на підставі закону про амністію й акта про помилування.
- •Поняття та значення інституту судимості в кримінальному праві України
- •Ознаки судимості, її правові наслідки.
- •Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття, цілі та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.
- •Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, й особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література із Загальної частини кримінального права
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Дія кримінального закону в часі.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі припускає усвідомлення положень про: а) набрання чинності законом про кримінальну відповідальність; б) припинення чинності законом про кримінальну відповідальність; в) зворотну дію закону про кримінальну відповідальність.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі — це можливість застосування кримінального закону залежно від часу вчинення злочину. Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.
Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Зміст цього положення та аналіз опублікованих законів свідчать про те, що новий закон може набрати чинності, по-перше, після десяти днів з дня його офіційного оприлюднення (опублікування). При цьому день опублікування до їх числа не входить. Тобто, закон набирає чинності з нуля годин дванадцятої доби після з'явлення (опублікування) його тексту в офіційному виданні. По-друге, - з дня оприлюднення закону або з того строку, який у ньому зазначений. Перший випадок повинен стосуватись, як правило, законів, що пом'якшують відповідальність, другий - законів, якими вносяться суттєві зміни та доповнення і застосування яких вимагає часу для попереднього їх вивчення та усвідомлення їх суті. Наприклад, новий КК був прийнятий 5 квітня 2001 p., а набрав чинності з 1 вересня того ж року.
Закони, у яких вказаний день набрання ними чинності, застосовуються щодо діянь, вчинених цього дня.
Припинення чинності закону про кримінальну відповідальність означає, що його норми не можуть застосовуватися до зафіксованих у ньому діянь.
Підставами припинення чинності законом про кримінальну відповідальність є:
а) скасування закону про кримінальну відповідальність.
б) заміна закону про кримінальну відповідальність іншим законом.
в) закінчення строку дії, на який закон був виданий.
На практиці трапляються ситуації, коли на час вчинення злочину діяв один закон, а на час досудового слідства чи розгляду справи у суді - інший. Виникає запитання: який з цих законів підлягає застосуванню?
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності, незалежно від часу настання злочинних наслідків. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі.
Поширення дії нового закону на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання ним чинності, називається зворотною дією закону про кримінальну відповідальність у часі.
Більш м'яким вважається закон, в якому встановлюється більш м'який вид покарання, ніж у законі, що діяв під час вчинення злочину; мінімальна межа покарання нижча, ніж така ж межа покарання у законі, що діяв раніше; максимальна межа одного і того ж виду покарання є більш низькою у новому законі; одночасно знижена нижча межа і підвищена вища межа. В цьому випадку закон має зворотну дію у часі лише у тій частині, яка пом'якшує відповідальність; виключено додаткове покарання, яке було передбачене у попередньому законі; збережене додаткове покарання, однак це покарання в новому законі, на відміну від того, що діяв раніше, передбачене факультативно поряд із менш суворим додатковим покаранням; виключений більш суворий вид покарання, передбачений в альтернативній санкції, або в таку санкцію включений менш суворий вид покарання; замість одного основного покарання, яке було у законі, що діяв раніше, передбачено альтернативно ще хоча б одне більш м'яке основне покарання.
Закон про кримінальну відповідальність не має зворотної сили, коли визначає злочинність діяння або встановлює більш суворе покарання чи іншим чином погіршує правове становище особи.