
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Поняття, предмет і завдання кримінального права.
- •Предмет і метод кримінально-правового регулювання.
- •Система кримінального права.
- •Наука кримінального права України.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та значення закону про кримінальну відповідальність.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Дія кримінального закону в часі.
- •Структура кримінально-правової норми.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів.
- •Малозначне діяння.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття та значення складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття та значення об’єкта злочину.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Класифікація об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків.
- •Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Поняття, ознаки, соціальна та юридична характеристика суб’єкта злочину.
- •Осудність та неосудність. Обмежена осудність.
- •Поняття вини. Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Подвійна (змішана) форма вини.
- •Невинне заподіяння шкоди (казус).
- •Мотив і мета злочину.
- •Емоційний стан особи, яка вчинила злочин.
- •Кримінально-правове поняття помилки та її значення.
- •Фактична помилка та її види.
- •Юридична помилка та її види.
- •Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Добровільна відмова співучасників.
- •Причетність до злочину.
- •Поняття та юридична характеристика множинності злочинів.
- •Поняття та види одиничних злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничних злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки повторності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки сукупності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Поняття обставин, що виключають злочинність діяння, їх соціальна та правова природа.
- •Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Поняття, ознаки та значення необхідної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення уявної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття, ознаки, значення.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •Поняття та види кримінальної відповідальності.
- •Кримінально-правові відносини, їх структура.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття, ознаки та цілі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених нормами Загальної частини кк України.
- •Поняття покарання та його ознаки. Теорії покарання в кримінальному праві.
- •Мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •Види покарань.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, скоєний у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття, види та значення інституту звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від покарання.
- •Звільнення від відбування покарання та заміна покарання більш м’яким.
- •Звільнення від покарання на підставі закону про амністію й акта про помилування.
- •Поняття та значення інституту судимості в кримінальному праві України
- •Ознаки судимості, її правові наслідки.
- •Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття, цілі та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.
- •Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, й особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література із Загальної частини кримінального права
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.
Погашення судимості-це автоматичне її припинення при встановленні певних, передбачених законом умов.
Головним з них є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину.
Стаття 89 КК встановлює диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, відбутого винним. Так, відповідно до пунктів 1 і 2 ст.89 у осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (статті 75 і 79 КК), судимість погашається при сприятливому перебігу іспитового строку. Якщо таким особам було призначено вироком суду додаткове покарання, строк якого перевищує іспитовий строк, то судимість погашається після відбуття цього додаткового покарання.
У деяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття покарання або звільнення від нього. Так, згідно з пунктами 3 і 4 ст. 89 КК судимість погашається після відбуття таких покарань, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ст. 55 КК), службові обмеження для військовослужбовця (ст. 58 КК), тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62 КК) або з моменту їх дострокового звільнення від цих видів покарань. Так само погашається судимість у разі відбуття покарання військовослужбовцем на гауптвахті замість арешту.
Стаття 89 КК передбачає також погашення судимості перебігом встановленого в законі строку після відбуття особою основного і додаткового покарання. Тривалість цих строків встановлюється залежно від виду покарання і ступеня тяжкості вчиненого злочину. Так, п. 5 передбачає строк погашення судимості в один рік, якщо особи відбули покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, а для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення судимості дорівнює двом рокам (п.6).
У пунктах 6-9 ст. 89 КК строки погашення судимості диференціюються залежно від категорії злочинів (ст.12), до яких належить вчинений засудженим злочин. Для злочинів невеликої тяжкості - два роки; середньої тяжкості - три роки; тяжких - шість років; особливо тяжких - вісім років.
Закінчення передбачених ст. 89 КК строків судимості за умови, що перебіг строку не переривався вчиненням нового злочину, дозволяє вважати особу такою, яка не має судимості, що є важливим чинником реалізації прав людини.
2. У зв'язку з тим, що погашення судимості пов'язується законом з перебігом певних строків, важливе значення мають передбачені ст. 90 КК правила обчислення цих строків.
Частина 1 ст. 90 КК встановлює загальне правило, відповідно до якого строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. Так, якщо особу було засуджено до чотирьох років позбавлення волі (основне покарання) і трьох років позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю (додаткове покарання), строк погашення судимості почне обчислюватися тільки після відбуття додаткового покарання, тобто після закінчення семи років, тому що тільки після цього строку особа буде вважатися такою, що відбула як основне, так і додаткове покарання.
У деяких випадках строк погашення судимості спливає одночасно з строком давності обвинувального вироку. Частина 2 ст. 90 КК спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку (ст.80 КК).
У зв'язку з широким застосуванням умовно-дострокового і дострокового звільнення від покарання, а також заміни покарання більш м'яким, виникає питання, як обчислювати в цих випадках строк погашення судимості: з моменту відбуття покарання, визначеного вироком суду, чи з моменту звільнення. Закон вирішує і це питання. У ч. 3 ст. 90 КК встановлено: якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється, виходячи з фактично відбутого строку, але з моменту звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). Відповідно до ч. 4 ст. 90, якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з моменту відбуття більш м'якого покарання (основного і додаткового). Якщо зазначені в ст. 90 КК строки витікають без їх перерви вчиненням нового злочину, то особа вважається такою, що не має судимості. Проте якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, то відповідно до ч. 5 ст. 90 КК строк погашення судимості переривається. У цьому разі він починає обчислюватися заново (з самого початку) після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. Отже, з цього моменту будуть одночасно текти два строки погашення судимості: за перший і другий злочини. Ці строки обчислюються паралельно (не складаються і не поглинаються) і закінчуються кожний самостійно, залежно від їх тривалості.
1. Строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.
2. До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
3. Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
4. Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).
5. Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.