
- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Поняття, предмет і завдання кримінального права.
- •Предмет і метод кримінально-правового регулювання.
- •Система кримінального права.
- •Наука кримінального права України.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та значення закону про кримінальну відповідальність.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Дія кримінального закону в часі.
- •Структура кримінально-правової норми.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів.
- •Малозначне діяння.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття та значення складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття та значення об’єкта злочину.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Класифікація об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків.
- •Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Поняття, ознаки, соціальна та юридична характеристика суб’єкта злочину.
- •Осудність та неосудність. Обмежена осудність.
- •Поняття вини. Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Подвійна (змішана) форма вини.
- •Невинне заподіяння шкоди (казус).
- •Мотив і мета злочину.
- •Емоційний стан особи, яка вчинила злочин.
- •Кримінально-правове поняття помилки та її значення.
- •Фактична помилка та її види.
- •Юридична помилка та її види.
- •Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Добровільна відмова співучасників.
- •Причетність до злочину.
- •Поняття та юридична характеристика множинності злочинів.
- •Поняття та види одиничних злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничних злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки повторності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки сукупності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Поняття обставин, що виключають злочинність діяння, їх соціальна та правова природа.
- •Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Поняття, ознаки та значення необхідної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення уявної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття, ознаки, значення.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •Поняття та види кримінальної відповідальності.
- •Кримінально-правові відносини, їх структура.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття, ознаки та цілі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених нормами Загальної частини кк України.
- •Поняття покарання та його ознаки. Теорії покарання в кримінальному праві.
- •Мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •Види покарань.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, скоєний у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття, види та значення інституту звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від покарання.
- •Звільнення від відбування покарання та заміна покарання більш м’яким.
- •Звільнення від покарання на підставі закону про амністію й акта про помилування.
- •Поняття та значення інституту судимості в кримінальному праві України
- •Ознаки судимості, її правові наслідки.
- •Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття, цілі та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.
- •Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, й особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література із Загальної частини кримінального права
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Чинність кримінального закону в просторі.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі визначається на підставі таких принципів: а) територіального; б) громадянства; в) космополітичного (універсального); г) реального. Перші два принципи вважаються основними.
Територіальний принцип. Сутність цього принципу виражена в ч. 1 ст. 6 КК, де зазначено, що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. Територіальний принцип випливає із суверенітету держави, влада якої поширюється на всю її територію.
За загальним правилом злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, незалежно від того, де особу було віддано до суду в зв'язку з його вчиненням. Зазначене положення охоплює як випадки вчинення всього діяння на території України, так і випадки вчинення діяння як на території України, так і на території інших держав. Однак практично будь-яка із держав, на території якої була вчинена певна частина злочинних дій, може застосовувати щодо особи, яка вчинила злочин, свої кримінальні закони, якщо відповідальність за такі злочини в них передбачена.
Частина 3 ст. 6 КК вказує також на випадки вчинення злочину в співучасті. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
Іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом, виключені з-під юрисдикції судових властей України.
Повним дипломатичним імунітетом користуються: глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг, а також члени сімей усіх зазначених осіб, якщо вони не є громадянами України.
Обмеженим дипломатичним імунітетом користуються консульські посадові особи і консульські службовці, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, а також представники і службові особи міжнародних організацій, члени парламентських і урядових делегацій. Ці особи не підлягають кримінальній юрисдикції України лише щодо дій, вчинених ними при виконанні своїх службових обов'язків.
Питання про кримінальну відповідальність осіб, які мають дипломатичний імунітет і вчинили злочини на території України, вирішується дипломатичним шляхом.
Принцип громадянства. Відповідно до цього принципу громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Злочинність і караність діяння, вчиненого за кордоном громадянами України, а також особами без громадянства, що постійно проживають в Україні, визначаються за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином в тій країні, де воно було вчинено.
Якщо громадяни України і особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинений в іншій державі злочин зазнали там же покарання, то згідно з ч. 2 ст. 7 КК вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин.
Космополітичний (універсальний) принцип. Цей принцип виходить з міжнародно-правових зобов'язань України у сфері боротьби із злочинністю. Згідно з ст. 8 КК іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України. Сутність цього принципу полягає у спільності інтересів кількох держав у боротьбі зі злочинами, вчинення яких на території однієї держави здатне заподіяти шкоди й інтересам інших держав, в тому числі Україні.
В останні роки уведення таких норм до КК здійснюється на підставі міжнародних договорів, учасницею яких Україна стала після проголошення нею незалежності.
Реальний принцип. Він полягає в тому, що іноземці та особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом у випадках, якщо цей злочин є особливо тяжким та був спрямований проти прав і свобод громадян України або інтересів України, наприклад, за ст. 115 у разі вбивства громадянина України на території іншої держави. Реальний принцип засновується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, сутність яких полягає в тому, що будь-яка держава має право карати діяння, що вчинені іноземцями за межами її території і порушують кримінальні закони, якщо ці діяння посягають на основні права і свободи її громадян або ставлять під загрозу безпеку держави. Застосування реального принципу можливе за умови, якщо іноземці чи особи без громадянства, які в Україні не проживають, не були засуджені в іноземній державі і притягаються до кримінальної відповідальності на території України.
Кримінальне законодавство України уперше ввело у систему норм Загальної частини інститут видачі осіб, що вчинили злочин (екстрадицію), хоча міжнародному праву він відомий давно. Під видачею осіб, які вчинили злочин (екстрадицією), розуміють передачу таких осіб однією державою (що запитується), на території якої вони знаходяться, іншій державі (що запитує), на території якої був вчинений злочин або громадянами якої вони є.