- •Питання до підсумкового оцінювання (екзамену)
- •Поняття, предмет і завдання кримінального права.
- •Предмет і метод кримінально-правового регулювання.
- •Система кримінального права.
- •Наука кримінального права України.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та значення закону про кримінальну відповідальність.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Чинність кримінального закону в просторі.
- •Дія кримінального закону в часі.
- •Структура кримінально-правової норми.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Класифікація злочинів.
- •Малозначне діяння.
- •Відмежування злочинів від інших правопорушень.
- •Поняття та значення складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Поняття та значення об’єкта злочину.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Класифікація об’єктів злочинів.
- •Предмет злочину.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- •Ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Суспільно небезпечне діяння.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків.
- •Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •Поняття, ознаки, соціальна та юридична характеристика суб’єкта злочину.
- •Осудність та неосудність. Обмежена осудність.
- •Поняття вини. Форми вини.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Подвійна (змішана) форма вини.
- •Невинне заподіяння шкоди (казус).
- •Мотив і мета злочину.
- •Емоційний стан особи, яка вчинила злочин.
- •Кримінально-правове поняття помилки та її значення.
- •Фактична помилка та її види.
- •Юридична помилка та її види.
- •Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті.
- •Добровільна відмова співучасників.
- •Причетність до злочину.
- •Поняття та юридична характеристика множинності злочинів.
- •Поняття та види одиничних злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничних злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки повторності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки сукупності злочинів.
- •Поняття, ознаки, види й правові наслідки рецидиву злочинів.
- •Поняття обставин, що виключають злочинність діяння, їх соціальна та правова природа.
- •Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.
- •Поняття, ознаки та значення необхідної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення уявної оборони.
- •Поняття, ознаки та значення затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Крайня необхідність: поняття, ознаки, значення.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
- •Поняття та система заходів кримінально-правового впливу.
- •Поняття та види кримінальної відповідальності.
- •Кримінально-правові відносини, їх структура.
- •Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •Поняття, ознаки та цілі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених нормами Загальної частини кк України.
- •Поняття покарання та його ознаки. Теорії покарання в кримінальному праві.
- •Мета покарання.
- •Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним правом.
- •Види покарань.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, скоєний у співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття, види та значення інституту звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від покарання.
- •Звільнення від відбування покарання та заміна покарання більш м’яким.
- •Звільнення від покарання на підставі закону про амністію й акта про помилування.
- •Поняття та значення інституту судимості в кримінальному праві України
- •Ознаки судимості, її правові наслідки.
- •Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття, цілі та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру.
- •Примусове лікування.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.
- •Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
- •Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, й особливості їх призначення.
- •Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
- •Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.
- •Інтернет – джерела
- •Рекомендована література Основні нормативні акти найвищої юридичної сили
- •Основні підзаконні акти (укази, постанови та нормативно-правові акти центральних органів влади)
- •Основні рішення та постанови судів (Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України, Верховного Суду України)
- •Основна література із Загальної частини кримінального права
- •1. Коментарі
- •2. Підручники, навчальні посібники тощо
Система кримінального права.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
(статті 1 - 108)
Містить норми, що регламентують загальні положення, принципи та інститути кримінального права, що стосуються злочинності та покарання діяння, тобто конкретної поведінки або вчинку людини у формі дії або бездіяльності, небезпечної для суспільних відносин.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
(статті 109 - 447)
Складається з норм, які визначають суспільні відносини, що поставлені під охорону кримінального закону з вказівкою конкретної шкоди, умов її заподіяння, встановлюють види та розміри покарань, які застосовуються до осіб, що посягають на ці відносини.
1. Кримінальне право як сукупність юридичних норм являє собою
їх цілісну систему, окремі структурні утворення якої (підсистеми) найтіснішим чином пов’язані між собою.
Усі норми кримінального права поділяються на дві частини — Загальну та Особливу. До Загальної частини включено норми, що визна-чають завдання, принципи та основні інститути кримінального права.
Вони закріплюють підстави кримінальної відповідальності, чинність
кримінального закону в часі і просторі тощо.
Особлива частина кримінального права містить норми, що опису-ють конкретні види злочинів та конкретні межі покарання, які можуть
бути призначені за вчинення певних злочинів. Ці норми і зосереджено
в Особливій частині КК.
2. Норми Загальної та Особливої частин кримінального права як
певні підсистеми законодавства перебувають у тісному, нерозривному
зв’язку. Насамперед, норми Особливої частини ґрунтуються на нормах
Загальної частини. Тому розкриття дійсного змісту норм Особливої
частини неможливо без звернення до Загальної частини. У той же час
усі інститути Загальної частини мають у своїй основі узагальнення тих
ознак, що властиві всім злочинам, передбаченим в Особливій частині.
Тому неможливо застосування окремих видів покарання за злочини,
зазначені в Особливій частині, без урахування положень, закріплених
у Загальній частині стосовно мети, видів, меж та порядку призначення
всіх покарань.
Нерозривний зв’язок норм Загальної та Особливої частин кримінального права виявляється й у тому, що при кваліфікації діянь, вирішенні питань, пов’язаних зі звільненням від кримінальної відповідаль-ності і покарання, застосовуються одночасно норми однієї й другої частин.
Наука кримінального права України.
Наука кримінального права являє собою частину юридичної науки, одну із галузей суспільних наук. Її змістом є злагоджена система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання.
Науку кримінального права як систему кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень і понять слід відрізняти від кримінального права як системи (сукупності) юридичних норм, галузі права. Кримінальне право як галузь права виступає для науки предметом вивчення. Саме наука кримінального права, вивчаючи кримінальне законодавство, з’ясовуючи його соціальне призначення, характер усіх його інститутів, їх ефектив-ність, виявляє практичне значення кожної норми, прогалини у право-вому регулюванні, досліджує проблеми вдосконалення кримінально-правових норм. Предметом науки кримінального права є такі соціаль-ні явища, як злочин і покарання. Вона розкриває їх соціальний зміст, юридичні ознаки, з’ясовує підстави кримінальної відповідальності, вивчає проблеми складу злочину, розробляє теоретичні основи відпо-відальності за попередню злочинну діяльність, співучасть у злочині, дає поняття і класифікацію видів множинності злочинів, зокрема по-няття рецидиву злочинів, обставин, що виключають злочинність ді-яння. Наука кримінального права досліджує поняття покарання, визна-чає зміст його мети, аналізує окремі види покарань, підстави і порядок їх призначення.
Предметом вивчення науки кримінального права є не тільки кри-мінальне законодавство, а й практика його застосування.
Велика увага приділяється в науці кримінального права вивченню
й узагальненню практики з різних питань кримінального законодав-ства. Вчені-криміналісти беруть участь у різних нарадах, конференці-ях і радах, де разом із практичними працівниками вирішують багато питань, що виникають у правозастосовній діяльності. Результати на-укових узагальнень практики втілюються в науково-практичних ко-ментарях до КК України, у написанні яких беруть участь як науковці, так і практичні працівники.
Кримінальне законодавство і практика його застосування вивча-ються наукою в їх історичному розвитку і зміні. Тому предметом на-уки кримінального права є історія розвитку кримінального права України, тенденції вдосконалення кримінального закону і практики його застосування.
До кола проблем, досліджуваних наукою кримінального права, входять законодавство, практика його застосування, а також теорія кримінального права інших держав як ближнього, так і далекого за-рубіжжя.
Наука кримінального права— це фундаментальна наука. Вона є науковим фундаментом для інших наук кримінального циклу— кри-мінології, судової психології, судової психіатрії, судової медицини, криміналістики і т. д.
Основні завдання науки кримінального права полягають у та-кому:
а) розв’язання фундаментальних проблем теорії кримінального права;
б) розроблення рекомендацій щодо практики застосування норм нового КК;
в) подальше вивчення всіх інститутів кримінального права з метою виявлення їх ефективності;
г) зміцнення тісних зв’язків із правотворчими і практичними орга-нами;
ґ) подальше вдосконалення всієї науково-педагогічної діяльності
з метою підготовки висококваліфікованих фахівців-правознавців.