5. Порядок здійснення відрахувань на обов’язкове соціальне страхування. Утримання із заробітної плати

Одночасно з нарахуванням заробітної плати проводиться розрахунок всіх відрахувань і утримань із заробітної плати і визначається сума, що належить до видачі.

З 2011 року Україна перейшла на систему єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Це означає, що замість звичної сплати соціальних внесків до чотирьох фондів соцстрахування - до Пенсійного фонду, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок втрати працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням, фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві платіж буде один – до Пенсійного фонду України. Розмір єдиного внеску встановлюється у відсотках від суми заробітної плати та залежить від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним видом його діяльності і становить від 36,76 % до 49,7 %.

Із заробітної плати можуть здійснюватись такі утримання:

1. Обов’язкові - ті, які повинні здійснюватися у відповідності до законодавства:

• податок з доходів фізичних осіб;

• утримання до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фонду соціального страхування на випадок безробіття;

• утримання за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб.

2. Утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства для:

• погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службові відрядження або на господарські потреби;

• при звільненні працівника до закінчення робочого року, в рахунок якого він вже отримав відпустку;

• при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству.

При кожній виплаті зарплати загальний розмір всіх утримань, передбачених законодавством України не може перевищувати 50%, а в окремих випадках і 70% заробітної плати.

Нормативними документами, які визначають порядок та розміри здійснення зборів є:

• Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22. 05. 2003р. № 889/4;

• Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26. 06. 1997р. №400/97;

• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» " від 23. 09. 1999 р. № 1105/14;

• Закон України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» №403/97 від 26. 06. 97р. (зі змінами та доповненнями) тощо.

Щодо внеску в частині утримань, то для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ, який утримує роботодавець за рахунок нарахованого ним доходу, становить 3,6 % (фактично це сума внесків до ПФУ – 2 %; до ФБ – 0,6 % та до ФССТВП – 1 %, що діють зараз).

В бухгалтерському обліку утримання із заробітної плати працівників відображають такими записами: Дебет 661 Кредит 65.

Після здійснення обов'язкових утримань до соціальних фондів у відповідності до Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» проводиться утримання податку з доходу фізичної особи:

Дебет 661 Кредит 641 (15%)

розмірі, що за звітний податковий місяць не перевищує 10-тикратнийрозмір МЗП	15 %	абз. 1 п. 167.1
– у розмірі, що за звітний податковий місяць перевищує 10-тикратнийрозмір МЗП	17 %

Відповідно до п.п. 6.1.1 Закону № 889 платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, який отримано на території України, від одного працедавця у вигляді зарплати на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга для будь-якого платника становить 50% мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1січня звітного податкового року.

Беручи до уваги новий Прожитковий мінімум - 2013 для працездатної особи (тобто 1147 грн.), з 01 січня 2013 року податкова соціальна пільга має такі розміри: 100 % = 1147 * 0,50 = 573,50 гpив. (тобто 50 % вищезгаданого прожиткового мінімуму - розраховано згідно пункту 1 рoзділу XIХ "Заключних положень" Податкового кодексу)

150 % ПCП = 860,25 гpив.

200 % ПCП = 1147 гpив.

Податкова соціальна пільга встановлюється один раз на рік і не змінюється у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати протягом року.

Граничний розмір заробітної плати, до якої застосовується податкова соціальна пільга, визначається як прожитковий мінімум для працездатної особи, що діє на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.

Граничний розмір заробітної плати до якої застосовується податкова соціальна пільга 1147 грн. протягом 2013 року становитиме 1610 грн. (1147 *1,4=1610 грн.).

Законом також передбачено підвищені розміри податкової соціальної пільги.

150% податкової соціальної пільги застосовується до платника податку, який:

• є одинокою матір'ю чи одиноким батьком (опікуном, піклувальником) – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

• утримує дитину – інваліда І або ІІ групи з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

• має трьох або більше дітей віком до 18 років з розрахунку на кожну таку дитину;

• є вдівцем або вдовою;

• є особою, віднесеною законом до І-ї та ІІ-ї категорії осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

• є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

• є інвалідом І або ІІ групи, у тому числі з дитинства;

• є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, який зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

200% податкової соціальної пільги застосовують до платника податку, який є:

• Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

• учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка в той час працювала в тилу та має відповідні державні відзнаки;

• колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

• особою, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни чи територій окупованих фашистською Німеччиною та її союзниками;

• особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) в період з 8 вересня 1941 р. до 27 січня 1944 р.

Якщо платник податків має право на ПСП з декількох підстав, то надається найбільший розмір ПСП.

Не мають права на податкову соціальну пільгу самозайняті особи, які отримують доходи від здійснення підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

В бухгалтерському обліку утримання із заробітної плати відображаються таким чином (таблиця 1).

Таблиця. 1.