
- •Тема 14. Облік та аудит праці та її оплати
- •Поняття, види та форми оплати праці
- •Облік та документування особового складу, робочого часу та виробітку
- •Нарахування заробітної плати за відпрацьований час або за виконану роботу
- •Нарахування відпускних. Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності
- •Порядок здійснення відрахувань на обов’язкове соціальне страхування. Утримання із заробітної плати
- •Відображення в бухгалтерському обліку утримань із заробітної плати
- •Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- •Аудит праці та її оплати. Аудит розрахунків з органами соціального страхування
Нарахування відпускних. Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності
Нормативно-правовим документом, який встановлює державні гарантійні права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, виступає Закон України «Про відпустки» № 504/96 від 15. 11. 1996р.
Законом передбачено такі види відпусток:
1) щорічні (основна, додаткова);
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
3) творча відпустка;
4) соціальна;
5) відпустка без збереження заробітної плати.
Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
Крім того, законодавством, колективним договором, угодою і трудовим договором (контрактом) можуть встановлюватися інші види відпусток.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Це – гарантована державою мінімальна тривалість відпустки. При визначенні відпустки святкові та не робочі дні (ст. 73 КЗпП), що припадають на період відпустки, не враховується. Тривалість відпустки збільшується на кількість таких днів. За роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці працівникам надають додаткові відпустки тривалістю до 35 календарних дні (ст. 7 і п. 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки").
Не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну працівника повинні письмово повідомити про дату початку відпустки. На підставі затвердженого графіка відпусток або заяви працівника на підприємстві видають наказ (розпорядження) про надання відпустки.
Витрати, пов’язані з оплатою основних і додаткових відпусток здійснюються за рахунок коштів підприємства, призначених для оплати праці.
Оплата відпусток здійснюється за середнім заробітком, який визначається у відповідності до постанови КМУ від 18. 02. 95р. № 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати".
Нарахування відпускних можна відобразити формулою:
Обчислення середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки та додаткових відпусток здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівнику, який працював на підприємстві менше року середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої зарплати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 6 календ. місяців роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:
основна заробітна плата;
доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад,розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт, високі досягнення в праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою тощо);
виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електро- та теплової енергії;
винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років.
При обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:
виплати за виконання окремих доручень, що не входять в обов’язки працівника за винятком доплат за суміщення професій і посад, виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або структурного підрозділу і не є його штатними заступниками;
одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
компесаційні виплати на відрядження і переведення;
премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції;
грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах, тощо;
пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
вартість безоплатно виданого спецодягу, взуття, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження;
вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
зарплата на роботі за сумісництвом;
суми відшкодувань шкоди заподіяної працівнику каліцтвом або іншим, ушкодженням здоров'я;
доходи, нараховані за акціями трудового колективу;
компенсація працівникам втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
В бухгалтерському обліку нарахування відпускних без створення резерву на оплату відпусток відображається записом:
Дебет 23,91, 92, 93, 94 Кредит 661, 65
Відпустки працівникам звичайно надаються впродовж року не рівномірно. З метою запобігання впливу фактично нарахованої заробітної плати за період відпустки на витрати і фінансові результат звітного періоду підприємства створюють забезпечення виплат відпусток. Такі забезпечення нараховуються за встановленим відсотком і включаються у витрати звітного періоду у визначеній сумі незалежно від фактичної суми нарахованих відпускних. Наприкінці року необхідно проводити інвентаризацію таких забезпечень, у результаті якої нарахована сума забезпечення коригується: сторнується надлишок або до нараховується недостатня сума забезпечення.
Щомісячні суми забезпечення виплат відпусток визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і коефіцієнта, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.
Облік коштів на оплату чергових відпусток працівникам ведеться на субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток». На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про обов’язкове державне пенсійне страхування, обов’язкове соціальне страхування, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.
1. Створення резерву на оплату відпусток:
Дебет 23, 91, 92, 93, 94 Кредит 471
2. Нарахування відпускних за рахунок резерву відображається записом:
Дебет 447 Кредит 661, 65
Правила обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності в разі настання страхового випадку, а також оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок підприємства визначає порядок обчислення середньої зарплати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 26. 09. 2001р. №1266 (зі змінами та доповненнями).
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата для розрахунку страхових виплат та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів працедавця є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески.
Розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останніх 6 календарних місяців. Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески менше, як 6 календарних місяців середня зарплата обчислюється за фактичні відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески.
Середня зарплата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за видами виплат, що включають: основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшився, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати та інших виплат, з яких сплачувалися страхові внески на кількість відпрацьованих днів.
Розмір допомоги з тимчасової втрати працездатності залежить від загального трудового стажу:
якщо стаж роботи працівника становить менше 5 років, допомога з тимчасової втрати працездатності надається в розмірі 60 % середнього заробітку;
від 5 до 8 років-80%;
більше 8 років-100%.
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, яка виплачується за рахунок коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності)призначається та виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому стався страховий випадок в розмірі 100% виплаченої середньої зарплати за робочі дні згідно з графіком роботи , що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
Якщо застрахована особа працює за сумісництвом допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи, де стався страховий випадок. При цьому враховується зарплата за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню зарплату з іншого місця роботи.
Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22. 12. 2005р. №83.
Підставою для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги за рахунок фондів соціального страхування є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а у випадку професійного захворювання чи травматизму, повинен бути акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленою формою.
Нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів роботодавця в бухгалтерському обліку відображається записом:
Дебет 23, 91, 92, 93 Кредит 663
Починаючи з 6-го дня:
Дебет 652(656) Кредит 663