
- •Тема 12. Облік та аудит власного капіталу
- •1. Види капіталу та їх характеристика
- •2. Формування та облік статутного капіталу туристичних підприємств. Облік неоплаченого капіталу
- •Облік статутного капіталу акціонерного товариства
- •Облік резервного та інших видів капіталу
- •Відображення в обліку резервного капіталу
- •Аудит власного капіталу
Відображення в обліку резервного капіталу
Зміст операції
|
Кореспонденція рахунків |
|
Д-т |
К-т |
|
Здійснено відрахування до резервного капіталу підприємства |
443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" |
43 "Резервний капітал" |
Списано прибуток, використаний у звітному періоді |
441 "Прибуток нерозподілений" |
443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" |
У наступному звітному періоді списано непокриті збитки за рахунок коштів резервного капіталу |
43 "Резервний капітал" |
442 "Непокриті збитки" |
У фінансовій звітності інформація про залишки резервного капіталу відображається за рядком 340 "Резервний капітал" Балансу підприємства. Сума нерозподіленого прибутку, спрямованого протягом звітного періоду на поповнення резервного капіталу, відображається за рядком 160 "Відрахування до резервного капіталу" Звіту про власний капітал підприємства. Також у Звіті про власний капітал підприємства міститься інформація про рух резервного капіталу. Крім обов'язкового резервування сум, підприємства на свій розсуд можуть створювати забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат. Відповідно до П(С)БО під забезпеченням розуміють зобов'язання з невизначе-ними сумою або часом погашення на дату балансу. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене. На кожну дату балансу залишок забезпечення переглядається, і в разі необхідності коригується (збільшується або зменшується). П(С)БО передбачають створення таких видів забезпечень (резервів):
на виплату відпусток працівникам;
на виконання гарантійних зобов'язань;
на додаткове пенсійне забезпечення;
на реструктуризацію;
на виконання зобов'язань за обтяжливими контрактами.
З метою рівномірного включення майбутніх витрат до витрат звітного періоду підприємство може прийняти рішення про створення резерву відпусток. Резерв на оплату відпусток створюється щомісяця. При цьому величина резерву визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Облік руху і залишку коштів на оплату чергових відпусток працівникам ведеться на субрахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток" рахунка 47 "Забезпечення майбутніх виплат і платежів". За кредитом рахунка відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання. На цьому ж субрахунку узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення оплат відпусток на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.
Щомісяця певна сума резерву в бухгалтерському обліку включається до складу витрат звітного періоду. В результаті, нараховуючи резерв, підприємство рівномірно включає суми відпускних до виплат звітного періоду і таким чином уникає їх різких коливань. При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам сума відпускних уже не включається до витрат звітного періоду, а нараховується за рахунок коштів, сформованого резерву. В обліку створення і використання резерву відображається записами, показаними в табл. 2.
Інформація про величину резерву на виплату відпусток працівникам відображається на рядку 400 "Забезпечення виплат персоналу" розділу II "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" пасиву Балансу. Створення резерву відпусток не спричинює жодних наслідків у податковому обліку. Валові витрати виникнуть у підприємства безпосередньо в момент нарахування відпускних до виплати (тобто в момент використовування резервованих сум).
Таблиця 2.
Відображення в обліку створення і використання резервів
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
|
|
Д-т |
К-т |
1. Зарезервовано суми відпускних |
||
основними виробничими робітниками |
23 "Виробництво" |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
іншому виробничому капіталу |
91 "Загальновиробничі витрати" |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
адміністративному персоналу |
92 "Виробничі витрати" |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
персоналу, який займається збутом продукції |
93 "Витрати на збут" |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
2. Нараховано за рахунок резерву суми відпусток |
||
заробітна плата |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
66 "Розрахунки з оплати праці" |
відрахування на соціальні заходи |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
65 "Розрахунки за страхування" |
3. Списано надміру нараховану суму резерву |
471 "Забезпечення виплат відпусток" |
71 "Інший операційний дохід" |
За товарами, на які встановлено гарантійний термін, до обов'язків продавця (виробника) входить виконання гарантійних зобов'язань протягом терміну гарантії. У разі виявлення дефектів або фальсифікації товарів протягом гарантійного терміну експлуатації споживач має право вимагати від продавця (виробника) їх усунення. Низка робіт, пов'язаних з усуненням дефектів товарів, котрі перебувають на гарантії, становлять гарантійний ремонт.
З метою рівномірного віднесення на собівартість продукції витрат на гарантійний ремонт підприємство може сформувати резерв на виконання гарантійних зобов'язань. Величину резерву встановлюють, виходячи з рівня гарантійних замін, установленого підприємством. Облік руху і залишків коштів, резервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, ведеться на субрахунку 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань". Якщо коштів, зарезервованих для виконання гарантійного ремонту, виявилося недостатньо, то сума, якої не вистачає, списується безпосередньо на рахунок 24 "Брак у виробництві". Стосовно величини витрат на гарантійний ремонт, які включаються до собівартості продукції, зауважимо, що з 1 січня 2000 р. такі витрати включаються до собівартості в повній сумі. Нагадаємо, що до 1 січня 2000 р. Типовим положенням щодо планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 473, було встановлено обмеження, яке передбачало включення до собівартості витрат на гарантійний ремонт у сумі, яка не перевищує 2 % вартості виробленої продукції. У зв'язку з переходом до П(С)БО основоположним документом, що регламентує порядок формування собівартості, є П(С)БО 16 "Витрати", яким жодних обмежень щодо обмеження на собівартість витрат на гарантійний ремонт не передбачено. В обліку все зазначене вище відображається записами, показаними в табл. 3.
Таблиця 3.
Відображення в обліку операції з резервом на виконання гарантійних зобов'язань
Зміст операції
|
Кореспонденція рахунків |
|
Д-т |
К-т |
|
1 |
2 |
3 |
1. Сформовано резерв на виконання гарантійних зобов'язань (у межах рівня гарантійних змін) |
23 "Виробництво" |
473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань" |
2. Відображено проведення гарантійного ремонту за рахунок зарезервованих коштів |
473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань" |
20 "Виробничі запаси", 25 "Напівфабрикати", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням" |
3. Списано витрати на гарантійний ремонт, що перевищують норму |
24 "Брак у виробництві" |
20 "Виробничі запаси", 25 "Напівфабрикати", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням" |
Інформація про величину резерву на виконання гарантійних зобов'язань відображається за рядком 410 "Інші забезпечення" розділу II "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" пасиву Балансу. В податковому обліку до складу валових витрат платника включаються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів. Сума, що відноситься на валові витрати, не може перевищувати 10 % сукупної вартості таких проданих товарів.
Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників.
Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на певний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером).
Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період прибуток акціонерного товариства розподіляється без урахування викуплених власних акцій.
Викуплені акції відображаються за ціною придбання
Д-т 451 "Вилучені акції"
К-т 30 "Каса"
або К-т 31 "Рахунки в банках"
Якщо вилучені акції анулюються, зменшується статутний капітал і на суму номінальної вартості акцій здійснюється запис:
Д-т 40 "Статутний капітал" К-т 45 "Вилучений капітал"
Відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або часток викуплених господарським товариством у його учасників.
Облік вилученого капіталу ведеться на підставі платіжних доручень, ВКО, ПКО, виписок банку, довідок бухгалтерії тощо.
Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).
На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.
За дебетом рахунка 45 "Вилучений капітал" відображається фактична собівартість акцій власної емісії або чісток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).
Рахунок 45 "Вилучений капітал" має такі субрахунки:
451 "Вилучені акції";
452 "Вилучені вклади й паї";
453 "Інший вилучений капітал".
Рахунок 45 "Вилучений капітал" кореспондує: За дебетом з кредитом рахунків:
30 "Каса";
31 "Рахунки в банках";
34 "Короткострокові векселі одержані";
50 "Довгострокові позики";
52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";
60 "Короткострокові позики";
62 "Короткострокові векселі одержані".
За кредитом з дебетом рахунків:
30 "Каса";
31 "Рахунки в банках";
40 "Статутний капітал";
42 "Додатковий капітал";
46 "Неоплачений капітал".
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) — це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.
Нерозподілений прибуток є складовою власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу. Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року за такою формулою:
ЯЯпр = ПНмр + ЧПар - Дпр - В, де
ПНар — прибуток нерозподілений поточного року;
ПНмр — прибуток нерозподілений за попередній (минулий) рік;
Дпр — дивіденди за поточний рік;
В — внески на поповнення "Резервного капіталу".
Сума непокритого збитку наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
Слід зазначити, що методика визначення прибутку на українських підприємствах не відповідає Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. Витрати українських підприємств значно занижені, оскільки частина витрат розглядається як використання прибутку. Згідно з МСБО використанням прибутку є розподіл його між власниками (учасниками) підприємства (нарахування і виплата дивідендів), створення резервного капіталу та різні види реінвестування. Тому є випадки, коли при переході на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку прибуткові підприємства стають збитковими.
На рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулого років, а також використаного в поточному році прибутку
За кредитом рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом — збитки та використання прибутку.
Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:
441 "Прибуток нерозподілений";
442 "Непокриті збитки";
443 "Прибуток, використаний у звітному періоді".
На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.
На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.
На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.
Виправлення помилок за минулий рік, виявлених у поточному році, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1—6.
Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" кореспондує:
— за дебетом з кредитом рахунків:
40 "Статутний капітал";
41 "Пайовий капітал";
43 "Резервний капітал";
44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";
52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями";
67 "Розрахунки з учасниками";
79 "Фінансові результати";
— за кредитом з дебетом рахунків:
41 "Пайовий капітал";
42 "Додатковий капітал";
43 "Резервний капітал";
44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";
79 "Фінансові результати".