Самостійна аудиторна робота студентів:

1. Розглянути принципи приготування дозованих порошків.

2. Ознайомитись з Державною фармакопеєю, списком А (отруйні), списком Б (сильнодіючі), списком наркотичних лікарських середників.

3. Ознайомитись з формами рецептурних бланків. У музеї кафедри ознайомитись з колекцією порошків, капсул, таблеток, гранул та інших твердих лікарських форм.

4. Кожному студенту виписати в рецептах основні тверді лікарські форми. Провести аналіз помилок.

Література.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 386-405, 434-447.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 698-717, 747-750.

Заняття № 2 тема: м’які лікарські форми.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: М’які лікарські форми широко використовуються для дорослих та дітей. Вони забезпечують як місцевий, так і резорбтивний ефект. Ректальне введення м’яких лікарських форм (милець, мазей) характеризується швидким всмоктуванням, простотою застосування, можливістю застосовування ліків, що руйнуються шлунковим соком, гірких на смак.

При виписуванні м’яких лікарських форм важливим є розуміння принципової різниці між мазями і пастами, а також особливостей виписування магістральних і офіцинальних м’яких лікарських форм. Необхідні знання і вміння забезпечуються через оволодіння темою заняття.

В стоматології: пасти, які застосовують в стоматології, виготовляють інакше ніж пасти, що наносять на шкіру. В якості основи використовують парафіноподібні та рідкі речовини (гвоздичну олію, гліцерин) замість жирів густої та в’язкої консистенції (вазелін, ланолін і т.д.). Пасти повинні бути густими, щоб їх можна було закладати у вузькі канали зуба, зубо-ясневі канали; лікар виготовляє пасти для одноразового застосування.

Мазі та лініменти можуть бути використані в стоматологічні практиці, для лікування деяких захворювань губ. Наприклад при грибкових хейлітах застосовується офіцинальна ністатинова мазь, при інфекційних захворюваннях губ - 1-5% лінімент синтоміцину.

Навчальні цілі:

знати: види м’яких лікарських форм, правила виписування та принципи їх дозування і застосування;

вміти: виписати в рецепті мазі, пасти, лініменти, ректальні і вагінальні мильця, стоматологічні пасти, правильно їх дозувати.

Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Загальна характеристика м’яких лікарських форм.

2. Характеристика, вид і призначення милець. Речовини, що застосовуються в якості основи для їх виготовлення. Правила виписування.

3. Характеристика мазей і паст, їх відмінності. Речовини, що використовуються в якості основи для мазей і паст. Правила виписування. Форми прописів. Особливості приготування та виписування стоматологічних паст. Їх класифікація.

4. Характеристика лініментів, їх види. Призначення і правила виписування.

5. Пластирі, їх призначення і виписування.

6. Особливості виписування рецептів на офіцинальні м’які лікарські форми.

Випишіть в рецептах:

1) 30,0 мазі, що містить 5% саліцилової кислоти - Acidum salicylicum (в розгорнутому і скороченому вигляді). Прикладати до мозолів на ніч.

2) 30,0 офіцинальної жовтої ртутної мазі (Unguentum Hydrargyri oxydі flavі). Закладати за повіку.

3) 100,0 пасти 5% борної кислоти (Acidum boricum). Розгорнутим способом. Прикладати до інфікованих ділянок шкіри.

4) 100,0 лініменту, який складається з 1% ментолу (Mentholium), олії терпентинової очищеної (Oleum Terebinthinae), нашатирного спирту (Solutio Ammonii caustici), соняшникової олії (Oleum Helianthi) в рівних кількостях. Втирати в шкіру на ніч.

5) 50,0 офіцинального лініменту з 5% лівоміцетину (Laevomycetinum). Змащувати рану.

6) Липкий пластир (розміром 2х50 см).

7) Клеол (Cleolum).

8) 20,0 офіцинальної цинкової мазі. Нанести на краї рани.

9) 10 ректальних милець, що містять 0,1 лівоміцетину, 0,02 резорцину. Вводити в пряму кишку 4 рази на день.

10)10,0 пасти на гліцерині (Glycerinum), що містить 75 % натрію фториду (Natrii ftoridum), для пломбування кореневих каналів зубів.

11) Тимол (Thymolum), цинку оксид (Zinci oxydum), і розчин формальдегіду у співвідношені 5:5:1 у вигляді пасти на гліцерині для пломбування кореневих каналів зубів.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА .

1. Уточнити і закріпити виписування мазей, паст, лініментів, пластирів, милець шляхом виписування рецептів за індивідуальними завданнями. Провести корекцію помилок.

2. В музеї кафедри ознайомитись із колекцією м’яких лікарських форм.

3. Виконати контрольне завдання з рецептури м’яких лікарських форм.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 405-410.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 717-721.

ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА: РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ: РОЗЧИНИ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ, ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ, суспензії, настоЯНки, екстракти (рідкі, СУХІ, ГУСТІ), новогаленові препарати

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Рідкі лікарські форми широко використовуються у практичній медицині. Існує багато методів їх застосування: зовнішнього, всередину, в ін’єкціях, в інгаляціях. Вони зручні у вживанні, швидко всмоктуються, зручно, при потребі, міняти дозу і концентрацію. Дуже важливо, що в екстремальних ситуаціях засоби швидкої допомоги використовуються в рідких лікарських формах. Знання про рідкі лікарські форми і вміння виписати їх у рецептах необхідні лікарю будь-якого профілю.

В стоматології: розчини є набільш широко вживаною лікарською формою в стоматології. Настоянки, крім застосування всередину, досить успішно використовуються для полоскання ротової порожнини після змішування необхідної кількості з водою, якщо у їхньому складі є діючі речовини з в’яжучими, потимікробними властивостями.

Навчальні цілі:

знати: види рідких лікарських форм, правила виписування та принципи їх дозування;

вміти: виписати в рецепті розчини, настоянки, екстракти (рідкі, густі, сухі), суспензії, новогаленові препарати, правильно їх дозувати.