7. Послідовність виконання роботи.

1. Перевірка роботоздатності розкидача за умови, коли відцентрова сила більша сили тертя, що забезпечує рух добрив вздовж поверхні диска до зустрічі з лопаткою:

або , м. (4.1)

2. Для заданих трьох значень r₀ визначити кут сходження частинки з лопатки Θ_сх, рад.:

. (4.2)

Побудувати графік залежності на основі залежності (рис. 4.2).

3. Розрахувати відносну v_r (м/с) і абсолютну v_a (м/с) швидкість руху частинок вздовж лопатки для вибраних трьох значень r₀:

; (4.3)

. (4.4)

Абсолютна швидкість v_a є геометричною (векторною) сумою відносної v_r і колової v_к (м/с) швидкостей.

Колова швидкість точки сходження добрив з диска і спрямована перпендикулярно до радіуса диска.

Рис. 4.2. Графік залежності

4. На схемі дисків розкидача побудувати трикутники швидкостей і визначити найбільш раціональне значення початкового радіуса, при якому абсолютна швидкість сходження туків з диска має напрям найближчий до перпендикулярного стосовно напрямку руху.

5. Розрахувати дальність польоту L і ширину захвату B розкидача при r₀ за формулами:

; (4.5)

Рис. 4.3. Схема дводискового розкидача

, (4.6)

де Δb – зона перекриття між суміжними проходами, Δb = 1…1,5 м;

l –віддаль між центрами дисків, м.

8. Зміст звіту.

В зошиті або на аркушах паперу А4 оформляється індивідуальний звіт виконаної роботи за заданим варіантом. До звіту додаються графік залежностей кута сходження частинок з диска та схема дисків розкидача з трикутниками швидкостей частинки на краях з розрахунками і висновками

Лабораторна робота №4

Назва роботи

Мета роботи:

Зміст роботи:

Вихідні дані:

Послідовність виконання роботи.

Студент описує всі пункти послідовності в представленому порядку виконання лабораторної роботи з розрахунками та результатами.

Висновки.

9. Питання для самоконтролю.

1. Які сили діють на частинку що переміщається вздовж лопатки?

2. Як зміниться кут сходження Θ_сх від збільшення початкового радіуса r₀ падіння частинки на диск?

3. Чому добрива з диска сходять по дузі?

4.Як регулюється рівномірність внесення добрив по ширині захвату?

5. Від чого залежить ширина захвату розкидача добрив та як вона регулюється?

6. Від чого залежить дальність польоту частинки добрив та як вона регулюється?

7. Яку траєкторію описує частинка під час руху по поверхні диска?

Лабораторна робота №5 Розрахунок основних параметрів посівного агрегату

1. Мета роботи: засвоїти принцип роботи та особливості встановлення робочих органів машин для сівби зернових культур на прикладі посівного агрегату.

2. Тривалість заняття – 4 академічні години.

3. Зміст роботи: на основі вихідних даних визначити передатне відношення і (від приводного колеса зернової сівалки до валика висівних апаратів); ширину борозенки, що утворюється дисковим сошником; здійснити вибір та розрахунок слідкуючих пристроїв (засобів) відповідно до ширини захвату агрегату; час роботи агрегату між заправками та тяговий опір посівного агрегату.

4. Місце проведення заняття: лабораторія №38 розрахункового курсу дисципліни «Сільськогосподарські машини» кафедри сільськогосподарських машин.

5. Загальні відомості: для розрахунку основних параметрів посівного агрегату використовують наступні параметри:

D_к – діаметр колеса, м;

В – ширина захвату агрегату, м;

b – величина міжряддя – b = 0,15 м;

V_р – робочий об’єм котушки, м³;

Q – норма висіву насіння, кг/га;

V_я – об’єм насіннєвого ящика, V_я = 0,453 м³;

D – діаметр диска сошника, D = 35 см;

α – кут сходження дисків в точці А, град;

β – кут між площинами дисків для точки А, град;

v_р – робоча швидкість агрегату, км/год;

l_сл – виліт слідопокажчика, м.

Таблиця 5.1

Варіанти вихідних даних

№ п/п	С.-г. культура	Параметри
		Dк, м	В, м	Vр, м	Q, кг/га	α, град	β, град	vр, км/год		lсл, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1 2 3 4 5 6 7	Пшениця	1,10 1,15 1,18 1,20 1,22 1,24 1,17	3,6 3,6 7,2 7,2 10,8 10,8 10,8	24 24 28 28 30 34 35	120 140 180 190 200 210 160	80 70 40 50 50 60 50	18 18 10 10 10 18 18	7,2 7,5 8,0 8,0 8,3 7,4 7,9	1,6 1,6 0 0 2 2 2
Продовження табл. 5.1
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
8 9 10 11 12 13	Ячмінь	1,23 1,20 1,17 1,20 1,18 1,20	10,8 10,8 7,2 7,2 3,6 3,6	34 32 31 30 28 24	240 220 200 190 140 130	60 70 65 30 50 40	18 18 18 10 10 10	7,5 7,8 8,2 8,0 7,4 8,0	2 2 0 0 1,6 1,6
14 15 16 17 18 19	Жито	1,17 1,19 1,20 1,23 1,10 1,17	3,6 7,2 3,6 10,8 7,2 10,8	28 29 30 31 32 34	150 170 180 190 200 210	30 50 40 25 45 50	10 10 10 10 10 10	8,2 8,0 7,9 7,4 8,0 7,5	1,6 1,6 0 2,0 0 2,0
20 21 22 23 24 25	Горох	1,20 1,18 1,18 1,17 1,21 1,22	3,6 7,2 10,8 3,6 7,2 10,8	35 34 33 34 35 32	290 280 350 280 340 320	70 80 60 70 80 55	18 18 18 18 18 18	8,0 7,9 7,8 7,6 7,5 7,7	1,6 0 2,0 1,6 0 2,0
26 27 28 29 30	Овес	1,20 1,22 1,20 1,18 1,17	3,6 7,2 10,8 70,8 3,6	22 24 26 28 30	80 90 120 100 110	50 60 40 60 30	10 18 10 18 10	8,0 7,8 7,6 7,4 8,0	1,6 0 2,0 2,0 1,6

*Примітка. 1. Значення b = 0,15 м – відповідає віддалі між осями суміжних дискових сошників (віддаль між суміжними рядками може бути 15 і 7,5 см – рядкова і вузькорядна сівба).

2. Дискові сошники загортають насіння на глибину 4…8,0 см залежно від грунту та с.-г. культури (a = 4…8,0 см).

3. Колія трактора: 1,33 м; 1,68 м для класу 3,0 та регульована в універсально-просапних тракторів 1200…1800 мм.

4. Для односівалкового агрегату доцільно використовувати слідопокажчики, для три і більше сівалкових маркери зі слідопокажчиками.