
- •Факультет механіки та енергетики
- •Кафедра сільськогосподарських машин Сільськогосподарські та меліоративні машини
- •Лабораторна робота №1
- •6. Загальні відомості.
- •7. Послідовність виконання роботи.
- •9. Питання для самоконтролю та захисту виконаної роботи.
- •Лабораторна робота №2 Побудова схеми парового культиватора
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •8. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №3 Проектування та аналіз роботи ланки зубової борони
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •8. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №4 Аналіз робочого процесу дискового розкидача мінеральних добрив
- •5. Загальні відомості.
- •7. Послідовність виконання роботи.
- •9. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №5 Розрахунок основних параметрів посівного агрегату
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •8. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №6 Дослідження роботи мотовила на фізичній моделі з визначенням технологічних параметрів
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •8. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №7 Визначення робочих характеристик сегментно-пальцевого різального апарату
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •9. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №8 Обґрунтування режиму роботи молотильного барабана та швидкості руху комбайна
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •8. Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота №7 Визначення основних параметрів технологічного процесу роботи соломотряса
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •8. Питання для самоконтролю.
- •Екзаменаційні питання
- •Для нотаток
- •80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. Студентська, 2
8. Питання для самоконтролю.
1. Класифікація борін за типом робочого органа, їх призначення.
2. Яка різниця в технологічній дії на грунт різних типів борін?
3. Яка основна агротехнічна вимога до роботи зубових борін?
4. Як перевірити якість складання середніх та важких зубових борін після ремонту?
5. Як забезпечується стабільна глибина обробітку середніми та важкими зубовими боронами?
6. Проаналізуйте (схематично) роботу двох суміжних розпушувальних робочих органів грунтообробних машин.
7. Чому у вибраній схемі парового культиватора (чизельного плуга) розпушувальні лапи не можна ставити в один ряд? Як це положення реалізоване у спроектованій бороні?
8. З яких міркувань крайні поперечні планки борони зміщують з h до h1?
9. Який принцип закладений у побудову зубового поля?
10. Чому ширину ланки борони не роблять великою?
11. Яка різниця у поняттях “конструктивна” і “технологічна” ширина захвату ланки борони? Як вони визначаються?
12. Як визначити кількість зубів на ланці борони?
13. Чим обумовлюється та як визначається необхідна вага борони?
14. Умова стійкого ходу борони в роботі.
15. Що потрібно зробити, коли при боронуванні агрегатом зі зчіпкою задні частини борін піднімаються вверх і “доганяють” трактор?
16. Як визначається та в яких межах знаходиться тяговий опір різних типів зубових борін?
Лабораторна робота №4 Аналіз робочого процесу дискового розкидача мінеральних добрив
1. Мета роботи: засвоїти принцип роботи та особливості встановлення робочих органів машин для внесення добрив на прикладі одно- та дводискового розкидача мінеральних добрив.
2. Тривалість заняття – 4 академічні години.
3. Зміст роботи: дослідити залежність величини кута сходження Θсх від початкового радіуса r0 за вихідними даними (табл. 4.1). Розрахувати режим роботи розкидача, що забезпечує максимальну ширину захвату В, вважаючи, що туки потрапляють на диск в точці А (рис. 4.2) і рухаються вздовж лопатки до місця сходження з диска.
4. Місце проведення заняття: лабораторія №38 розрахункового курсу дисципліни «Сільськогосподарські машини» кафедри сільськогосподарських машин.
5. Загальні відомості.
Дисковий робочий орган з вертикальною віссю обертання працює за рахунок надання кінетичної енергії частинкам добрив, що безперервним потоком подаються на один або два диски напрямними пристроями. Диск має радіальні, або нахилені під кутом до радіуса лопатки.
Після падіння на диск частинки
добрив спочатку рухаються на його
поверхні (траєкторія близька до
логарифмічної спіралі) до того часу,
доки не зустрінуться з лопаткою. Далі
частинки переміщаються вздовж лопатки.
При цьому на частинку масою m
діють (рис. 4.1): сила тяжіння
,
відцентрова сила інерції
,
коріолісова сила інерції
,
сила тертя добрив по диску від ваги
і сила тертя по лопатці
,
де знак «+» відповідає нахилу лопатки
вперед, а знак «–» назад відносно
напрямку обертання диска.
Рис. 4.1. Схема дії сил на частинку добрив при різних розміщеннях лопатки диска.
6. Вихідні дані:
Тип розкидача – одно- (дво-) дисковий;
D – діаметр диска, м;
ω – кутова швидкість, с-1;
Н – висота розташування, м;
r01, r02, r03 – початковий радіус, м;
l – віддаль між дисками, м;
ψ0, – кут встановлення лопатки, град.;
f – коефіцієнт тертя добрив по матеріалу диска.
Таблиця 4.1
Варіанти вихідних даних
№ |
Тип розкидача |
D, м |
ω, с-1 |
Н, м |
r01, м |
r02, м |
r03, м |
l, м |
ψ0, град |
f |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
Дво- дисковий |
0,35 |
80 |
0,45 |
0,06 |
0,12 |
0,17 |
0,4 |
0 |
0,25 |
2 |
0,40 |
75 |
0,60 |
0,06 |
0,12 |
0,18 |
0,5 |
-4 |
0,30 |
|
3 |
0,45 |
70 |
0,70 |
0,06 |
0,14 |
0,22 |
0,6 |
-8 |
0,35 |
|
4 |
0,50 |
65 |
0,50 |
0,06 |
0,15 |
0,24 |
0,7 |
-12 |
0,35 |
|
5 |
0,55 |
60 |
0,55 |
0,06 |
0,16 |
0,23 |
0,6 |
+4 |
0,30 |
|
6 |
0,60 |
55 |
0,60 |
0,06 |
0,15 |
0,25 |
0,5 |
+8 |
0,25 |
|
7 |
0,65 |
50 |
0,65 |
0,06 |
0,16 |
0,30 |
0,7 |
+12 |
0,30 |
|
8 |
0,70 |
45 |
0,70 |
0,06 |
0,17 |
0,29 |
0,7 |
0 |
0,25 |
|
9 |
0,60 |
80 |
0,60 |
0,08 |
0,14 |
0,20 |
0,65 |
-4 |
0,30 |
|
10 |
0,65 |
70 |
0,70 |
0,08 |
0,15 |
0,30 |
0,7 |
+6 |
0,25 |
|
11 |
Одно- дисковий |
0,8 |
40 |
0,80 |
0,08 |
0,18 |
0,30 |
– |
-10 |
0,30 |
12 |
0,5 |
80 |
1,00 |
0,10 |
0,14 |
0,18 |
– |
+10 |
0,30 |
|
13 |
0,7 |
60 |
0,70 |
0,12 |
0,23 |
0,30 |
– |
0 |
0,25 |
|
14 |
0,6 |
70 |
1,00 |
0,08 |
0,15 |
0,23 |
– |
0 |
0,35 |
|
15 |
0,75 |
80 |
0,60 |
0,07 |
0,14 |
0,21 |
– |
+15 |
0,25 |
|
16 |
Дво- дисковий |
0,70 |
80 |
0,70 |
0,08 |
0,16 |
0,24 |
0,90 |
+12 |
0,25 |
17 |
0,65 |
75 |
0,65 |
0,08 |
0,16 |
0,24 |
0,80 |
-12 |
0,35 |
|
18 |
0,60 |
70 |
0,60 |
0,07 |
0,16 |
0,25 |
0,70 |
+8 |
0,30 |
|
19 |
0,55 |
65 |
0,50 |
0,07 |
0,14 |
0,21 |
0,60 |
-8 |
0,30 |
|
20 |
0,50 |
50 |
0,45 |
0,09 |
0,16 |
0,23 |
0,55 |
+6 |
0,25 |
|
21 |
0,60 |
45 |
0,60 |
0,09 |
0,17 |
0,25 |
0,65 |
-6 |
0,25 |
|
22 |
0,70 |
40 |
0,60 |
0,08 |
0,25 |
0,30 |
0,80 |
0 |
0,35 |
|
23 |
0,60 |
80 |
0,70 |
0,09 |
0,15 |
0,24 |
0,70 |
0 |
0,30 |
|
24 |
0,40 |
80 |
0,70 |
0,07 |
0,12 |
0,18 |
0,65 |
0 |
0,25 |
|
25 |
Одно- дисковий |
0,50 |
80 |
1,00 |
0,07 |
0,12 |
0,17 |
– |
0 |
0,35 |
26 |
0,60 |
75 |
0,90 |
0,08 |
0,16 |
0,24 |
– |
+14 |
0,30 |
|
27 |
0,70 |
70 |
0,45 |
0,09 |
0,17 |
0,25 |
– |
-14 |
0,30 |
|
28 |
0,80 |
65 |
0,50 |
0,10 |
0,20 |
0,30 |
– |
0 |
0,35 |
|
29 |
0,75 |
60 |
0,60 |
0,12 |
0,20 |
0,28 |
– |
+6 |
0,25 |
|
30 |
0,65 |
75 |
0,80 |
0,10 |
0,21 |
0,31 |
– |
-6 |
0,35 |
*Примітка: подавання туків на диски може здійснюватись вздовж їх поперечної осі (МВУ-0,5) або повздовжньої. За результатами аналізу автору (конструктору) необхідно вибрати спосіб подачі на диск.