Екологія

Мікроскопічна одноклітинна водорость Emiliana huxleyi є головним фіксатором карбонатів ( а, відповідно, і атмосферного вуглекислого газу) в світовому океані, відіграючи важливу роль в глобальній біохімічній рівновазі на Землі, і не останню роль в формуванні клімату. Чисельність цих організмів регулюється вірусами родини Phycodnaviridae, що знищують великі області «цвітіння» кокколітофорид в водах океанів. Однак ці водорості розробили зовсім невідому раніше стратегію боротьби зі своїми вбивцями: при перших ознаках зараження популяції відбувається генерація галоїдної життєвої форми водоростей, котрі…непідвладні вірусу, оскільки фактично «невидимі» для нього. Першовідкривачі цього явища назвали його « стратегією Чеширського кота» - адже, дійсно, як можна відрубати голову, якщо лишилась одна посмішка(рис.3).

Крім того, вчені вияснили, що Чорне море активно поглинає вуглеводень із атмосфери. До такого висновку дійшли, вивчивши знімки супутника НАСА від 15 липня 2012 року. Як виявилось, на поверхні Чорного моря розкидані колонії мікроскопічного фітопланктону, скоріш за все одноклітинних 30мкм водоростей кокколітофорид, які являються справжнім «насосом», що відкачує вуглеводень з атмосфери. В процесі своєї життєдіяльності кокколітофориди поглинають вуглеводень і перетворюють його в крихітні пластинки із карбонату кальцію (кокколіти). Після смерті фітопланктону цей вапняк опускається на дно і назавжди захороняє вуглеводень. Даний процес допомагає Землі позбутися надлишку вуглекислоти, і Чорне море здатне переробляти більшу кількість вуглекислого газу, який в протилежному випадку залишався в атмосфері, викликаючи парниковий ефект. Однак природний процес не здатний впоратися з діяльністю нашої цивілізації. Вчені схвильовані зростанням рівня окислення океану, що може порушити протікання звичного біологічного процесу. Надлишок вуглекислого газу робить океан більш кислим, і при певних концентраціях вуглеводню кокколітофориди просто не зможуть продовжувати свою корисну роботу, оскільки процес кальцифікації вуглеводню сильно сповільниться.

Експерименти показали, що головними виробниками карбонату кальцію в світовому океані – є саме мікроскопічні водорості кокколітофориди, які реагують на ріст концентрації СО2 в атмосфері не зниженням, як очікувалось, а значним збільшенням продукції. Ці дані підтверджуються результатами пошарового вивчення кокколітофорид в донних морських відкладах, які показали, що за останні 220 років скелети кокколітофорид стали масивнішими на 40%.

Рис.4. Зростання середнього об»єму кокколітів (вертикальна вісь) по мірі зростання концентрації розчиненогоСО2 (горизонтальна вісь). В верхній частині рисунку показані фотографії типових кокколітів.

Починаючи з середини мезозойської ери кокколітофориди були і залишаються головними виробниками карбонату кальцію в світовому океані. З вапнякових скелетиків кокколітофорид переважно складається і піщана крейда, і сучасні донні відклади в багатьох районах океану.

Рис. 5. Райони цвітіння кокколітофорид біля південно-західного узбережжя Англії (30 липня 1999р).