Висновки до підрозділу 2.3

Підсумовуючи, зазначимо, що було б доцільно, щоб у випадках перебування іноземних туристів, уряд України керувався би загальноприйнятими джерелами міжнародного права. Такими джерелами є: міжнародний звичай; міжнародні угоди на двосторонній основі; багатосторонні договори та міжнародні конвенції та декларації. Деяким з міжнародних конвенцій близько вісьмидесяти років, але вони не втратили своєї актуальності та значення тим більше, що до них періодично вносяться доповнення та уточнення, які відповідають сучасності.

Терміни "туроператор" і "турагент" визначають напрямок діяльності туристичного підприємства.

Туроператор - юридична або фізична особа (мається на увазі підприємець), яка здійснює на основі ліцензії діяльність по формуванню, просуванню та реалізації туристичного продукту.

Туроператорами називають: туристичні організації (підприємства), які мають власні або орендовані засоби туристичного обслуговування і пропонують своїм клієнтам комплекс послуг; оптових посередників між турагентствами і підприємствами туристичної індустрії, до яких належать фірми і організації, зайняті обслуговуванням туристів, але не відносяться напряму до туризму, а є представниками інших галузей економіки. Це транспортні компанії, підприємства громадського харчування, страхові фірми, спортивні, культурні заклади та ін.

Основні завдання туроператора – створення туру, підкріпленого програмою обслуговування. Програма обслуговування – план заходів, спрямованих на задоволення інтересів подорожуючих, які визначають призначення і вид туру.

Турагент – це юридична або фізична особа (підприємець), яка здійснює на основі ліцензії діяльність по просуванню і реалізації сформованого туроператором туру (туристичного продукту).

Основне завдання турагента або турагентства: повне і широке висвітлення можливостей відпочинку і подорожей по всіх наявних турах, курортах, туристичних центрах; просування інформації про власні можливості за допомогою реклами; організація продажу туристичного продукту з урахуванням специфіки і особливостей туристичного ринку.

Хостел (hostel) — у перекладі з англійської — молодіжний готель (гуртожиток), або база відпочинку, є найпопулярнішим і найдешевшим варіантом проживання для подорожуючих за кордоном. Середньостатистичний хостел містить акуратний хол, рецепцію, спальні з ліжками (нерідко — двоповерховими) та деякі інші додаткові приміщення залежно від рівня комфортності.

Хостельна організація проживання розрахована на невибагливих мандрівників. Середньостатистичний клієнт хостелу — це самостійний мандрівник, який не купує готовий і вже розроблений туристичною фірмою тур, а їде в незнайому країну самостійно. Таких мандрівників називають «рюкзачниками» і на вулицях світових столиць їх багато в будь-яку пору року. Незаплановані мандрівки приваблюють наявністю більшого задоволення і вражень, ніж готові тури. Тому серед європейців та американців постійно зростає число прихильників самостійного туризму.

Аналіз досвіду діяльності молодіжних готелів у зарубіжних країнах світу, особливо в Росії, дає можливість зробити ряд висновків щодо перспективи створення мережі хостелів в Україні.

Таким чином, створення молодіжних хостелів повинно стати невід’ємною складовою молодіжного і дитячого туризму в Україні.