8. Посада – це:

а) вид управління, що проявляється при формуванні та розвитку системи державної служби, основною метою якої є підвищення ефективності функціонування державної влади й державного управління;

б) професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів;

в) визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень;

г) особлива функція управління, яка полягає у формуванні кадрових політики й стратегії організації консультуванні керівників організацій щодо проведення кадрової політики наданні адекватних кадрових послуг організації.

9. Скільки існує критеріїв посад державних службовців:

а) сім;

б) вісім;

в) дев’ять;

г) десять.

10. Сьома категорія посад державних службовців включає:

а) посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;

б) посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, заступників представників Президента України в районах;

в) посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівняні до них посади;

г) посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабінету Міністрів України.

11. Тема 8. Організація діяльності керівника органу виконавчої влади

План до вивчення теми

1. Сутність і зміст управлінської діяльності. Основні види поділу та кооперування праці, його значення в організації діяльності державних службовців, ефективному використанні знань, досвіду, творчого потенціалу. 2. Сутність і значення регламентування посадових обов’язків в організації діяльності державних службовців.

3. Основні вимоги до планів роботи державного службовця.

4. Контроль виконавської та трудової дисципліни державних службовців.

5. Гігієна праці в організації діяльності державних службовців.

Методичні поради до вивчення теми

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють цілі та функції державного управління за допомогою управлінської діяльності.

В основі створення організаційної системи діяльності державних службовців лежить поділ праці, який зумовлюється масштабами роботи, труднощами при її виконанні, розосередженістю в часі та просторі, різною кваліфікацією та досвідом працівників.

В організації діяльності державних службовців вирізняють три основних напрями поділу праці:

функціональний, який полягає в закріпленні конкретних функцій управління за структурними підрозділами чи окремими співробітниками;

професійний відбувається між групами державних службовців за ознакою однорідності виконуваних ними видів діяльності;

кваліфікаційний, відповідно до якого за якою співробітники виконують різні види діяльності, які відповідають їх кваліфікації та досвіду.

До недоліків, які зачасти виникають в організації діяльності державних службовців, лід віднести наступні: паралелізм, дублювання функцій, необґрунтоване збільшення обсягу або виконання зайвих видів діяльності та ін.

Для раціональної кооперації персоналу управління розробляються положення структурних підрозділів, складаються посадові інструкції для всіх державних службовців, а також схеми їх функціональних взаємозв’язків. Необхідно також розробляти і стандарти на управлінські функції.

Посадові обов’язки діяльності державних службовців регламентуються Законом України “Про державну службу”, посадовими інструкціями.

Планування – стрижнева частина всіх систем управління, процес, за допомогою якого система пристосовує свої ресурси до зміни зовнішніх і внутрішніх умов.

Планування відносять до загальних функцій управління (див. Тема 3. Функції державного управління), яка передує всім іншим, визначаючи їх природу. Планування залежить від ефективного аналізу зовнішнього середовища, об’єктивної оцінки власних ресурсів, вимагає спільних зусиль і участі всіх складових організації. Особливо важливою є ця функція для органів виконавчої влади, коли під впливом зовнішніх чинників перед ними ставляться невизначені до кінця завдання, а подекуди – нездійсненні цілі.

Робота місцевих держадміністрацій проводиться за перспективними (річними), поточними (квартальними) і оперативними (місячними, тижневими) планами, що затверджуються головою місцевої держадміністрації. Робота управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, апарату місцевої держадміністрації проводиться за квартальними і місячними планами, що затверджуються заступниками голови (відповідно до розподілу обов’язків), керівником апарату місцевої держадміністрації.

Ключові терміни та поняття

Управлінська діяльність – сукупність вироблених історичним досвідом, науковим пізнанням і талантом людей навиків, умінь, способів, засобів доцільних вчинків і дій людини у сфері управління.

Організації діяльності державних службовців – це комплекс заходів, які включають: поділ і розстановку кадрів за ланками системи управління; організаційне закріплення процесів і кооперування управлінської діяльності, забезпечення необхідної кваліфікації працівників; регламентування діяльності та стосунків; раціональну організацію робочих місць і створення оптимальних умов праці та відпочинку; нормування управлінської праці; матеріальне і моральне стимулювання управлінської праці.

Під поділом праці розуміють диференціацію і спеціалізацію трудової діяльності, що призводить до відособлення різних її видів, коли окремі групи управлінських працівників зайняті різною діяльністю, спрямованою на досягнення загальної мети.

Кооперація праці – це форма організації праці, яка передбачає спільну участь працівників і забезпечує погодження їх колективних дій у одному і тому ж управлінському процесі.

Посадова інструкція – документ, що визначає підпорядкованість державного службовця, його конкретні завдання та обов’язки, права та відповідальність.

Обов’язки державних службовців – встановлені законодавством України, іншими нормативними правовими актами загальні та обов’язкові для всіх державних службовців України відносини, дії і стан державного службовця, невиконання яких несумісне зі статусом державного службовця.

Посадові обов’язки державного службовця – встановлені для обов’язкового регулярного виконання функції та повноваження відповідно посади в органі державної влади. 

Делегування – метод управління, який передбачає передачу повноважень і відповідальності за виконувані функції, роботу від вищих до нижчих відповідних рівнів управління.

Планування – вид управлінської діяльності, що спрямований на визначення перспективного стану об’єкта управління і сприяє формуванню орієнтирів його діяльності у майбутньому.

Бюрократія: bureau - бюро, канцелярія, тобто зазначення місця роботи чиновників і грецького слова κράτος – правило, панування, влада; організація професійних державних службовців, яка спрямована на кваліфіковане, ефективне виконання державної політики; правління канцелярії, система, в якій державні посади займають професіональні чиновники; ієрархічно стратифікована управлінська система зайнятості, в якій особи наймаються на роботу і отримують заробітну плату.

питання для самоконтроЛю

1. Розкрийте сутність, зміст і риси управлінської діяльності.

2. Що таке організація діяльності державних службовців?

3. Які особливості функціонального, професійного та кваліфікаційного поділу праці в органах державної влади й місцевого самоврядування?

4. Означте основні обов’язки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

5. Дайте визначення і розкрийте сутність планування діяльності в органах державної влади та місцевого самоврядування.

6. Яким чином здійснюється контроль виконавської та трудової дисципліни державних службовців?

7. Дайте визначення поняття бюрократія. Які риси притаманні діяльності бюрократії? Що таке бюрократизм? Які його характерні ознаки?

8. Якими нормативними актами регламентується стан умов праці на робочих місцях усіх державних службовців?

Завдання для поглибленого самостійного вивчення

Управлінська діяльність – це:

а) сукупність вироблених історичним досвідом, науковим пізнанням і талантом людей навиків, умінь, способів, засобів доцільних вчинків і дій людини у сфері управління;

б) підвищення ефективності функціонування державної влади й державного управління;

в) формування кадрових політики й стратегії організації консультуванні керівників організацій щодо проведення кадрової політики наданні адекватних кадрових послуг організації;

г) сукупність процесів планування, організації, мотивації і контролю, спрямований на те, щоб сформувати і досягти цілі організації через інших людей.