Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Плотницька, ділова українська мова 2009.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
419.21 Кб
Скачать

7.5. Облiково-фiнансовi документи

Таблиця.

Список. Перелiк.

Доручення.

Розписка.

Ключові слова: таблиця, список, перелiк, акт, доручення,

розписка.

Таблиця

Таблиця – це перелік, зведення статистичних даних або ін-

ших відомостей, розміщених у певному порядку за графами.

184

Таблиця є наочною формою подання фактичного матеріалу

(числових даних) і тому характеризується компактністю, “прозо-

рістю”, логічністю побудови.

Тематичні заголовки таблиці мають бути стислими, але

змістовними. Пишуться вони з великої літери. Розділові знаки

(крапка й двокрапка) в кінці заголовків і підзаголовків не

ставляться.

Слово “Таблиця” (нумераційний заголовок) розміщують

праворуч. Знак № не ставиться (наприклад: таблиця 2). При

переносі на наступну сторінку пишеться “Продовження табл. 1”,

якщо таблиць кілька, чи “Продовження таблиці”, якщо таблиця

одна. На останній сторінці багатополосної таблиці пишуть

Закінчення табл. 1”.

Графа “Номер за порядком” уводиться лише тоді, коли є

посилання на певні позиції. Знак № не подвоюється, а пишеться

так: № з/п або № пор.

Графи заповнюються відповідними даними. Класи цифр у

графах таблиць слід розташовувати в графах один під одним. При

повторюванні заміняти цифри на “лапки” не дозволяється. Це ж

стосується й знаків процента, номера позначень марок машин,

матеріалів тощо.

У таблицях не використовуються дієслівні форми, прислів-

ники.

Заголовки граф уживаються: “усього” – коли в графі містять-

ся часткові підсумкові дані, “разом” – загальні сумарні дані, “в

тому числі” – коли графи включають лише деякі складові чисел

графи з підсумковими даними.

Таблиця складається з таких реквізитів:

номера;

тематичного заголовка;

боковика із заголовками, який розміщується ліворуч;

основної частини (прографки), що містить вертикальні

графи і горизонтальні рядки;

приміток (якщо вони є, то виносяться в окрему графу або за

межі таблиці).

185

Список

Список – це документ, який містить перелік осіб, предметів

з метою інформації або реєстрації (наприклад: список діль-

ниць, цехів виробництва зі шкідливими і важкими умовами

праці; список інженерно-технічних працівників та ін.).

Складається у формі таблиці, у першій графі якої вказуються

номери по порядку, далі – найменування об’єктів, прізвища та

ініціали працівників, наводяться й інші відомості (рік народжен-

ня, освіта, місце проживання тощо). Деякі списки підлягають

затвердженню (наприклад, список працівників на одержання

житла). Підписують __________їх посадові особи, які складали список.

Найпоширенішим є алфавітний список, тобто перелік кого-

небудь або чого-небудь за алфавітом. Якщо це список осіб, то

ініціали (або ім’я та по батькові) пишуться після прізвища.

Перелік

Перелік – це перерахування предметів, осіб і об’єктів, на які

поширюються певні норми та вимоги.

Список і перелік – дуже близькі документи, які різняться за

призначенням.

Список і перелік містять такі реквізити:

номер;

тематичний заголовок;

основну частину, що містить графи і рядки (обов’язковою є

графа “№ пор.”).

Доручення

Доручення – це письмове повноваження, що видається

установою (організацією, підприємством) або окремою

особою іншій для подання третій особі (установі, організації)

при здійсненні якихось юридичних дій, одержанні певних

коштів або матеріальних цінностей.

186

Залежно від того, хто оформляє повноваження, доручення

бувають

службові особисті

Серед особистих найпоширенішим документом є доручення

на одержання грошей. Таке письмове повноваження не вимагає

обов’язкового нотаріального засвідчення. Підпис довірителя мо-

же бути засвідченим керівництвом установи (організації, підри-

ємства), де він працює або вчиться, адміністрацією стаціонарної

установи, у якій перебуває на лікуванні, командуванням військо-

вої частини та ін.

Особисте доручення пишеться довільно, зазвичай, від руки,

але обов’язково має містити такі реквізити:

найменування документа (доручення);

прізвище, ім’я та по батькові довірителя;

прізвище, ім’я та по батькові довіреної особи (кому видане);

точне вказання доручених дій (зміст);

назва установи (організації, підприємства), де повинні бути

використані доручені операції;

підпис довірителя;

дата видачі;

посада і підпис особи, що посвідчила підпис довірителя;

дата посвідчення підпису останнього;

кругла печатка.

Для юридичної повноцінності документа слід указувати

термін його дії. Доручення видається на строк до трьох років.

Якщо він не позначений, документ зберігає силу впродовж року з

дня видачі.

При одержанні за дорученням грошей або матеріальних

цінностей необхідно подати паспорт або документ, який його

заміняє.

187

Розписка

Розписка – це письмовий документ, який підтверджує якусь

дію, що відбулася, найчастіше одержання грошей або ма-

теріальних цінностей від установи (організації, підприєм-

ства) або приватної особи, завірений підписом одержувача.

Розписка складається довільно, але може містити такі

основні реквізити:

найменування документа (розписка);

посада;

прізвище ім’я та по батькові особи, яка дає розписку;

прізвище ім’я та по батькові особи, кому дається розписка;

сума грошей або найменування матеріальних цінностей;

розпорядження чи документ, на підставі яких одержано

цінності;

дата;

підпис.

Одержану суму грошей у розписці вказують цифрами, а в

дужках – прописом (словами). У цьому документі не припуска-

ється будь-яких виправлень або підчищень. Усі вільні місця,

перш за все між текстом і підписом, необхідно прокреслити.

Складають розписку в одному примірнику і зберігають нарівні з

грошовими і цінними документами.

Іноді в розписці вказують свідків, у присутності яких вона

написана. У такому разі останні завіряють документ своїми

підписами.

188

Практичні завдання

Знайти помилки і зробити виправлення.

Текст 1

ЗАТВЕРДЖЕНО”

Наказ Міністерства оточуючого

природного середовища й

ядерної безпеки України

26.05.99 № 115

Зарегістровано в Міністерстві

юстиції України

9 вересня 1999 р. за № 608/3901

ПРАВИЛА

видачі дозволів на спеціяльне використання

диких тварин, інших суб’єктів тваринного світу, віднесених

до природних ресурсів загально державного значення

1. Загальні положення

1.1. Правила видачі дозволів на спеціяльне використання

диких тварин та інших суб’єктів тваринного світу, віднесених до

природних ресурсів загальнодержавного значення (далі – Пра-

вила) розроблені відповідно до статей 20, 22, 23, 24 та 25 Закону

України “Про тваринний світ” з ціллю удосконалення управління

в області охорони і використання диких тварин та інших

суб’єктів тваринного світу.

1.2. Правила встановлюють вимоги щодо видачі дозволів на

спеціяльне використання диких тварин (крім водних), живих

ресурсів, у тому числі водних бехребетних, наземних бесхребет-

них у водній стадії розвитку) та інших суб’єктів тваринного світу

(частин диких тварин, продуктів їх життєдіяльності, залишків

∗За матеріалами: Офіційний вісник України. – 1999. – 1 жовт. (№ 37). – С. 111.

189

викопних тварин, крім тих, що утворюють загальнопоширені

копалини), віднесених до природних ресурсів загально держав-

ного значення.

Вимоги по видачі дозволів на спеціяльне використання диких

тварин та інших суб’єктів тваринного світу, види яких занесені

до Червоної книги України, а також тих, що перебувають у межах

територій та суб’єктів природно заповідного фонду загально дер-

жавного значення, встановлюються відповідними нормативно-

правовими актами Мінекобезпеки…

1.7. Право на підприємницьку діяльність, пов’язану із спе-

ціяльним використанням диких тварин, надається у відповідності

до Указу Президента України від 20.05.99 № 539/99 “Про запро-

вадження дозвільної системи у сфері підприємницької діяль-

ності”.

2. Порядок видачі дозволів на спеціяльне використання

диких тварин та інших суб’єктів тваринного світу

2.5. Погоджені з державними органами Мінекобезпеки за-

явки, а також матеріали щодо їх обгрунтування особи, що

передбачають здійснювати спеціяльне використання диких тва-

рин, подають до Мінекобезпеки.

3. Порядок використання дозволів на спеціяльне викорис-

тання диких тварин та інших суб’єктів тваринного світу

3.4. Користуючі, що без поважних причин не повернули за

місцем видачі використані дозволи або не подали звіти про їх

використання, до слідуючого спеціяльного __________використання диких

тварин та інших суб’єктів тваринного світу не допускаються.

4. Порядок скасування дозволів на спеціяльне викорис-

тання диких тварин та інших суб’єктів тваринного світу

4.2. Припинення права спеціального використання диких

тварин та інших суб’єктів тваринного світу шляхом скасування

дозволу на їх спеціяльне використання не позбавляє користую-

чого від зобов’язань щодо відшкодування збитків, завданих

внаслідок порушення діючого законодавства.

5. Державний контроль за використанням дозволів на

спеціяльне використання диких тварин та інших суб’єктів

тваринного світу

190

5.1. Державний контроль за використанням дозволів на

спеціяльне використання диких тварин та інших суб’єктів тва-

ринного світу здійснюють Мінекобезпеки, його органи на місцях

та інші уповноважені на це органи виконавчої влади.

Контроль за використаннням дозволів на спеціяльне вико-

ристання мисливських тварин, інших звірів і птахів здійснюють

також Держкомлісгосп, його органи на місцях та користуючі ми-

сливських угіддь, на території яких здійснюється використання

цих тварин...