3.6. Прислівник

Прислівник.

Правопис прислівників.

Орфограми в прислівниках.

Ключові слова: прислівник, орфограми в прислівниках.

Прислівник – це повнозначна незмінювана частина мови,

що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета

Прислівник у реченні пов’язується з дієсловом, виконуючи

роль обставини дії: наприклад, “Державний службовець повинен:

- сумлінно виконувати свої службові обов’язки;

- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробіт-

ників, дотримуватися високої культури спілкування;

- не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інте-

ресам державної служби або негативно вплинути на репутацію

державного службовця” (Закон України про державну службу //

Відом. Верховної Ради. – 1993. – № 5. – Ст. 5. – Розд. 1).

Прислівник може також пов’язуватися з прикметником,

дієприкметником або іншим прислівником, слугуючи для

вираження ознаки якості у ролі обставини міри, ступеня:

Наприклад, “Ніхто не може бути свавільно позбавлений

життя” (Конституція України. – Ст. 27).

98

Рідше прислівник входить у зв’язок з іменником, виконуючи

__________роль неузгодженого означення. Менш типовою для частини

прислівників є роль присудка в односкладному реченні.

Правопис прислівників

Спосіб

написа

н-ня

Правила Приклади

Разом Разом пишуться прислівники:

1) утворені від іменника,

числівника, займенника,

прислівника у поєднанні з

прийменником

2) утворені за допомогою

префіксів прийменникового

походження

3) мають префікси прийменни-

кового походження і суфікси

-о, -е(-є); -и, -ки; -у(-ю), -а, -я;

-і

4) утворені за допомогою

злиття основ

5) утворені сполученням

часток аби, ані, де, чи, що, як

із будь-якою частиною мови

ввечері, востаннє,

втроє, внічию

зараз, заміж, набік, униз

знизу, вгорі, напевно,

втретє, насправжки,

безвісти,

мимохідь, горілиць,

босоніж, мимоволі,

насамперед, повсякчас

абиколи, деколи, чимало

Через

дефіс

Дефіс пишеться у таких

випадках:

1)після префікса по- у

прислівниках з суфіксами -е,

-и, -ому, -ему(-єму)

2) утворені з префікса по- і

порядкового числівника на -е

3) після префіксів будь-,

казна-, хтозна-

4) перед суфіксами -небудь, -

таки, -то, -от

5) при складанні слів

однакових, близьких або

протилежних за змістом

по-українськи, по-

товариському

по-перше, по-четверте

будь-як, казна-де,

хтозна-куди,

як-небудь, де-таки, як-

от, десь-то

пліч-о-пліч, віч-на-віч,

зроду-віку,

мало-помалу, давним-

99

(синонімічних чи

антонімічних прислівників)

5) в яких повторювані основи,

розділені прийменниками, що

перейшли в суфікси, і

частками

давно, часто-густо,

ледве-ледве, зроду-звіку

всього-на-всього

Окремо Окремо пишуться

прислівникові сполучення

(вони виконують у реченні

роль обставин), які

складаються з прийменника та

іменника, що не втратили

повністю ознак, властивих їм

як частинам мови (іменник

зберігає лексичне значення і

граматичну форму, прислівник

– граматичне значення):

1) Утворені від іменника з

прийменниками без, в, до, з,

на, під, по;

2) В яких повторюються

основи, розділені

прийменниками;

3) Утворені поєднанням

іменника в називному відмінку

з іменником в орудному

відмінку.

без сліду, без упину, під

силу, з переляку, з

радості, в затишку, в

нагороду, на зло, на

льоту, на чолі, до

вподоби, до пари, по

змозі

раз у раз, з року в рік

кінець кінцем, одним

одна

Орфограми в прислівниках

Назви

орфограм Правила Приклади

Одна буква

н і дві

букви нн у

прислів-

никах

У прислівниках пишеться

стільки н, скільки їх було у

прикметниках і

дієприкметниках, від яких

вони утворені.

давній – давно,

розкішний – розкішно,

синій – синьо,

старанний – старанно,

натхненний –

натхненно

Не з

прислів-

никами

Не з прислівниками на -о, -е

пишеться разом:

1)якщо не є префіксом, за

байдуже – небайдуже,

100

допомогою якого

утворюється нове слово з

протилежним лексичним

значенням;

2)якщо прислівник без не не

вживається (не з частиною

кореня).

Не є часткою і пишеться з

прислівниками на -о,-е

окремо:

1) коли не заперечує

лексичне значення слова, що

протиставляється в реченні

іншому слову;

2) коли прислівник виступає

в реченні присудком.

далеко – недалеко,

вдоволено –

невдоволено

невгамовно, невилазно,

невпізнанно, невпинно

не бездарно, а

талановито,

не глибоко, а мілко

Ні з

прислів-

никами

Ні у прислівниках, як

правило, є префіксом і тому

пишеться разом.

У ролі частки ні виступає у

фразеологічних зворотах.

нітрохи, нізвідки,

нізащо

ні туди ні сюди, ні

так ні сяк

Букви и, і в

кінці

прислів-

ників

Буква и пишеться в кінці

прислівників після букв, що

позначають тверді

приголосні, а буква і – після

букв, що позначають м’які

або пом’якшені приголосні.

Завжди пишемо и:

а) у кінці прислівників після

г, к, х;

б) у кінці прислівників з

префіксом по-.

почасти, догори,

восени

в цілості, вгорі, іззовні

навкруги, навтіки,

верхи

по-китайськи

Російський

варіант

Суржиковий

варіант

Український

варіант

в дальнейшем в дальнішому надалі

101

Розділ 4. Граматична парадигма службових

частин мови в дiлових паперах