3.2. Прикметник

Відмінювання прикметників.

Ступені порівняння якісних прикметників у діловодстві.

Особливості використання прикметників у діловому

мовленні.

Уживання деяких прикметників у діловодстві.

Ключові слова: прикметник, ступені порівняння якісних

прикметників.

Прикметник

Прикметник – це самостійна частина мови, що називає

ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке?

які? чий? чия? чиє? чиї?

65

Відмінювання прикметників

Прикметники мають форми роду (чоловічий – ч.р., жіночий –

ж.р., середній – с.р.) й числа (однина -одн., множина – мн.) та

змінюються за відмінками.

Від-

мін-

ки

Ч.р. С.р. Ж.р. Мн. Ч.р. С.р. Ж.р. Мн.

Н. який? яке? яка? які? чий? чиє? чия? чиї?

Р. якого? якої? яких? чийого? чиєї? чиїх?

Д. якому? якій? яким? Чийому

(чиєму)?

чиїй? чиїм?

З. як у Н

або Р.

яку? як у Н

або Р.

як у Н

або Р.

чию? як у Н

або Р.

О. яким? якою? якими? чиїм? чиєю? чиїми?

М. (на,у) якому

(якім)?

(на,у)

якій?

(на,у)

яких?

(на,у) чийому

(чиїм, чиєму)?

(на,у)

чиїй?

(на,у)

чиїх?

За характером закінчень прикметники поділяються на тверду

та м’яку групи.

Відмінкові закінчення прикметників

Однина Множина

Тверда група М’яка група

Прикметники

на

-лиций

Тверда

група і

на

-лиций

М’яка

група

ч. і

с. р.

ж. р. ч. і с. р. ж.

р.

ч. і

с. р.

ж. р.

Н. -ий, -е -а -ій (-їй),

-є

-я -ий, -е -я -і -і(-ї)

Р. -ого -ої -ь-ого -ь-ої -ь-ого -ь-ої -их -іх

(-їх)

Д. -ому -ій -ь-ому -ій -ь-ому -ій -им -ім

(-їм)

З. як у

Н.

або

Р.

-у як у Н.

або Р.

-ю як у Н.

або Р.

-ю як у Н.

або Р.

як у

Н.

або Р.

О. -им -ою -ім,їм -ь-ою -им -ь-ою -ими -іми

(-їми)

М. (на)

-ому

(-ім)

(на)

-ій

(на)

-ь-ому

(-ім)

(на)

-ій

(на)

-ь-ому

(на)

-ій

(на)

-их

(на)

-іх

(-їх)

66

Для ділового стилю нормативним є закінчення -ому в М. в.

однини для прикметників у формі чоловічого та середнього

роду: на білому..., у державному..., в ефективному...

В основі поділу прикметників на розряди покладено принцип

постійної (відносної) ознаки. Відносна (змінна) ознака може бути

виражена більшою або меншою мірою, постійна не має такої

властивості.

Є три розряди прикметників

якісні відносні присвійні

ґрунтовний,

головний, здібний,

ефективний,

толерантний

державний,

обласний,

податковий,

приватний,

регіональний

батьків, материн,

сестрин, Іванів,

Нінин

Ступені порівняння якісних прикметників

у діловодстві

Якісні прикметники мають ступені порівняння

вищий найвищий

Форми ступенів порівняння

проста

(аналітична)

складена

(синтетична)

проста

(аналітична)

складена

(синтетична)

Вищий ступінь

Проста форма

-ш- дальший

(подальший)

основа

прикметника +

-іш- ефективніший

67

Складена форма

більш більш (менш)

далекий

+ прикметник

менш менш (більш)

ефективний

Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами ніж,

від, за, проти.

Найвищий ступінь

Проста форма

-ш- найдальший

най + основа

прикметника +

-іш- найефективніший

Складена форма

найбільш найбільш

(найменш) далекий

+ прикметник

найменш найменш

(найбільш)

ефективний

Найвищий ступінь означає, що один предмет чи поняття має

найбільше певної якості.

У використанні ступенів порівняння окремих якісних при-

кметників перевага надається аналітичним формам, які утворю-

ються за допомогою прислівників: більш (вдалий), менш

(досвідчений), а також дуже( здібний), надто (розумний).

З таблиці видно, що складена форма вищого й найвищого

ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників:

більш, найбільш, менш, найменш, але в діловому мовленні слід

уникати вживання форми прикметника з суфіксом -іш-.

Своєрідним є поєднання прикметників з іменниками.

68

Характерний + для + Р.в. ситуації

Свідомий Р.в. свого значення

Притаманний + Д.в. керівнику (-ові)

Властивий + Д.в. начальнику (-ові)

Вплив російської мови відчувається, коли вживаються кальки

прикметників замість правильних форм. Радимо звертати увагу

на твірні основи слів, потрібних для певного контексту. Так,

російські прикметники залежно від значення можуть по-різному

перекладатися на українську мову:

Російський варіант Український варіант

профессиональный професійний (від професія)

професіональний (від професіонал)

дифференциальный диференційний (від диференція)

диференціальний (від диференціал)

потенциальный потенційний (від потенція)

потенціальний (від потенціал)

принципиальный принциповий (а не принципіальний)

всего доброго на все добре, усього доброго

достоин(йна, йны)

внимания

вартий уваги, заслуговувати на увагу

(уваги)

приемлемые условия прийнятні умови

Щоб уникати вживання суржикових слів, форм, потрібно

запам’ятати українські відповідники:

Російський варіант Суржиковий

варіант

Український

варіант

учебный процесс учбовий процес навчальний процес

вуз (высшее

учебное заведение)

вуз (вищий

учбовий заклад)

ВНЗ (вищий

навчальний заклад)

учебный центр учбовий центр навчальний центр

на самом высоком

уровне

на самому

високому рівні

на найвищому рівні

следующий вопрос слідуюче питання наступне питання

69

Особливості використання прикметників у діловому

мовленні

Уживаються Не вживаються

прикметники книжного

походження: балансовий,

валютний, ґрунтовний,

еквівалентний, конфіденційний,

легітимний, організаційний,

парламентський, регіональний

та ін.

розмовна, знижена лексика

однозначні прикметники у

прямому значенні

прикметники із двозначним

змістом

нейтральні за емоційним

забарвленням прикметники

(товстий, малий)

прикметники з суфіксами

збільшеності (товстуватий),

зменшеності (маленький),

пестливого забарвлення (Валя,

Костя)

повні форми (добрий, здібний,

зелений)

неповні форми (добр, здібен,

зелен)

присвійні прикметники

замінюються іменниками (так

званим родовим приналежності)

або відповідними

прикметниковими

формами(автомобіль батька)

присвійні прикметники

(батьків автомобіль)

прикметники, що походять від

географічних назв, з додатковим

роз’яснюючим іменником:

київський житель (правильно –

житель міста Київ)

70

Уживання деяких прикметників у діловому мовленні

Прикметник Приклад

Двосторонній уживається тільки

тоді, коли стосується двох сторін

у значенні – особа, група осіб,

організація, яка представляється

в певному відношенні іншій

особі, особам, організації

двосторонній договір;

двостороння угода (домовленість),

двостороннє співробітництво,

двосторонні взаємини

(відносини, зв’язки, зустрічі,

обов’язки, переговори,

стосунки)

Усталеним є вживання

присвійних прикметниів:

у термінологічних

словосполученнях

у крилатих висловах

базедова хвороба, бертолетова

сіль, карданова передача,

кесарів розтин, рентгенівський

апарат та ін.

авгієві стайні, езопівська мова,

дамоклів меч, сізіфова праця та ін.

Усталеним є вживання присвій-

них прикметників, які означають

географічні назви, що походять:

від топонімів та інших

географічних назв

від імен, прізвищ чи

псевдонімів

Чернігівська область,

Житомирський район,

Красноярський край, Львівський

проспект, Керченська протока,

Дніпровський лиман,

Чукотський півострів та под.

Соломонові острови,

Магелланова протока,

Баренцово море, місто

Переяслав-Хмельницький,

селище Шевченкове та под.

Для визначення часу за роком

вживати відповідні прикметники

у Р. в. без прийменника у(в), або

ж прислівник

позаторішній

минулого року (торік)

позаторік

71