1996: 51) Подається такий переклад слова “заведующ//ая (чем)

сущ. завідувачка (чого), завідуюча, -чої (чим); – ий (чем)

завідувач, завідуючий, -чого (чим)”.

У цьому ж словнику знаходимо переклад слова исполняющий

1. Прич. Який (що) виконує; 2. В знач. Сущ.: и. Обязанности

виконавець обов’язків, виконуючий обов’язки (Тараненко,

Брицин 1996: 70).

У “Практичному словнику синонімів української мови”

(Караванський 1993: 42) читаємо: виконавець (це домінанта

синонімічного ряду, нейтральне слово), виконувач, як ім.

виконуючий. Там само на с.167: “Командир, (великих формацій)

командувач, совєтизм командуючий, (підсилений ефект)

головнокомандувач. У першому випадку як іменник подається

слово виконуючий, у другому контексті аналогічне – як совєтизм.

С.Караванський в “Секретах української мови” (К.: Кобза, 1993. –

С.75) радить уживати замість калькованої форми виконуючий

обов’язки українську форму виконавець обов’язків.

“Російсько-український словник” (за редакцією Л.Булахов-

ського, М.Рильського, 1953 року видання) містить такий пере-

клад слова заведующий – завідувач (чого), завідуючий (чим).

Першим є слово, яке повернулося до активного вжитку. Вбача-

ється логіка в заміні назв згаданих посад: ці слова мають

однакову модель творення – основа дієслова + ач.

Але залишилися назви посад керуючий справами, ведучий

(причому останнє має родове розмежування – і ведуча) телепро-

60

грами. С.Караванський в “Секретах української мови” (К.: Кобза,

1993. – С.75) радить використовувати переклад російського слова

управляющий як управитель (Р.в.). “Російсько-український

словник ділової мови” (Ред.-упор. О.Мокровольський, О.Шокало.

– К., 1992. – 3-тє, виправлене й доповнене видання “Фразеології

ділової мови” (В.Підмогильний, Є.Плужник. – К., 1927. – С.283)

подає переклад слова “управляющий – управитель, керівник.

Управляющий делами – керівник справами. Управляющий по

маркетингу – керівник у справах маркетингу”.

У “Секретах української мови” (С.75) автор вважає слово

ведучий калькованою формою і пропонує вживати українську

форму провідник. Однак такі відповідники, які пропонує

С.Караванський, ще не стали загальновживаними і не завжди

відповідають мовній ситуації.

Щодо слова головуючий маємо зауважити, що нейтральним є

синонім голова. Згаданий словник синонімів містить синоні-

мічний ряд: голова, (зборів) предсідник, сов. головуючий, (дер-

жави) лідер, сов. глава, (установи) керівник, шеф. Тому законо-

мірним є вживання у діловому мовленні нейтральних слів-

домінант, якщо існує синонімічний ряд, тому що ділове мовлення

позбавлене емоційності, образності.

Родове розмежування, а звідси й статеве, простежується у

назвах професій, сфер діяльності тощо: аспірант – аспірантка;

виконувач – виконувачка; глядач – глядачка; журналіст –

журналістка; завідувач – завідувачка; лікар – лікарка; перекладач

– перекладачка; представник – представниця; слухач – слухачка;

учитель – учителька та ін. Ці паралельні форми широко

використовуються в публіцистичному, художньому і розмовному

мовленні. В офіційно-діловому стилі посади, професії, звання жінок

позначаються іменниками чоло-вічого роду (виняток становлять

окремі назви суто жіночих професій чи сфер діяльності, зокрема

домогосподарка, покоївка, секретар-друкарка та деякі інші).

Слова колега, листоноша, сирота, староста – це іменники

спільного роду, які, залежно від контексту, можуть набувати значення

або чоловічого, або жіночого роду: компетентний колега –

компетентна колега (у розмовному мовленні – колежанка).

61

З в е р т а н н я

У діловій сфері форми кличного відмінка, утворені від

іменників чоловічого і жіночого роду – назв осіб, використо-

вуються у звертаннях у писемному й усному мовленні.

Щоб не виникало труднощів у процесі написання запрошень,

вітань, оголошень, а також в усному діловому мовленні, про-

понуємо таблицю:

Орфографічні закінчення іменників у кличному відмінку

О Е Є У Ю

1 відміна

тверда

група

голово

колего

Ірино

Миколо

м’яка група

(крім Й)

земле

Ілле

з

основою

на Й

Лідіє

Маріє

Наталіє

м’яка

група

пестливі (у

побуті)

матусю

Валю

Костю

2 відміна

тверда група

міністре

ректоре

пане

президенте

Павле

Федоре

тверда група

начальнику

сину

імена з

кінцевими Г,

К, Х

Олегу

Марку

Генріху

м’яка

група

Андрію

Сергію

лікарю

секретарю

іменники

мішаної групи

з основою на

Ж, Ш, ДЖ

стороже

Манодже

Джордже

деякі імен-

ники міша-

ної групи з

основою на

шиплячий

(крім Ж)

викладачу

завідувачу

слухачу

62

3 відміна

тверда і м’яка

група

Любове

любове

незалежносте

У мовознавчій літературі зустрічаються дві форми кличного

відмінка іменника Ігор: – Ігоре й Ігорю. Перша форма утворена

за аналогією до інших власних імен на -р (наприклад, Вікторе,

Володимире). Однак іменник Ігор належить до м’якої групи,

тому трапляється форма Ігорю. Оскільки в “Українському пра-

вописі” подається форма Ігоре, то її треба вживати в діловому

мовленні.

Закінчення кличного відмінка множини збігаються із за-

кінченнями називного відмінка множини: Івани, Федори, Марії,

Ірини.

Імена по батькові жіночого роду мають у кличному відмінку

закінчення -о, імена по батькові чоловічого роду – закінчення -у:

Галино Яківно, Вікторе Івановичу.

Можливі проблеми щодо використання форм відмінків у

звертаннях, які складаються з кількох назв. Рекомендується

запам’ятати:

- у звертаннях, які складаються з двох власних назв або із

загальної назви та імені, обидва слова мають форму кличного

відмінка: добродію Сергію, друже Андрію, колего Дмитре, пане

Володимире, Юлію Івановичу, Ірино Богданівно;

- у звертаннях, які складаються із загальної назви й прізвища,

форму кличного відмінка має загальна назва, а прізвище

вживається у формі називного відмінка: добродійко Волошина,

пане Максимчук;

- у звертаннях, які складаються із двох загальних назв, форму

кличного відмінка обов’язково має перше слово, а друге може

вживатися у формі як називного, так і кличного відмінка: пане

службовцю (службовець).

63

В і д д і є с л і в н і і м е н н и к и

В офіційно-діловому стилі активно функціонують від-

дієслівні іменники, які мають особливості керування залежними

словами, наприклад:

Опанування + Р.в. – дисципліни

Оволодіння + О.в. – знаннями

Освоєння + Р.в. – спеціальності

Попередження + Р.в. – незаконних дій

Запобігання + Д.в. – злочинним замахам

Російський варіант Суржиковий варіант Український варіант

две недели дві неділі два тижні

проблема проблєма проблема

исключения виключення виняток

трудоустройство трудовлаштування працевлаштування

П е р е к л а д с л і в і с л о в о с п о л у ч е н ь

з р о с і й с ь к о ї м о в и н а у к р а ї н с ь к у

опыт досвід

дослід

объявление оголошення (а не об’ява)

при определенных за певних умов

условиях

расстояние віддаль

відстань

в следующем смысле у такому розумінні

согласно приказу згідно з наказом

мероприятие захід

объем об’єм (величина чого-небудь,

вимірювана в кубічних

одиницях)

обсяг (розмір, величина чого-

небудь)

в ближайшее время найближчим часом

дело в том річ (справа) у тім (у тому)

64

доброе утро добрий ранок, доброго ранку

доброй ночи добраніч, на добраніч

добрый день добридень, доброго дня, добрий

день

добрый вечер добривечір, доброго вечора,

добрий вечір

до свидания до побачення

заказное письмо рекомендований лист

(заказная бандероль) (рекомендована бандероль)

личное мнение особиста думка

на Ваше усмотрение на Ваш розсуд

несмотря на трудности незважаючи на перешкоди

(труднощі)

общественное мнение громадська думка

платежное поручение платіжне доручення

повестка дня порядок денний

подавляющее переважна

большинство більшість

с Вашего разрешения з Вашого дозволу

стечение обстоятельств збіг обставин