
- •Зміст заняття
- •Порядок виконання робот
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Тема: методи виявлення м'яса хворих і загиблих тварин
- •Зміст заняття
- •Порядок виконання роботи
- •Оцінка знекровлення туш великої рогатої худоби середньої вгодованості у одиницях гемометра Салі.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питаний:
Міністерство аграрної політики України
Державний вищий навчальний заклад
Херсонський Державний аграрний університет
Біолого-технологічний факультет
Кафедра морфології
та фізіології тварин
Ветеринарно – санітарна експертиза
Методичні рекомендації
до лабораторно – практичних занять
«ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ ТВАРИН».
Спеціальність 6.130200 - Технологія виробництва, переробки та зберігання продукції тваринництва
Херсон - 2012
УДК 576.8:378,147
Методичні рекомендації розглянуті і обговорені на засіданні кафедри ветеринарної медицини (протокол № 2 від 12. 10. 2009 року). Схвалені і рекомендовані до видання на засіданні навчально-методичної комісії біолого-технологічного факультету ХДАУ (протокол № від 2012 року).
ПІДГОТУВАЛИ: доценти Ряполова І.О., Сморочинський О.М.,
РЕЦЕНЗЕНТ: канд. с.-г наук, доцент Вогнівенко Л.П.
Ряполова І.О., Сморочинський О.М.,
Методичні рекомендації для лабораторно – практичних занять до другого змістовного модулю за темами: «Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин».
УДК 576.8:378,147
Ряполова І.О., 2012
Сморочинський О.М., 2012
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ СВІЖОСТІ М'ЯСА.
Мета заняття: вивчити методи визначення ступеня свіжості м'яса.
Завдання:
Провести органолептичне дослідження зразків м'яса на свіжість;
Приготувати мазки-відбитки з поверхневих і глибоких м'язів, провести фарбування за методом Грама і мікроскопію;
Поставити реакцію з сульфатом міді в бульйоні.
Ознайомитись з методиками визначення кількості аміно-аміачного азоту і летючих жирних кислот у м'ясі.
Матеріали і реактиви: проби м'яса різної свіжості, ваги з важками, ножиці, скальпель, водяна баня, пробірки, спиртівки, мікроскоп, шпатель, пінцет, предметні скельця, колби місткістю 100 і 250 мл, штатив для пробірок, лійки, фільтрований папір, дистильована вода, реактиви для фарбування за методом Грама, 5% розчин сульфату міді.
Зміст заняття
Органолептичне дослідження. Під час органолептичного дослідження м'яса звертають увагу на зовнішній вигляд, запах і консистенцію м'язової тканини на поверхні та розрізі, на стан жиру, сухожилків, кісткового мозку і бульйону.
Оглядом поверхні туші визначають наявність або відсутність кірочки підсихання, звертають увагу на колір, консистенцію і запах м'яса з поверхні та на розрізі, забруднення, колір і консистенцію жирової тканини та сухожилків, стан кісткового мозку.
Якщо виникає сумнів щодо визначення запаху, пробу проварюють або розрізають нагрітим ножем.
Порядок виконання робот
Для визначення запаху пробою варіння в колбу кладуть дрібно нарізані шматочки м'яса або 20 г фаршу і заливають дистильованою водою. Колбу закривають ватним тампоном і нагрівають до кипіння. Перед закипанням бульйону виймають пробку і визначають запах.
Пробу нагрітим ножем застосовують для визначення запаху окосту. Для цього чистий ніж або скальпель нагрівають у гарячій воді. Швидко втикають у м'ясо за ходом кістки, виймають і визначають запах.
За ступенем свіжості м'ясо поділяють на свіже, сумнівної свіжості та несвіже (табл.1).
Таблиця 1 Органолептичні ознаки м'яса залежно від ступеня свіжості
М'ясо свіже |
Сумнівної свіжості |
Несвіже |
Зовнішній вигляд |
||
На поверхні туші суха кірочка; на розрізі м'ясо червоного кольору, відтінок характерний для тварин кожного виду; поверхня розрізу блискуча, волога, м'ясний сік прозорий. |
Туша вкрита твердою кірочкою темного кольору або поверхня волога, липка; на розрізі м'ясо дещо темнішого кольору, ніж свіже, поверхня розрізу матова, волога; м'ясний сік мутнуватий. |
Поверхня туші дуже суха або дуже волога, липка, зеленуватого кольору, часто з плісенню; на розрізі м'ясо темне, іноді зелене; поверхня розрізу липка, мокра. |
Щільність |
||
На розрізі м'ясо щільне, еластичне; ямка після надавлювання пальцем швидко вирівнюється |
На розрізі м'ясо пухке, ямка після надавлювання вирівнюється не відразу |
На розрізі м'ясо в'яле. Ямка від надавлювання не вирівнюється |
Запах |
||
Запах, характерний для свіжого м'яса, (залежно від виду тварин) |
Запах кислуватий, затхлий, іноді гнильний у зовнішніх шарах; у більш глибоких - відсутній |
Явно гнильний запах виявляють і в глибоких шарах |
Бульйон |
||
Прозорий, ароматний жир у вигляді великих крапель |
Каламутний, неароматний, затхлий, краплини жиру на поверхні дрібні |
Брудний, з пластівцями, затхлий або гнильний запах; жирові краплини майже відсутні |
Лабораторні методи дослідження. Для лабораторного дослідження від кожної туші або її частини відбирають зразки масою не менше 200 г кожний. Зразки беруть біля зарізу, проти 4 і 5-го шийних хребців, в ділянці лопатки, з м'язів стегна.
Кожен зразок загортають у пергаментний папір. На пергаменті простим олівцем пишуть номер туші та назву тканини або органу, з яких відібрані проби.
Зразки від однієї туші пакують усі разом у папір, вкладають у металевий ящик та відсилають до лабораторії. У супровідному документі вказують дату, місце відбирання зразка, вид тварини, номер туші, прізвище власника м'яса, мету та причину дослідження, підпис відправника.
У лабораторії проводять бактеріоскопію, реакцію із сульфатом міді, визначають кількість аміно-аміачного азоту і летючих жирних кислот.