- •1. Мова, функції мови. Закон про мови в Україні
- •2. Норми сучасної української літературної мови
- •3. Класифікація стилів мови
- •4. Особливості офіційно-ділового стилю
- •5. Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Класифікація документів
- •6. Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення
- •7. Складання документів з особового складу (автобіографія, резюме, характеристика, заяви, накази з особового складу, особовий листок з обліку кадрів)
- •Особовий листок з обліку кадрів
- •9. Обліково-фінансові документи (акт, доручення, довіреність, розписка)
- •10. Розпорядчі документи (наказ, постанова, розпорядження, вказівка, реклама)
- •11. Складання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, контракт, трудова угода)
- •13. Організаційні документи (інструкції, положення, правила, статут)
- •14. Правопис частин мови (іменників, прикметників, дієслів, займенників, числівників, прислівників сполучників, часток , прийменників)
- •15. Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
- •16. Чергування голосних і приголосних
- •17. Засоби милозвучності української мови
- •18. Спрощення приголосних
- •19. Подовження і подвоєння приголосних
- •20. Буквосполучення йо, ьо
- •21. Вимова і правопис и, і в основах незапозичених слів й основах слів західноєвропейського походження
- •23. Розділові знаки при звертанні
- •24. Уживання м’якого знака
- •25. Уживання апострофа
- •26. Однорідні члени речення
- •27. Відокремлені члени речення
- •28. Правопис не і ні з різними частинами мови
- •Правопис складних слів Разом пишуться:
- •Через дефіс пишуться:
- •Передача російських власних назв українською мовою
- •31. Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
- •32. Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
- •Вплив на значення слова
- •Слова, що вживаються з обома закінченнями
- •33. Уживання великої літери
- •Велика літера у власних назвах
- •Мала літера у загальних назвах
- •34. Специфіка вживання прийменникових конструкцій в офіційно-діловому стилі
- •35. Пряма мова. Діалог
- •36. Розділові знаки в складному реченні
- •37. Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
- •38. Кома в складнопідрядному реченні
- •39. Безсполучникове речення як тип складного речення. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в безсполучниковому реченні
- •40. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в складних синтаксичних конструкціях
- •41. Уживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів у діловому стилі
37. Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
Складносурядним називається речення, синтаксично рівноправні предикативні частини якого поєднані в одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними: /, й, та (у значенні /); протиставними: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, чи... чи, то...то, чи то...чи то).
1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними і розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть - з мрією, Але ніщо й ніколи нас не розлучало з вірою (Б. Ол.); Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Іван.); То мати гукає, то мати шепоче, Мене виряджаючи в дальню дорогу (Вор.).
Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо вони:
а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєднуються неповторюваними сполучниками /, та (у значенні /); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть; На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Смол.); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Гол.); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (Коц.).
Примітка. Якщо сполучники / (й), та (і) повторюються, то кома ставиться: Здавалося, І вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (Гонч.);
б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (Коц.);
в) виражені двома спонукальними або питальними реченнями: Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя І все вище тисне кров моя, Юності в Вітчизни я позичу І пісень позичу в солов 'я (Сос);
г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.); Дощило і в повітрі віяло прохолодою (Гол.).
Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (Гол.);
ґ) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Мас).
2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Мас); Закрався вечір, одшуміла праця. Як сльози, затремтіли ліхтарі - Та діти наші ночі не бояться (Рил.).
3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться у першій, перед нею ставиться тире (інколи кома й тире): Зима летіла над землею, І от весна - і все в цвіту (Coc.J; Я вірю в диво! Прийде час, - І вільні й рівні встануть люди Й здійсняться мрії всі ураз! (Олесь).
4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками а, але, проте, все ж, однак (рідше єднальними та), дуже поширені, або вже мають усередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Гуц.).
