- •1. Мова, функції мови. Закон про мови в Україні
- •2. Норми сучасної української літературної мови
- •3. Класифікація стилів мови
- •4. Особливості офіційно-ділового стилю
- •5. Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Класифікація документів
- •6. Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення
- •7. Складання документів з особового складу (автобіографія, резюме, характеристика, заяви, накази з особового складу, особовий листок з обліку кадрів)
- •Особовий листок з обліку кадрів
- •9. Обліково-фінансові документи (акт, доручення, довіреність, розписка)
- •10. Розпорядчі документи (наказ, постанова, розпорядження, вказівка, реклама)
- •11. Складання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, контракт, трудова угода)
- •13. Організаційні документи (інструкції, положення, правила, статут)
- •14. Правопис частин мови (іменників, прикметників, дієслів, займенників, числівників, прислівників сполучників, часток , прийменників)
- •15. Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
- •16. Чергування голосних і приголосних
- •17. Засоби милозвучності української мови
- •18. Спрощення приголосних
- •19. Подовження і подвоєння приголосних
- •20. Буквосполучення йо, ьо
- •21. Вимова і правопис и, і в основах незапозичених слів й основах слів західноєвропейського походження
- •23. Розділові знаки при звертанні
- •24. Уживання м’якого знака
- •25. Уживання апострофа
- •26. Однорідні члени речення
- •27. Відокремлені члени речення
- •28. Правопис не і ні з різними частинами мови
- •Правопис складних слів Разом пишуться:
- •Через дефіс пишуться:
- •Передача російських власних назв українською мовою
- •31. Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
- •32. Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
- •Вплив на значення слова
- •Слова, що вживаються з обома закінченнями
- •33. Уживання великої літери
- •Велика літера у власних назвах
- •Мала літера у загальних назвах
- •34. Специфіка вживання прийменникових конструкцій в офіційно-діловому стилі
- •35. Пряма мова. Діалог
- •36. Розділові знаки в складному реченні
- •37. Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
- •38. Кома в складнопідрядному реченні
- •39. Безсполучникове речення як тип складного речення. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в безсполучниковому реченні
- •40. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в складних синтаксичних конструкціях
- •41. Уживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів у діловому стилі
31. Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
32. Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
До другої відміни належать:
– іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (двір, Іван, корінь, короп, Савчук, рів) та із закінченням -о в називному відмінку однини (Дмитро, дядько, Петренко (чоловіче прізвище);
– іменники середнього роду з закінченнями: -о, -е (молоко, право, вогнище, поле), -я (виняток становлять іменники, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат-, -ят-, -ен-, вони належать до IV відміни): коріння, зілля, питання, прізвище, явище.
Іменники другої відміни чоловічого роду у Р.в. однини можуть мати закінчення -а, -у, або ж і -а, і -у. Тому потрібно запам'ятати такі правила:
– закінчення -а(-я) мають такі групи іменників:
а) назви осіб та істот: абітурієнта, Валентина, коня, професора, студента;
б) назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: документа, клена, кореня, трактора;
в) власні назви населених пунктів: Києва, Луцька, Миколаєва, Тернополя, Стокгольма;
г) назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця, Інгульця;
ґ) назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: сантиметра, гектара, кілограма, кубометра, понеділка, місяця (але року, віку), листопада (місяця), і пора листопаду;
д) іменники-терміни: атома, квадрата, конуса, суфікса, присудка, трикутника;
е) назви будівель та їхніх частин: гаража, коридора, хліва (але: паркана і паркану);
– закінчення -у(-ю) мають такі групи іменників:
а) матеріали та речовини: бензину, кисню (але: вівса, хліба);
б) явища природи: вітру, граду, землетрусу, снігу;
в) сукупність: гурту (але: табуна), колективу, танцю, хору;
г) середовище або простір: гаю, горизонту, лугу, небокраю;
ґ) назви держав і територій: Донбасу, Криму, Китаю;
д) назви установ, закладів і організацій: університету, департа-
менту, парламенту, коледжу, театру;
е) почуття, психічний і фізичний стан: болю, жалю, сміху;
є) дії, процеси: відльоту, виходу, виступу, перельоту, переїзду;
ж) абстрактні поняття: вантажу, миру, слуху, настрою, романтизму;
– деякі групи іменників мають паралельні закінчення -а(-я) або -у(-ю): до столa – до стoлу, дворa – з двoру, стидa – зі стиду (ненаголошене закінчення -у); каменя (конкретного предмета) – каменю (матеріалу).
Вплив на значення слова
У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:
Алжира (місто) — Алжиру (країна)
алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
акта (документ) — акту (дія)
апарата (прилад) — апарату (установа)
блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
буряка (одиничне) — буряку (збірне)
вала (деталь машини) — валу (насип)
дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
каменя (одиничне) — каменю (збірне)
клина (предмет) — клину (просторове поняття)
листопада (місяць) — листопаду (процес)
Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
потяга (поїзд) — потягу (почуття)
пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
придатка (відросток) — придатку (додаток)
рахунка (документ) — рахунку (дія)
телефона (апарат) — телефону (номер)
терміна (слово) — терміну (строк)
фактора (маклер) — фактору (чинник)
шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.
