
- •1. Мова, функції мови. Закон про мови в Україні
- •2. Норми сучасної української літературної мови
- •3. Класифікація стилів мови
- •4. Особливості офіційно-ділового стилю
- •5. Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Класифікація документів
- •6. Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення
- •7. Складання документів з особового складу (автобіографія, резюме, характеристика, заяви, накази з особового складу, особовий листок з обліку кадрів)
- •Особовий листок з обліку кадрів
- •9. Обліково-фінансові документи (акт, доручення, довіреність, розписка)
- •10. Розпорядчі документи (наказ, постанова, розпорядження, вказівка, реклама)
- •11. Складання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, контракт, трудова угода)
- •13. Організаційні документи (інструкції, положення, правила, статут)
- •14. Правопис частин мови (іменників, прикметників, дієслів, займенників, числівників, прислівників сполучників, часток , прийменників)
- •15. Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
- •16. Чергування голосних і приголосних
- •17. Засоби милозвучності української мови
- •18. Спрощення приголосних
- •19. Подовження і подвоєння приголосних
- •20. Буквосполучення йо, ьо
- •21. Вимова і правопис и, і в основах незапозичених слів й основах слів західноєвропейського походження
- •23. Розділові знаки при звертанні
- •24. Уживання м’якого знака
- •25. Уживання апострофа
- •26. Однорідні члени речення
- •27. Відокремлені члени речення
- •28. Правопис не і ні з різними частинами мови
- •Правопис складних слів Разом пишуться:
- •Через дефіс пишуться:
- •Передача російських власних назв українською мовою
- •31. Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
- •32. Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
- •Вплив на значення слова
- •Слова, що вживаються з обома закінченнями
- •33. Уживання великої літери
- •Велика літера у власних назвах
- •Мала літера у загальних назвах
- •34. Специфіка вживання прийменникових конструкцій в офіційно-діловому стилі
- •35. Пряма мова. Діалог
- •36. Розділові знаки в складному реченні
- •37. Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
- •38. Кома в складнопідрядному реченні
- •39. Безсполучникове речення як тип складного речення. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в безсполучниковому реченні
- •40. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в складних синтаксичних конструкціях
- •41. Уживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів у діловому стилі
28. Правопис не і ні з різними частинами мови
Ні пишеться зі словами разом:
1) якщо вони без ні не вживаються: нісенітниця, нікчема, нікчемний, ніяковий, нівечити;
2) у заперечних прислівниках: ніде, нітрохи, нікуди, ніскільки;
3) у заперечних займенниках, якщо після ні немає прийменника: ніщо, нізащо, ніякий, нічий.
Ні пишеться зі словами окремо:
1) якщо ні заперечує наявність дії, ознаки: ні холод, ні спека; ні високо, ні низько; у фразеологізмах: ні риба ні м'ясо;
2) якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до чого, ні з ким, ні при кому, ні на чому.
30. Правопис складних, складноскорочених слів й абревіатур. Графічні скорочення
Правопис складних слів Разом пишуться:
1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать і всі складноскорочені слова з першими частинами авіа-, авто-, біо-, зоо-, водо‑, газо-, гідро-, електро-, мета-, метео-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фото- й подібні: стереосистема, газопостачання, метеослужба, агрокомплекс. 2. Складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначається цифрою):двобічний, трипроцентний, сімдесятиріччя, трикутник, двадцятишеститисячний, двовладдя. 3. Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ:самокат, лісосплав, краснопис, чорнозем, верболіз. 4. Складні іменники, утворені шляхом поєднання дієслова в 2-й особі однини наказового способу з іменником: вернигора, горицвіт, перекотиполе. 5. Іменники, утворені шляхом поєднання трьох ібільше основ: веломотоспорт. 6. Складні прикметники, співвідносні з складними іменниками, що пишуться разом: електросиловий, самохідний. 7. Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: народно-поетичний, первіснообщинний. 8. Складні прикметники з другою дієслівною частиною: деревообробний. 9. Складні прикметники, у яких перша частина співвідноситься з прислівником: доброзичливий. 10. Складні прикметники, утворені з 2-х або кількох прикметників, якщо основне смислове навантаження передається останнім прикметником: вузькодіалектний. 11. Складні прикметники, що виступають як наукові терміни: головоногі, грудочеревна (перепона), умовнорефлекторна (дія).
Через дефіс пишуться:
1. Повторення того самого слова з метою підсилення його повного значення, зокрема, в дієсловах для підсилення інтенсивності дії: писав-писав, ходив-ходив; у прикметниках і прислівниках для вираження великої міри, ознаки: білий-білий, легенький-легенький, багато-багато, синьо-синьо, тихо-тихо. 2. Поєднання синонімічних слів: гидко-бридко, зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо; антонімічних слів: більш-менш, видимо-невидимо; близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа); слів із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами і суфіксами: великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий-тихесенький. Примітка. Два однакових іменники, з яких один має форму називного відмінка, а другий – орудного, пишуться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином. Так само йзайменники: сама самотою. 3. Поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година-дві, не сьогодні-завтра, три-чотири. Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися й з двох числівників, позначених цифрами. У таких випадках між ними ставиться тире 3–4 (дні), учні 8–11 класів. 4. Складні вигуки та звуконаслідування: гей-гей, ого-го, бом-бом. 5. Звуки в словах, що вимовляються протяжно: По-о-дай, то во-о-ни наморились уже йта-а-к біля мене. (Тесленко); По-о-лк, стій! 6. Літерні абревіатури з належними до них цифрами: Ту-154, ЗІЛ-131. 7. Літерні найменування паралельних класів у школах: 7-А, 10-В. 8. Терміни, до складу яких входить літера алфавіту: П-подібний, Т-подібний. 9. Літерні скорочення складних слів, які пишуться разом або через дефіс: с.-г. — сільськогосподарський;с.-д. — соціал-демократ, соціал-демократичний; ст.-сл. — старослов’янський. Але скорочення, утворені від словосполук, пишуться окремо: с. г. — сільське господарство. 10. Іменники, що означають науковий ступінь, спеціальність, професію: магнітолог-астроном, член-кореспондент. 11. Іменники, що означають державні посади, військові звання: генерал-губернатор, генерал-майор. 12. Іменники, у яких перше слово підкреслює основну прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом: блок-система, жар-птиця, крекінг-процес. 13. Іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година. 14. Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-, унтер-, штаб- (штабс-): віце-президент, екс-чемпіон, штабс-капітан. 15. Складні прикметники, що співвідносяться із складними іменниками, що пишуться через дефіс: дизель-моторний, соціал-демократичний, блок-системний. 16. Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, що означають рівноправні поняття (між компонентами можна ставити і): аграрно-сировинний, плоско-опуклий, столярно-механічний. 17. Складні прикметники з першою частиною на -ико (-іко): діалектико-матеріалістичний, політико-економічний, ритміко-інтонаційний. 18. Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, воєнно-стратегічний. Виняток: військовозобов’язаний, військовополонений. 19. Складні прикметники, у яких перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м’ясо-вовняний, крохмале-патоковий.