4.Поняття субекта та обекта міжн.Еко.

Об'єкти міжнародної економіки – це те, на що спрямована господарська діяльність суб'єктів світового господарства (предмет їх господарських відносин):

- експорт (імпорт) товарів;

- експорт (імпорт) послуг;

- міжнародний поділ праці: міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва;

- фінансові операції;

- науково-технічні зв'язки;

- експорт (імпорт) капіталу;

- спільне підприємництво;

- оренда машин і обладнання і т. д.

Суб'єкти міжнародної економіки – це фізичні і юридичні особи, що беруть участь у здійсненні міжнародних господарських контрактів, договорів, угод, до них відносяться:

- держава;

- групи держав (інтеграційні об'єднання держав);

- транснаціональні компанії (ТНК) – фірми , спільні підприємства.

Помітним у сучасних умовах на міжнародному ринку є те, що в сукупності об'єктів значна частина припадає на фактори виробництва (вивіз капіталу).

Як особливий об'єкт слід виділити багатостороннє співробітництво країн і організацій у галузі екології.

Специфічним об'єктом є робоча сила.

Крім перерахованих, до об'єктів слід віднести:

- науково-технічні зв'язки;

- фінансові операції;

- оренду машин і устаткування;

- організацію і участь у виставках, ярмарках, аукціонах тощо.

Фізичні особи - це громадяни окремої держави, іноземні громадяни, особи без громадянства, які здійснюють МЕВ.

Юридичні особи - підприємства і організації, які здійснюють МЕВ.

5.Основні форми ме та рівні розвитку мев

2. Охарактеризуйте основні форми МЕ та рівні розвитку МЕВ

Основні форми МЕ:

• міжнародн торгівля,

• міжнародний рух капіталу,

• міжнародні валютно-фінансові відносини,

• міжнародні трудові відносини.

Рівні розвитку МЕВ:

1 міжнародні економічні контакти – одиничні економічні зв’язки, які регульовані разовими угодами;

2. міжнародна економічна взаємодія – стійкі зв’язки, які базуються на довготермінових угодах;

3 Міжнародне економічне співробітництво - тривалі зв’язки кооперативного типу,що мають узгоджені наміри.

4 Міжнародні економічні інтеграції – сплетіння економік світу чи національних господарств.

6. Методів дослідження економічної взаємодії на міжнародному рівні

Методи пізнання законів та закономірностей розвитку міжнародних економічних відносин, такі ж, як і методи інших економічних наук, але мають певну специфіку.

Так, метод наукових абстракцій, як і в інших науках, використовується для усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних економічних процесів, щоб пізнати дію міжнародних економічних законів.

Міжнародні економічні явища і процеси мають добре виражений системний характер, а тому широко використовується метод аналізу та синтезу, за яким аналізуються окремі елементи цілісної системи, а зроблені узагальнення щодо кожного елемента об’єднуються в одне ціле системне узагальнення.

Оскільки міжнародні економічні відносини здійснюються на різних рівнях, то в дослідженнях користуються методом мікро- та макроаналізу. Це означає, що пошуки проводяться, з одного боку, на рівні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а з іншого – на рівні міждержавних і наддержавних економічних стосунків. Відповідно, при цьому використовуються такі інструменти макро- та мікроаналізу, як порівняння показників економічного зростання, з’ясування стану макроекономічної рівноваги, визначення циклічності міжнародного розвитку.

За допомогою історичного і логічного методів вивчаються історичні етапи розвитку конкретних міжнародних та економічних відносин, визначаються тенденції їхнього розвитку, передбачаються можливі варіанти подальшого перебігу подій, робляться історичні аналогії.

Оскільки експеримент не може широко застосовуватись в економічних дослідженнях, особливо у сфері міжнародної економіки, то неабияку роль відіграє використання такого методу наукових досліджень, як моделювання в математичній та логічній формах. Моделювання базується на використанні попередніх методів і важливе для прогнозування розвитку того чи іншого міжнародного явища: розробка гіпотез та їх перевірка; побудова прогнозованого сценарію; прогнозування за випереджаючою інформацією.