
- •1.Предмет,метод і методологічні принципи нац.Економ.
- •2.Основні ознаки нац.Економ. Як єдиної економ. Системи-загальне.
- •3.Характерні особливості й етапи формування нац.Економ.-особливе.
- •4.Завдання та критичний аналіз перебігу економ. Реформ в Україні в трансформаційний період.
- •5.Формування сучасної концепції нац.Економ.В процесі розвитку економ.Теорії.
- •6.Загальна характеристика інститутів і базисні інститути нац. Економ.
- •7. Основні показники нац.Економ.
- •8. Загальна характеристика та методологічні принципи системи національних рахунків(снр).
- •9.Інституційні сектори,одиниці,деталізація рахунків снр.
- •10.Напрямки вдосконалення методології вимірювання стану та динаміки нац.Економ.
- •11. Класифікація сучасних нац. Економ. Систем.
- •12. Сутність змішаної економіки.
- •13. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економ. Як основа формування базової моделі нац.Економ.
- •15.Природно-ресурсний потенціал нац. Економ.
- •17. Демографічний і трудовий потенціал нац.Економ.
- •18. Науково-технічній і інформаційний потенціал нац.Економ.
- •19. Виробничий потенціал нац.Економ.
- •20. Зовнішньоекономічний потенціал нац.Економ.
- •21. Екологічний потенціал нац. Економ.
- •22. Типізація розвитку нац.Економ.Та його характеристика на сучасному етапі
- •23. Концепція та виміри сталого розвитку нац..Економ.
- •24.Принципи та етапи переходу до сталого розвитку нац.Економ.
- •25. Індикатори сталого розвитку нац..Економ.
- •26. Інституційні чинники переходу України до сталого розвитку нац..Економ.
- •27. Сутність державного управління нац..Економ. На сучасному етапі.
- •28. Сукупність механізмів регулювання нац..Економ.
- •29. Сутність,обьекти та субьекти державного регулювання економіки.
- •30. Характеристика цілей державного регулювання економіки.
- •31. Методи державного регулювання економіки.
- •32. Бюджетне і податкове регулювання економіки.
- •33. Грошово-кредитна політика
- •34.Антимонопольне регулювання економіки.
- •35. Інвестиційна й інноваційна політика.
- •36. Зовнішньоекономічна політика.
- •37. Соціальна політика.
- •38.Сутність та складові економ.Безпеки нац..Економ.
- •39. Індикатори економ.Безпеки нац..Економ.
- •40. Методика оцінки економ.Безпеки нац..Економ.
- •41.Забезпечення економічної безпеки нац..Економ. України.
- •42. Сутність економ.Демократії.Економ.Порядок.
- •43. Економ.Свобода та основні умови її забезпечення.
- •44. Поняття структури національної економіки
- •45. Структурні дизпропорції нац. Економіки
- •50. Класифікація прогнозів нац. Економіки.
- •51. Методи прогнозування нац. Економіки.
- •52. Економічне звостання, як категорія нац. Економіки, якісні та кількістні характеристики економічного зростання.
- •53. Основні показники і підходи до оцінки економічного зростання.
- •54. Сприятливі та не сприятливі фактори економічного зростання.
- •55. Політика економічного зростання.
- •56. Нац. Економіка, як складова світової господарської системи.
38.Сутність та складові економ.Безпеки нац..Економ.
Національна безпека – це категорія правова, економічна та політична, пов’язана з поняттями суверенітет, територіальна цілісність, автономність систем життєзабезпечення, рівень життя і т.д.
Складовою національної безпеки є економічна безпека. Економічна безпека – це такий стан соціально-економічної системи країни, за якого забезпечується можливості ефективного економічного розвитку в умовах макроекономічної рівноваги.
За своєю структурою відповідно до рішення міністерства економіки України, економічна безпека національної економіки включає наступні компоненти:
1. макроекономічна безпека – це такий стан економіки, за якого забезпечується розширене відтворення суспільного продукту в умовах сприятливих макроекономічних пропорцій;
2. фінансова безпека – це такий стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем, фондового ринку, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх викликів і загроз, її здатністю забезпечити ефективне функціонування економічної системи. Фінансова безпека свою чергу включає:
- бюджетну безпеку;
- грошово-кредитну безпеку;
- боргову безпеку;
- валютну безпеку;
- безпеку страхового ринку;
- безпеку фондового ринку.
3. зовнішньоекномічна безпека характеризує такий стан економіки, коли забезпечується збалансованість зовнішньо-торгівельних і зовнішньоекономічних операцій, захист вітчизняного ринку від недобросовісної конкуренції і недоброякісної продукції, підтримка вітчизняного товаровиробника;
4. інформаційна безпека (економічної інформації) – це позитивний імідж країни на світових і регіональних ринках та інформаційний супровід зовнішньоеконмічної активності;
5. інвестиційна безпека – це такий стан економіки, коли забезпечені рівні сприятливі умови господарювання для всіх інвесторів;
6. науково-технологічна безпека – це такий стан економіки, коли її розвиток спирається на вітчизняний науково-технологічний потенціал, здатний генерувати не тільки поліпшувальні та копіювальні технології і продукти, але й принципово нові;
7. енергетична безпека – це такий стан економіки, який забезпечує захист національних інтересів в енергетичній сфері від зовнішніх і внутрішніх загроз і здатність забезпечити паливно-енергетичними ресурсами потреби в межах території країни;
8. соціальна безпека – це такий стан економіки, коли забезпечується гідний і якісний рівень життя населення;
9. демографічна безпека – це такий стан економіки, який забезпечує нормальне відтворення населення і робочої сили;
10. продовольча безпека – це такий стан економіки, який забезпечує нормальне споживання продовольства населенням, в першу чергу за рахунок власного виробництва, а також за рахунок платоспроможного імпорту;
11. виробнича безпека – це здатність національних господарських суб’єктів забезпечити стабільне, стійке, здатне до розвитку функціонування виробничого колективу.
39. Індикатори економ.Безпеки нац..Економ.
індикатори економічної безпеки – це статистичні показники стану економіки країни, які характеризують явища і тенденції в економіці і визначаються на основі критеріїв економічної безпеки. Розрізняють індикатори:
- оптимальні, визначають межі, в яких створюються сприятливі умови для економічного розвитку;
- порогові індикатори, визначають межі, в яких вже можуть формуватися несприятливі умови для економічного розвитку;
- граничні, визначають межі, в яких вже можуть формуватися загрози економічному розвитку.
Загальна методика визначення економічної безпеки ґрунтується на інтегральній оцінці економічної безпеки, яка визначається в наступному порядку:
1. визначення індикаторів;
2. визначення меж індикаторів;
3. нормалізація індикаторів;
4. визначення вагових коефіцієнтів;
5. визначення інтегральної оцінки як середньозваженої величини.
До індикаторів економічної безпеки відносяться:
1. індикатори макроекономічної безпеки:
- рівень тінізації економіки;
- відношення обсягу ВВП України до середньоєвропейського;
- відношення обсягу ВВП на душу населення до середньосвітового значення;
- відношення сальдо платіжного балансу до ВВП;
- відношення темпів зростання продуктивності праці до темпів зростання заробітної плати і т.д.;
2. індикатори фінансової безпеки:
- рівень перерозподілу ВВП через бюджет;
- відношення дефіциту або профіциту державного бюджету до ВВП;
- рівень монетизації економіки (М3/ВВП);
- рівень доларизації економіки (обсяг валютних депозитів/обсяг всіх депозитів);
- частка іноземного капіталу в статутних фондах банківської системи;
3. індикатори боргової безпеки:
- відношення загальнодержавного боргу до ВВП;
- відношення зовнішнього державного боргу до ВВП;
4. індикатори науково-технологічної безпеки:
- питома вага видатків державного бюджету на науку у ВВП;
- кількість фахівців, що займаються науково-технічною діяльністю з розрахунку на 1000 душ населення;
- частка інноваційно активних підприємств у загальній їх кількості;
- частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції;
- відношення впроваджених науково-технічних розробок до загальної кількості зареєстрованих інженерно-технічних розробок;
5. індикатори зовнішньо-екномічної безпеки:
- частка імпорту продовольства в загальному обсязі споживання продовольства в країні;
- відношення експорту до ВВП або експортна квота;
- відношення імпорту до обсягу ВВП або імпортна квота;
- коефіцієнт покриття імпорту експортом;
6. індикатори продовольчої безпеки:
- добова калорійність їжі в розрахунку на одну людину;
- споживання м’яса і м’ясопродуктів на одну людину;
- споживання риби і рибопродуктів на одну людину;
- споживання овочів і фруктів у розрахунку на одну людину;
- споживання хліба і хлібопродуктів у розрахунку на одну людину;
- перехідні запаси зерна, визначаються у % до обсягу річного споживання;
- виробництво зерна за рік у розрахунку на одну особу;
7. індикатори демографічної безпеки:
- очікувана тривалість життя;
- коефіцієнт смертності;
- коефіцієнт народжуваності;
- коефіцієнт старіння;
- демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне;
8. індикатори соціальної безпеки:
- відношення середньої заробітної платні до прожиткового мінімуму;
- частка витрат на харчування в загальному обсязі споживчих витрат домогосподарств;
- частка населення, що перебуває за межею бідності;
- децильний коефіцієнт – це відношення доходів 10% найбагатших громадян до 10% найбідніших громадян;
- рівень безробіття;
- забезпеченість житлом у розрахунку на одну особу;
- обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я по відношенню до ВВП;
- обсяг видатків зведеного бюджету на освіту по відношенню до ВВП;
9. індикатори виробничої безпеки:
- частка обробної промисловості в загальному обсязі промислового виробництва;
- металомісткість продукції;
- фондомісткість виробництва;
- рентабельність операційної діяльності;
- індекс реального промислового виробництва;
- ступінь зносу основних фондів.
Аналіз індикаторів економічної безпеки України за останні 10-15 років показує, що основні проблеми економічної безпеки концентруються в енергетичній і технологічній сферах і вже вони генерують серйозні проблеми у виробничій і соціальній сферах.