34. Економічний зміст та класифікація матеріальних запасів підприємства

До матеріальних запасів відносяться матеріальні активи, використовувані

протягом року або операційного циклу підприємства, якщо він більше року. Запаси перестають бути активами, якщо немає ймовірності того, що підприємство в майбутньому одержить від їхнього використання економічні вигоди і їхня вартість не може бути вірогідно оцінена. Простіше говорячи, якщо запаси неможливо продати хоча б за копійку або отримати яку-небудь іншу користь від їхнього використання, яку можна оцінити, і у зв’язку із цим неможливо вірогідно оцінити вартість самих запасів, то це вже не актив. Але оцінити, чи одержить підприємство економічні вигоди від тих або інших запасів у майбутньому, можна тільки тоді, коли ці запаси будуть належати підприємству. Звідси ще дві обов’язкові умови визнання запасів активами, зазначені в Методрекомендаціях з обліку запасів:

підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

підприємство здійснює управління та контроль за запасами [1

Класифікація запасів за призначенням і станом ділить всі матеріальні запаси на три групи:

до першої групи включають:

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються

підприємством з метою подальшого продажу;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

До другої групи включають:

незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано

доходу. До третьої групи включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше

одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом),

а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після

її первісного визнання

У теорії управління запасами виділяють такі їх види:

1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі:

- запаси матеріальних ресурсів;

- запаси незавершеного виробництва;

- запаси готової продукції;

- запаси тари;

- запаси зворотних відходів.

35. Оборот матеріальних запасів. Сутність виробничого циклу підприємства.

Матеріальні ресурси — це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій (господарчій) діяльності підприємства. До їх складу входять основні фонди та частка обіжних фондів:

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься через конкретну працю на вартість виготовлюваної продукції частинами в міру спрацьовування. Основні фонди підприємства поділяються на активні і пасивні.

Активна частина основних виробничих засобів впливає на предмет праці, переміщення його у виробничому процесі і здійснення контролю над ходом виробництва; пасивна частина - на створення умов для безперебійного функціонування активної частини засобів.

До основних фондів відносять будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін.

Оборотні активи - це частина майна підприємства, яка включає в себе матеріальні і грошові засоби, що одноразово беруть участь у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на готову продукцію (роботи, послуги). Вони забезпечують безперервність і всіх процесів, які відбуваються на підприємствах: постачання, виробництво, збут, фінансування.

До складу матеріалопотоку підприємства, який є основним об’єктом науки управ-ління матеріальними ресурсами, належать:

1) виробничі запаси; 2) незавершене виробництво і напівфабрикати власного ви-готовлення; 3) запаси готової продукції на складі та товари в дорозі (товарна продук-ція, що вже відвантажена, але не оплачена покупцем).

Виробничі запаси — це предмети праці, підготовлені для запуску у виробничий процес; вони включають: сировину, основні і допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, тару і тарні матеріали, пакувальні матеріали, запчастини для поточного ремонту основних фондів тощо

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва — це предме-ти праці, для яких характерний незавершений виробничий цикл, тобто які увійшли до виробничого процесу в одних цехах підприємства та підлягають подальшій об-робці в інших цехах того ж підприємства (матеріали, деталі, вузли і вироби, тощо).

Запас матеріалів на підприємстві становлять наступні частини:

-поточний (перехідний) запас, необхідний для безперебійної роботи підприємства у період між двома постачаннями конкретної сировини;

-підготовчий запас, необхідний на період підготовки сировини, що надійшла до використання у виробництві;

-страховий (резервний) запас, що гарантує забезпеченість виробництва у випадку запізнення чергової партії сировини;

-сезонний запас, що створюють на зимовий період, чи у випадку, якщо постачання залежать від сезону року. Існує три основних види запасів:

-Запаси вихідної сировини і витратної сировини для створення буфера між обсягом надходження й обсягом їх споживання у виробництві

-Запаси так званого незавершеного виробництва, що створює визначений буфер між суміжними виробничими операціями.

-Запаси готової продукції, що є буфером між випуском продукції та її відвантаженням чи продажем.