1. Підприємство як суб’єкт господарювання, його місце в системі ринкових відносин

Соціально-орієнтована економіка базується на поєднанні принципу свободи ринку з принципом соціальної справедливості, який реалізує держава

Побудова соціально-орієнтованої економіки, яка функціонує на засадах ринкового механізму, спрямованана забезпечення:

- Економічної та соціальної взаємодії господарюючих суб’єктів;

- Пріоритетності суспільних інтересів;

Господарюючі суб’єкти – це учасники ринкових відносин, які здійснюють господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, виготовляючи продукцію (товари, роботи, послуги) та реалізуючи свою господарську компетентність через сукупність господарських прав та обов’язків.

Основною господарською одиницею, первинною ланкою соціально-орієнтованої економіки є підприємство

Підприємство – це економічно, технічно, соціально відокремлене виробництво товарів та послуг для задоволення потреб споживачів на основі самостійних рішень і відповідальності за ризик.

Підприємство, як форма господарювання, згідно з Господарським кодексом України, являє собою самостійних суб’єкт ринку, створений компетентними органами державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, визначеному законами

Як суб’єкт ринку, підприємство є юридичною особою, що має:

Відокремлене майно; Рахунки в установах банку; Самостійний баланс; Печатку із найменуванням; Ідентифікаційний код;

Основними ознаками підприємства є:

- Задоволення, насамперед, зовнішніх потреб споживачів

- Здійснення господарської комерційної чи некомерційної діяльності, спрямованої на досягнення прибутку, інших економічних та соціальних результатів. Для цього підприємство обирає предмет господарювання, відпо­відну йому структуру і систему управління

- Набуття статусу юридичної особи, яка відповідає певним характеристикам, що встановлені чинним законодавством

-Самостійністьгосподарюючої ланки, що має відокремлене майно, вартість якого відображується в самостійному балансі підприємства; джерелами утворення є грошові та матеріальні внески засновників, доходи від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності, доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів

- Свобода прийняття рішень.

- Наявність власного ризику, як можливої небезпеки отримання негативних наслідків (наприклад, ризик збуту готової продукції, ризик недостатності грошових коштів), так і можливості через нього отримати кращі результати у зв’язку з прийняттям підприємством неординарних рішень

Як об’єкт ринкових відносин, підприємство являє собою специфічний товар, що має вартість і споживчу вартість. Вартість підприємства складає його майно-матеріальні та нематеріальні активи у ціновій формі. Споживча вартість полягає у здатності підприємства приносити його власнику прибуток.

2.Організаційно-економічні умови функціонування підприємств.

У ринковій економіці підприємство функціонує як цілісна, єдина і збалансована система, що орієнтована на певну мету. По своїй суті підприємство – це осередок активної діяльності певного професійно-організованого колективу людей, здатного за допомогою наявних засобів виробництва і сучасних інформаційних ресурсів здійснювати обрані напрямки діяльності і виробляти матеріальні блага і послуги для задоволення попиту споживачів в умовах визначеного ризику

Основні організаційно-економічні умови функціонування підприємства:

- Самоокупність,рентабельність,самофінансування;

- Дотримання заходів та рішень влади

- Матеріальна зацікавленість та відповідальність

- Суверенітет підприємства як виробника

- Суверенітет підприємства як споживача

- Економічна самостійність

- Матеріальна зацікавленість та відповідальність за результати господарювання

В умовах ринку характер функціонування підприємства визначається вільним підприємництвом господарюючих суб’єктів, з одного боку, і об’єктивними обмеженнями, що існують у будь-якій економічній системі, з другого.

Чинники, що обмежують діяльність підприємства:

- Обумовлені попитом на продукцію та послуги;

- Обумовлені ресурсами підприємства;

- Фінансові обмеження:

- Обмеження часом, через інфляцію

- Вимоги до якості і безпеки продукції

3. Теорії та моделі підприємства

- неокласична теорія фірми;

· інституціональна теорія фірми;

· еволюційна теорія фірми;

· підприємницька теорія фірми .

У неокласичній теорії фірма розглядається як цілісний об'єкт, що здійснює перетворення вихідних ресурсів у продукцію і залучення цих ресурсів у виробництво. Модель підприємства складається з виробничої функції, що виражає залежність результатів виробництва від витрачених ресурсів.

Інституціональний варіант теорії фірми на відміну від неокласичного не наголошує на пророкуванні поведінки фірми відповідно до існуючої виробничої функції як форми вираження технологічної залежності між витратами факторів виробництва і максимально можливим при відповідній комбінації витрат виходом продукту.

В еволюційній теорії фірма розглядається як один з об'єктів у середовищі подібних об'єктів, яку можна уподібнити біологічній популяції. Поведінка підприємства в першу чергу визначається взаєминами між членами цієї популяції, у другу -- деякими внутрішніми характеристиками об'єкта, до числа яких у даній теорії відносять у першу чергу устояні правила прийняття рішень у відповідь на ті чи інші внутрішні чи зовнішні впливи.

Еволюційна модель підприємства на відміну від неокласичної визнає, що в підприємств немає єдиного критерію оптимальності прийнятих рішень. Цей критерій носить строго індивідуальний характер, відбиваючи не тільки індивідуальні переваги, але й історичний досвід діяльності фірми, її успіхів і невдач.

Підприємницька модель фірми спирається на уявлення про підприємство як про сферу додатка підприємницької ініціативи і наявних у підприємця ресурсів. Звичайно, не всі підприємства є підприємницькими, і в цьому значенні підприємницька теорія має більш обмежений об'єкт дослідження, ніж інші види теорії фірми.

В основі підприємницького бізнесу й у центрі діяльності такого підприємства знаходиться фігура підприємця -- незалежного, активного, енергійно спрямованого до успіху, схильного до ризику, наполегливого, адаптивного, упевненої в собі людини, що уміє використовувати у своїх цілях суперечливі обставини.