Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція№1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
194.56 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж»

Херсонської обласної ради

Предмет українська мова (за професійним спрямуванням)

Семестр УІ

Кількість годин 2

ЛЕКЦІЯ

Тема: Вступ. Державотворча роль мови. Стилі, типи і форми мовлення.

Викладач: Лященко М.Б.

Розглянуто на засіданні предметної (циклової) комісії викладачів української філології

Протокол №___ від_________

Голова предметної (циклової) комісії

Малова І.О.

м. Берислав

Змістовний модуль № 1

Тема лекції : Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення.

Студенти повинні знати:

  • важливість вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням);

  • особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови.

Студенти повинні вміти:

  • визначати стилі різних текстів;

  • користуватися державною мовою в усіх сферах життя.

Тип лекції: вступна

Ключові поняття : стиль, тип, функція, жанр.

План

  1. Предмет і завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням).

  2. Нормативні документи про державний статус української мови.

  3. Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини.

  4. Стилі сучасної української літературної мови.

  5. особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю.

  6. Типи мовлення.

Основна література

  1. Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – Київ: А.С.К., 2003.

  2. Діденко. А.Н. Сучасне діловодство. – Київ: Либідь, 2001.

  3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Харків: Торсінг,2002.

  4. Плющ М.Я., Н.Я. Грипас. Українська мова. Довідник. – Київ: Освіта, 2000.

  5. Погиба Л.Г., Г.О. Грибінченко. Складання ділових паперів. Практикум.- Київ: Либідь, 2002.

  6. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – Київ: Літера, 2000.

Додаткова література

  1. Волкотруб Г. Вивчення ділових паперів у школі: Правила складання і вправи. – К.: Ред. загальнопед. газет, 2003.

  2. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1997.

  1. Вступна частина

1.1.Оголошення теми, мети і завдань лекції.

1.2. Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою.

1.3. Коротка характеристика проблеми, встановлення між предметних зв’язків.

1.4. Ознайомлення студентів з внутрішньо - предметними зв’язками (ознайомлення з завданнями наступного практичного заняття )

2. Виклад лекційного матеріалу.

1.Предмет і завдання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням).

Зростає суспільне значення української мови, пожвавлюється її вивчення в усіх організаціях, установах, здійснюється активна навчальна робота щодо ведення справочинства державною мовою.

Сучасний навчальний заклад повинен підготувати молоду людину до життя в нових умовах. Це має бути людина активна, ділова, творча, здатна досягнути поставленої мети.

Основні завдання курсу полягають у тому, щоб глибше ознайомити студентів із стильовими різновидами української мови, навчити користуватися ними у практичній мовленнєвій сфері – у процесі складання різних ділових паперів.

Мета курсу – підвищити загальний мовний рівень студентів, поліпшити орфографічну та пунктуаційну грамотність та познайомити з особливостями офіційно – ділового стилю мовлення, його практичного застосування у широкій сфері діяльності різних фахівців. Це пояснюється впровадженням української мови в усі сфери соціального, політичного й культурного життя.

Одне з найважливіших завдань курсу – формування ділового мовлення студентів.

Курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)» сприяє підготовці майбутнього спеціаліста системи освіти у двох напрямках:

  1. Орієнтація особистості на потреби сьогодення.

  2. Врахування сучасних досягнень в осмисленні таємниць мистецтва, словесного вираження ділових стосунків між членами суспільства, представниками установ.

2.Державотворча роль мови

Мова – це «характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності, який полягає у застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно-звукових актів для позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами спільноти інформацією»

Вона є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти.

Мова – найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки.

Українська мова – єдина національна мова українського народу. Нею послуговуються також українці, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, Австралії та інших країнах. Українська мова входить до найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 мільйонів людей. Вона належить до східної групи слов’янських мов, що входять до індоєвропейської мовної сім'ї.

Відповідно до статті 10 Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996 року, українська мова є державною мовою в Україні, «держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Державна мова – це «закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадянських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики».

Термін «державна мова» з’явився в часи виникнення національних держав. Звичайно, в одно національних державах немає необхідності конституційного закріплення державної мови. В багатонаціональних країнах статус державної закріплюється за мовою більшості населення.

Українська мова мала статус, близький до державного, вже у XIV – першій половині XVI століття, оскільки функціонувала в законодавстві, судочинстві, канцеляріях, державному і приватному листуванні.

Утвердження української мови як державної неможливе, як зазначають учені, «без органічної взаємодії принаймні двох засад: