1. Пластмаси на основі модифікованих природних полімерів. Асортимент і споживні властивості.

З природних полімерів для виробництва пластмас використовують переважно целюлозу у вигляді простих і складних ефірів. Серед складних ефірів целюлози найістотніше значення мають нітроцелюлоза, ацетилцелюлоза, ацетобутиратцелюлоза. Всі вони є термопластичними волокнистими або порошкоподібними речовинами білого кольору. Значно поширеними є целулоїд і ацетилцелюлозні лпастики ( плівки,волокна, литтєві матеріали). Литтєві матер на основі ефірів целюлози одержали назву етролів.

Нітроцелюлоза (одерж нітруванням бавовняної або деревної целюлози азотною кислотою.) і целулоїд (являє собою колоксилін, пластифіцирований спиртовим розчином камфори). Випуск декілька видів целулоїду: технічний (прозорий, білий), галантерейний (прозорий, непрозорий), для прокладок при виготовленні без осколочного скла. Целулоїд прозорий використ для вигот прозорих деталей до приладів, для планшетів, трикутників, лінійок. Вироби з білого целулоїду нагадцють кістку і корал. Целул для галантерейн виробів випуск переважно в пофарбив виглдяі. Вел к-ть нітроцелюлози викоиист для вигото різноман нітролаків і емалей, а також клеїв.

Ацетилцелюлозні пластики застос перев. У вигляді плівок, волокон і етролів. Використ перев. Викор для виробн. ацетатного шовку і для литтєвих матеріалів. Відрізн від нітроцелюлози висок світлостійкістю, важкою займистістю і майже повною негорючістю. Внаслідок цього ацетилцел плівки застос замість вогненебезпечних нітроцелюлозних плівок, хоча останні і більш водостійкі. Ацетилцел плівки не мають запаху і нетоксичні – застос для упакування багатьох харч прод. Етроли застос для виготовл деяких радіодеталей, телефонної апаратури, ручок для дверей і для меблів, оправ для окулярів.З ацетон.бутират.целюлозного етролу вигот корпуси приймачів, телефонних апаратів, авторучок, деталі пилососів.

2. Теплоізоляційні матеріали. Асортимент і характеристика.

Теплоізоляці́йні матеріа́ли — матеріали, що відрізняються невеликою теплопровідністю. Використовуються для теплової ізоляціїзагороджувальних конструкцій будівель та інших споруд, промислового устаткування і трубопроводів.

Одна з основних характеристик теплоізоляційних матеріалів — це їх висока пористість і, відповідно, мала середня густина і низька теплопровідність. Застосування теплоізоляційних матеріалів в будівництві дозволяє знизити масу конструкцій, зменшити споживання конструкційних будівельних матеріалів (бетон, цегла, деревина тощо).

Теплоізоляційні матеріали класифікують:

• за об'ємною масою в сухому стані (у кг/м³) — на марки 15, 23, 35, 50, 75, 100, 125, 150, 175, 200, 225, 250, 300, 350, 400, 450, 500, 600 і 700;

• на вигляд за формою — на формовані (листи, плити, мати, рулони, шкаралупи, сегменти, цегла, блоки) і безформних (засипки, набивання,штукатурки і т. д.);

• за характером будови — на жорсткі (плити, камені, цегла, шкаралупи, сегменти), гнучкі (мати, напівжорсткі плити, шнури, джгути, листи, рулони) і рихлі (волокнисті, зернисті, порошкоподібні);

• за галуззю застосування — на ізоляційно-будівельні, що використовуються для утеплення конструкцій будівель та інших захисних споруд, ізоляційно-монтажні — для теплової ізоляції промислового устаткування і трубопроводів.

Розрізняють також теплоізоляційні

• неспалимі матеріали, що під впливом вогню або високої температури не горять, не тліють і не обвуглюються;

• важкозаймисті, які під впливом вогню та високої температури важко займаються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти чи тліти лише за наявності теплового джерела (після його видалення горіння або тління припиняється);

• спалимі і такі, що продовжують горіти і після видалення теплового джерела під впливом вогню або високої температури займання.

Об'ємна маса теплоізоляційних матеріалів в сухому стані але більше 700 кг/м³, а таких, що застосовуються для ізоляційно-монтажних цілей — не більше 400 кг/м³. Теплоізоляційні матеріали не повинні змінювати властивостей і виділяти речовин, що знижують міцність дотичних елементів конструкцій, викликати корозію металевих поверхонь чи погіршувати якість обробки приміщень, а також виділяти речовини, шкідливі для здоров'я людей чи призводити до псування харчових або інших продуктів.

Виготовляють теплоізоляційні матеріали з матеріалів переважно мінерального походження: азбесту, гіпсу, цементу, вапна, пемзи, гірських порід тощо.

Основні особливості теплоізоляційних матеріалів — невелика об'ємна маса, теплопровідність і значне водопоглинання — обумовлюються їх великою пористістю. Способи утворення пор: вільна засипка пилоподібних, зернистих або волокнистих часток (наприклад, діатоміту, шлаку, скляного або мінерального волокна, спученого перліту або вермикуліту); випар природної або доданої води (гіпс з надлишковим вмістом вологи — мікропорит тощо); випалювання органічних добавок з неорганічних формованих виробів; утворення бульбашок повітря або газу в твердному цементі або гіпсі механічним способом — введенням повітря при перемішуванні з появою піни (пінобетон) або хімічним способом — додаванням алюмінієвого порошку абоперекису водню (газобетон); теплова обробка при підвищених температурах з доведенням до піропластичного стану деяких природних порід або штучних мінеральних сумішей, наприклад, виробництво керамзиту, спученого перліту, вермикуліту, аглопориту тощо.