2. Матеріал для виробництва скла (сировина). Вплив на якість.

Сировинні матеріали скловиробництва поділяють на основні та допоміжні.

До основних матеріалів належать кварцовий пісок, борна кислота чи бура, польовий шпат, каолін, сода і сульфат натрію, поташ , вапняки і крейда, доломіт, сурик, оксиди цинку, алюмінію, кальцію, магнію і барію, нефелін, скляний бій та ін.

Кварцовий пісокє основною сировиною для введення до складу скла кремнезему, який міститься в ньому від 60 до 75%. Від вмісту Si0₂залежать властивості скла: підвищується хімічна стійкість, знижується крихкість.

Борна кислота чи буравикористовується для введення в скло борного ангідриду, який позитивно впливає на хімічну, термічну і механічну стійкість, а також підвищує показник заломлення світла. Польовий шпат, каолін використовують для введення в скло глинозему. Навіть в невеликих кількостях глинозем підвищує термостійкість та механічну міцність, твердість, знижує кристалізаційну здатність скла.

Сода і поташ— це самі дорогі сировинні матеріали, завдяки яким в склад скла вводяться оксиди натрію та калію .

Вапняк і крейдавикористовуються для введення оксиду кальцію, який сприяє освітленню та прискоренню варіння скломаси і надає склу хімічну стійкість.

Цинкові білилавводять до лабораторного, технічного та деяких інших спеціальних видів скла. Оксид цинку підвищує хімічну і термічну стійкість скла, а також його міцність.

Скляний бійвводять до складу шихти від 15 до 30%, що прискоренню варіння я скломаси.

Допоміжні матеріали згідно з призначенням — це барвники, глушники, знебарвники, освітлювачі, окисники, відновники і прискорювачі варіння скла.

Барвники скла, в залежності від того, чи в процесі варіння вони розчиняються і утворюють з кремнеземом забарвлені силікати, чи зберігаються у вигляді колоїдно-дисперсних частинок, мають відповідно назву молекулярні та колоїдно-дисперсні,.

Молекулярні барвники — це оксиди металів (CO, Ni, Mn, Cr, Cu), які надають склу певний колір без додаткової теплової обробки. Колір скла залежить від виду і кількості барвника, хімічного складу скломаси, середовища та умов варіння.

Колоїдно-дисперсні барвники надають склу певного кольору після теплової обробки (наводка). До таких барвників належать золото, срібло, мідь, селен, сурма, а також сульфіди свинцю, заліза, міді, кадмію, селену тощо.

Білет 28

1.Товарознавча характеристика асортименту засобів догляду порожнини рота

-Зубні порошки містять у своєму складі хім осадженукрейду, ефірні олії (м’ятну, анісову та евкаліптову), вуглекислиймагній або бікарбонат натрію в кількості до 2 %; вони необхідні для нейтралізації органічних кислот у порожнині рота.

-зубна паста - компактні, пластичні, зручні у використанні, приємні на смак, дов-

ше зберігають свої корисні властивості і більш гігієнічні. Пастоподібна консистенція дозволяє вводити більше різних кориснихдобавок, які мають лікувально-профілактичну дію.

Зубна паста являє собою тонку, стабільну та однорідну суспензію порошкоподібних частинок у суцільній, безперервній рідкійфазі.

- Полірувальні речовини (20–40 % від загального складу пасти) призначені для видалення нальоту та залишків їжі, а також колоній бактерій з поверхні зубів та їх полірування після цього. Нагладенькій поверхні зубів значно важче закріпитися речовинам, якіформують м’який наліт. Полірувальний ефект з’являється завдяки

абразивній дії полірувальних речовин. Вона тим вища, чим крупнішічастинки абразиву і, навпаки, чим вони дрібніші, тим абразивнівластивості менші, м’якіші.

Зволожувальні речовини, або зволожувачі, — важливі компоненти зубної пасти, оскільки вони протидіють випаровуваннюводи і тим самим сприяють збереженню однорідності пасти йлегкому видавлюванню її з туби. Як зволожувачі найчастіше використовують гліцерин і сорбіт.

Зв’язувальні речовини. Вміст їх у пасті — від 1 до 5 %. Вониутримують систему від розпадання і виділення її компонентів. Дляцього використовують смоли, які видобувають із деревини, рослин та морських водоростей.

Піноутворюючі ПАР, або детергенти, становлять 1–2 % пасти. Вони утворюють у ротовій порожнині стійку дрібнокомірчаступіну, яка сприяє видаленню нальоту і поліпшує процес чищеннязубів. Найпоширенішими ПАР є аніонні, а саме — лаурилсульфат натрію та лаурилсаркозинат натрію. Інколи використовують

сульфовану та нейтралізовану рицинову олію або натрову сільтауриду жирної кислоти.

Антимікробні препарати, або консерванти. Їх уводять недля боротьби з мікрофлорою в ротовій порожнині, а для того,щоб зберегти мікробну чистоту в пасті в період її зберігання тавикористання. Це забезпечується спиртом, формальдегідом таіншими консервантами.

Смакові наповнювачі, або віддушки, застосовуються в зубних пастах для маскування неприємного смаку або запаху окремихкомпонентів. Для цього використовують такі речовини, як ментол, м’яту перечну, ванілін, аніс, евкаліпт

та штучні некарієсогенні підсолоджувачі — сахарин та гліцерин.

Вода є одним із головних компонентів, який зв’язує в єдине цілевсі інші інгредієнти. Її звичайний вміст — 20–30 %.паст використовують дистильовану, або демінералізовану, водуочищену на катіонітних та аніонітних установках.

Лікувально-профілактичні добавки — це реч, якігігієнічну пасту роблять лікувально-профілактичною і забезпечують їй ці властивості під час використання. Якщо до складу пасти входять один або два фтормісткі компоненти, то вона має ан-

тикарієсні властивості. Вміст антисептиків типу хлоргексидину татриклозану свідчить про протизапальні лікувальні властивостіпроти парадонта. Для цієї ж цілі використовують більш м’які водно-спирто-гліцеринові або олійні екстракти лікарських рослин.

Гелеутворювальні речовини. В’язкості, пластичності та тиксотропності гелевим пастам надають натуральні та синтетичнігідроколоїди. До природних відносяться гідроколоїди, які добувають із морських водоростей: альгінат натрію та карагінат натрію.

Ферменти. За останні 15–20 років до зубних паст стали вводити ферменти: лізоцим гідрохлорид, який пригнічує дію восьмивидів бактерій; панкреатин та трипсин, які гідролізують білки табілкові комплекси; декстраназу — грибкову культуру, яка пригнічує дію мікроорганізмів, та мутаназу, яка розщеплює декстрин, діючи на D-1–3-глюкозидні зв’язки.

Вітаміни. З лікувально-профілактичною метою до складу сучасних зубних паст вводять різні водорозчинні вітаміни — В3, В6,РР, С та К. Їх вміст у складі паст становить: В6 — 0,1–0,45 %, В3 —1,0–3,0 %, вітаміна С — 0,5–2,0 %, РР — 0,5–1,5 % і вітаміна К —0,2–0,4 %. Вітаміни значно довше зберігають свою активність у

пастах з нейтральним або слаболужним середовищем.

Біологічно активні добавки — проявляють протизапальнудію на ясна та слизову оболонку ротової порожнини, стимулюють обмінні процеси в тканинах парадонту, зменшують кровотечу із ясен, запобігають карієс зубів та утворенню зубних на-

льотів.

Протизапальну дію на м’які тканини ротової порожнини виявляють такі добавки: хлорофіло-каротинова паста, екстрактиромашки і звіробою, обліпихи, насіння моркви, аїру болотного,біоконцентрату лаванди, екстракти ялівцю, прополісу, різні вітаміни.