3. Поняття, призначення, ціль бухгалтерського обліку. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку в Україні

З 1 січня 2000 р. порядок організації й ведення бухгалтерського обліку на підприємствах регулюється Законом України від 16.07.99 р. № 996-І "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ПСБУ). Нормативне регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється на декількох рівнях:

І. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

ІІ. Національні ПСБУ, затверджені Міністерством фінансів України.

ІІІ. Інструкції, методичні рекомендації, роз'яснення, які видаються відповідними органами.

ІV. На підприємстві - внутрішні документи підприємства (наказ про облікову політику, робочий план рахунків, положення про бухгалтерії, посадові інструкції бухгалтера).

Відповідно до Закону № 996-І бухгалтерський облік - це процес виявлення, виміру, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання й передачі інформації й діяльності підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для ухвалення рішення.

Метою ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан результату діяльності й русі грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік виконує 3 основні функції:

1. інформаційну - полягає в тім, що бухгалтерський облік є для власника (адміністрації) джерелом інформації про те, яким майном він розташовує, скільки на підприємстві матеріально відповідальних осіб, за які цінності вони несуть відповідальність і т.д. Така інформація необхідна управлінській ланці для прийняття рішень. Однак інформація повинна бути систематизована, узагальнена й представлена в такому виді, щоб її можна було обробити й одержати достовірні дані про господарську діяльність підприємства;

2. контрольну - бухгалтерський облік призначений, крім усього іншого, для забезпечення збереження майна, тому на всіх стадіях ведення обліку здійснюється контроль за чиненими операціями ( у вигляді оформлення будь-якої операції первинним документом, складанням внутрішньої звітності й т.д.);

3. аналітичну - крім контролю за операціями, що відбуваються, бухгалтерський облік дозволяє згрупувати дані в необхідному розрізі для прогнозу майбутніх подій, виявлення перспективних видів діяльності й навпаки, збиткових ділянок, які необхідно реорганізовувати. Таким чином, за даними бухгалтерського обліку можна виявити перспективи суб'єкта господарювання, недоліки й досягнення по всіх видах діяльності.

Головними завданнями бухгалтерського обліку є:

• формування повної й достовірної інформації про діяльність підприємства і його майновому стані, надання всієї необхідної інформації для ефективного керування підприємством;

• забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю й рухом майна, використанні е матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисами;

• своєчасне попередження негативних явищ господарської діяльності й мобілізація внутрішніх господарських резервів;

• забезпечення дотримання законодавства;

• забезпечення збереження майна підприємства.

У бухгалтерському обліку використають три види вимірників: натуральний, трудовий і грошовий.

Натуральні вимірники призначені для одержання інформації про господарські засоби й процеси в їхньому натуральному вираженні. Вони використаються для одержання даних про кількість однорідних об'єктів у відповідних одиницях виміру: міри довжини (м, див), міри ваги (г, кг, т), міри площі (кв.м, кв. км, га), міри об'єму (л,мол,м3). В основному натуральні вимірники використаються для обліку матеріальних цінностей. У практиці такий облік називається кількісним обліком. Трудові вимірники використають для визначення кількості витраченої праці й відпрацьованого часу й виражають в одиницях часу. У практиці трудові вимірники використають при складанні табеля обліку робочого часу.

Грошові (вартісні) вимірники є універсальними й узагальнюючими. За допомогою цих вартісних вимірників можна узагальнити господарські операції і явища, які раннє були визначені в натуральних і трудових вимірниках. На практиці облік у грошових вимірниках називають сумарним.