
- •Тема 1. Предмет і метод історії економічних вчень
- •1.1. Етапи еволюції та предмет історії економічних вчень.
- •1.2. Методологія історії економічних вчень.
- •Функції та цілі історії економічних вчень.
- •Вільям Стаффорд
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 3. Класична політична економія
- •3.1. Історичні умови виникнення і особливості класичної політекономії
- •3.2. Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини
- •Вільям Петті
- •Франсуа Кене
- •Е Власники к о н о м і ч н а т а б л и ц я.
- •4 Млрд. Продовольчих продуктів, 1 млрд. Сировини
- •2 Млрд грошей 2 млрд. Промислових товарів
- •Анн Робер Жак Тюрго
- •Зріла класична політекономія
- •Давид Рікардо
- •“Започаткування політичної економії та оподаткування”( 1817)
- •3.3. Пізня класична політекономія
- •Жан Шарль Леонард де Сісмонді
- •П’єр Жозеф Прудон
- •Джон Стюарт Милль
- •Томас Роберт Мальтус
- •Основні терміни та поняття
- •4.2. Економічні ідеї “Капіталу”
- •4.2. Економічні ідеї «Капіталу» Карл Маркс
- •Е.Бернштейн
- •4.4. Сучасний марксизм
- •Поль Баран
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 5. Неокласична економічна теорія
- •5.1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму
- •5.2. Створення основ неокласики: австрійська і американська школи Карл Менгер
- •Ойген Бем-Баверк
- •Джон Бейтс Кларк
- •5.3. Кембріджська школа і започаткування мікроекономічного аналізу Альфред Маршалл
- •5.4. Математична школа
- •Вільям Стенлі Джевонс
- •Леон Вальрас
- •Вільфредо Парето
- •Євген Євгенович Слуцький
- •5.5. Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки
- •Мілтон Фрідмен
- •Артур Лаффер
- •Роберт Лукас
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 6. Економічна система дж. М. Кейнса
- •6.1. Історичні умови виникнення та головні методологічні основи кейнсіанства
- •Джон Мейнард Кейнс
- •Неокейнсіанство
- •6.3. Посткейнсіанство
- •6.4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 7. Історична школа та зародження інституціональної теорії
- •Вільгельм Георг Фрідріх Рошер
- •Бруно Гільдебранд
- •Карл Густав Адольф Кніс
- •11.2. Нова історична школа та соціальний напрям в економічній теорії
- •Густав фон Шмоллер
- •Карл Бюхер
- •Людвіг Луї Брентано
- •Вернер Зомбарт
- •Макс Вебер
- •Соціальний напрям в економічній теорії
- •7.3. Ранній інституціоналізм
- •Торстейн Веблен
- •Джон Роджерс Коммонс
- •Уеслі Клер Мітчелл
- •7.4. Пізній інституціоналізм
- •Гардинер Мінз
- •Адольф Огастес Берлі
- •Джон Моріс Кларк
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 2. Ранні економічні погляди
- •Тема 3. Класична политична економія
- •Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки
- •Тема 5. Неокласична економічна теорія
Уеслі Клер Мітчелл
(1874 − 1948)
Американський економіст, професор
Колумбійського університету.
Основні твори: "Ділові цикли" (1913),
“Лекції про типи економічної теорії”
(1935), “Вимірювання економічних
циклів” (1946)
Методологія. Поділяючи погляди Т. Веблена, У. Мітчелл розглядає економічні проблеми у взаємозв’язку з психологічними, соціологічними та іншими проблемами, які обумовлюють психологію, поведінку і мотиви діяльності людей. Його кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм полягав у збиранні статистичних даних, які в подальшому стали б підгрунтям для пояснення гіпотез. Критикує Т. Веблена за ігнорування статистики для доказу своїх ідей. У. Мітчелл в процесі дослідження економічних явищ уникає міждисциплінарного підходу та використовує описово-статистичний метод, який дозволив започаткувати економетрику як нову галузь економічної науки на основі використання математичних та статистичних підходів. Продовжує критикувати класичну модель економічної людини (раціонального гедоніста) та ставить за мету показати відмінність реальної поведінки людини в економіці від гедоністичного нормотипа використовуючи статистичний аналіз. У нього дійсний економічний суб'єкт є середньостатистичною людиною в її відношенні до грошових інститутів. Вважає, що грошовий фактор має найсерйозніший вплив на господарську поведінку людей. Головним завданням економічної теорії має бути дослідження зв'язків між грошовим обігом та поведінкою людей.
Теорія економічних циклів. Суттєвий внесок У. Мітчелл зробив у дослідження економічних циклів, уперше висунувши ідею безкризового циклу, що складається з чотирьох фаз: депресії, пожвавлення, розквіту та рецесії. Проте незважаючи на відсутність фази кризи (так як не вбачав різниці між періодичними спадами виробництва і кризою), У. Мітчелл визнавав постійний характер циклічних коливань і обстоював активне державне втручання у вигляді антикризових заходів. Пропагував, для пом'якшення циклічних коливань і досягнення сприятливої кон'юнктури, створення спеціального державного органу планування, під яким розумів постійне державне регулювання економічних процесів, що має індикативний, рекомендаційний характер.
Піднесення і спади ділової активності У. Мітчелл пов'язує із прагненням підприємців одержати максимальний прибуток. Прибутковість залежить від низки факторів: цін і витрат, обсягу продажу, розмірів кредиту, руху грошової маси тощо. Певну роль у взаємодії окремих елементів, що зумовлюють стан і динаміку господарського життя, відіграє асинхронність (“випередження” і “запізнювання”). На стадії пожвавлення витрати виробництва починають зростати швидше, ніж ціни. Це знижує норму прибутку та обумовлює скорочення обсягу продажу, виробництва та зайнятості. На стадії спаду витрати, як і ціни, збільшуються повільніше, але процес скорочення витрат виробництва незабаром починає випереджати зниження цін, поліпшуючи перспективи отримання прибутку.
Циклічність не є неодмінною рисою процесу товарного виробництва. “Цикли, писав У. Мітчелл, – це специфічне явище, притаманне лише сфері інститутів підприємництва”. Єдиним механізмом вирішення суспільних протиріч є державне регулювання в області грошових, фінансових, кредитних чинників у поєднанні із соціально-культурними проблемами.