- •Тема 1. Предмет і метод історії економічних вчень
- •1.1. Етапи еволюції та предмет історії економічних вчень.
- •1.2. Методологія історії економічних вчень.
- •Функції та цілі історії економічних вчень.
- •Вільям Стаффорд
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 3. Класична політична економія
- •3.1. Історичні умови виникнення і особливості класичної політекономії
- •3.2. Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини
- •Вільям Петті
- •Франсуа Кене
- •Е Власники к о н о м і ч н а т а б л и ц я.
- •4 Млрд. Продовольчих продуктів, 1 млрд. Сировини
- •2 Млрд грошей 2 млрд. Промислових товарів
- •Анн Робер Жак Тюрго
- •Зріла класична політекономія
- •Давид Рікардо
- •“Започаткування політичної економії та оподаткування”( 1817)
- •3.3. Пізня класична політекономія
- •Жан Шарль Леонард де Сісмонді
- •П’єр Жозеф Прудон
- •Джон Стюарт Милль
- •Томас Роберт Мальтус
- •Основні терміни та поняття
- •4.2. Економічні ідеї “Капіталу”
- •4.2. Економічні ідеї «Капіталу» Карл Маркс
- •Е.Бернштейн
- •4.4. Сучасний марксизм
- •Поль Баран
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 5. Неокласична економічна теорія
- •5.1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму
- •5.2. Створення основ неокласики: австрійська і американська школи Карл Менгер
- •Ойген Бем-Баверк
- •Джон Бейтс Кларк
- •5.3. Кембріджська школа і започаткування мікроекономічного аналізу Альфред Маршалл
- •5.4. Математична школа
- •Вільям Стенлі Джевонс
- •Леон Вальрас
- •Вільфредо Парето
- •Євген Євгенович Слуцький
- •5.5. Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки
- •Мілтон Фрідмен
- •Артур Лаффер
- •Роберт Лукас
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 6. Економічна система дж. М. Кейнса
- •6.1. Історичні умови виникнення та головні методологічні основи кейнсіанства
- •Джон Мейнард Кейнс
- •Неокейнсіанство
- •6.3. Посткейнсіанство
- •6.4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Основні терміни та поняття
- •Тема 7. Історична школа та зародження інституціональної теорії
- •Вільгельм Георг Фрідріх Рошер
- •Бруно Гільдебранд
- •Карл Густав Адольф Кніс
- •11.2. Нова історична школа та соціальний напрям в економічній теорії
- •Густав фон Шмоллер
- •Карл Бюхер
- •Людвіг Луї Брентано
- •Вернер Зомбарт
- •Макс Вебер
- •Соціальний напрям в економічній теорії
- •7.3. Ранній інституціоналізм
- •Торстейн Веблен
- •Джон Роджерс Коммонс
- •Уеслі Клер Мітчелл
- •7.4. Пізній інституціоналізм
- •Гардинер Мінз
- •Адольф Огастес Берлі
- •Джон Моріс Кларк
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 2. Ранні економічні погляди
- •Тема 3. Класична политична економія
- •Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки
- •Тема 5. Неокласична економічна теорія
5.5. Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки
З середини 50-х років ХХ ст. у неокласичній теорії відбуваються процеси, пов’язані з модернізацією її теоретичного і аналітичного інструментарію для здійснення досліджень нових макроекономічних проблем. На основі традиційної неокласичної методології починають будуватися макроекономічні моделі, націлені на пояснення змін, які відбулися в економічній системі суспільства 50-тих – 80-тих років.
Новий виток розвитку НТР потребував зміни структури суспільного капіталу на користь працезаощаджуючих технологій і капіталомісткого виробництва. Структурні кризи і екологічна ситуація вимагали ресурсозбереження і знижували норму прибутку, особливо в традиційних галузях. В таких умовах проблемою ставали вже самі виробничі потужності, ресурси, а не попит на них, як вважали прихильники кейнсіанства.
Структурна перебудова економіки, яку стали здійснювати уряди більшості європейських країн і США, позначилась новим явищем як то поєднання інфляційних процесів із уповільненням темпів економічного зростання і масовим безробіттям (стагфляція), що поставило під сумнів існування оберненого звязку між інфляцією і безробіттям, описаного Філіпсом.
Зростаючі соціальні витрати держави як основа її регулюючого впливу на сукупний попит суттєво стримували стимули для накопичення, заощаджень і запровадження нових технологій. Разом з тим прискорені процеси інтернаціоналізації, поширення міжнародних монополій ставали серйозною перешкодою для ефективного функціонування національних систем державного регулювання, які , в свою чергу, все більшою мірою бюрократизувались.
Отже, стало очевидним, що система державного впливу на економіку, заснована на кейнсіанських теоріях, потребує серйозної реконструкції. Економічна думка неокласицизму відреагувала на ці нові соціально-економічні умови виникненням нових теорій і концепцій. Спочатку в рамках неокласичної традиції починають формуватися теорії економічного зростання, які на противагу кейнсіанським, заснованим на динаміці сукупного попиту, розглядають проблему зростання з точки зору потенціалу виробничих факторів ( Р.Солоу, Д.Мід, Е. Фелпс).
Надалі дослідження розповсюджуються на проблематику економічного циклу і механізмів управління циклічними коливаннями економіки. Найбільш широкого визнання отримали з даної проблематики концепції шкіл монетаризму (М.Фрідмен,П.Волкер, А.Шварц, А.Мельцер), економіки пропозиції (А.Лаффер, Г.Стайн, А.Бернс, М.Уейденбаум) і теорії раціональних очікувань (Р.Лукас, Т.Сарджент, Р.Берроу, Н.Уоллес, Н.Міллер).
Рекомендації цих вчених щодо економічної політики держави в умовах трансформації суспільства до нових постіндустріальних технологій були використані у реформістських діях урядів Р.Рейгана і М. Тетчер, які представляли консервативні партії своїх країн, а відтак і теорії, що лягли в основу їх політичних курсів, стали називати консервативними.
Особлива популярність консервативних ідей у 70-ті 80-ті роки, а також їх успішна практична апробація у плані державного регулювання, зумовили той факт, що з величезної спадщини сучасної неокласичної теорії нами будуть розглянуті лише представники виключно консерватизму.