6.Функції політології.

Функція раціоналізації політичного життя: політичних інститутів та відносин, політико-управлінських рішень, поведінки, і т. ін. Політологія виступає теоретичною основою політичного будівництва, політичних реформ та реорганізацій, обгрунтовує необхідність створення одних та ліквідацію інших політичних інститутів, випрацьовує оптимальні моделі управління державою, технологію відносно безболісного вирішення соціально-політичних конфліктів.

Описова функція – констатація політичних проблем та їх оцінка, визнання певного стану справ бажаним чи небажаним. Політологія дає оцінку політичному строю, інститутами, поведінці та подіями. Роз’яснювальна функція – містить у відповіді на інші питання, наприклад, з якої причини дане явище (процес) взагалі мало місце; або чому воно має саме такі , а не інші ознаки.

Прогностична функція – полягає в тому, щоб відповісти на питання, по якому шляху будуть розвиватись політичні процеси, який буде мати в майбутньому вигляд політична реальність, коли будуть мати місце певні процеси чи явищаПитанням передбачення майбутніх людей займається спеціальна наука – футурологія

Інструментальна (або прикладна) функція покликана давати відповіді на практичні питання: які вжити заходи або прийняти рішення, щоб отримати бажаний результат, що потрібно зробити, щоб передбачення проектуємої дійсності здійснилось – або не здійснилось.

7. Політична влада: суть, форми прояву.

Влада — це здатність та можливість здійснювати свою волю, спричинювати визначальний вплив на діяльність інших людей за допомогою певних засобів — авторитету, права, насильства.

Політичність влади означає, що панування, насильство як специфічні засоби влади монополізовані та зосереджені у спеціально створених суспільством інститутах, органах та установах, які у сукупності складають державу.

Основні ознаки політичної влади:

• суверенність;

• відображення загальних інтересів;

• застосування примушення та насильства;

• легітимність;

• привселюдність;

• джерело (у давній - род, у марксистів - клас, у демократії - народ).

Види влади:

• Економічна влада - це контроль над економічними ресурсами, власність на різного роду матеріальні цінності.

• Соціальна влада - передбачає розподіл положення у соціальній структурі.

• Духовно-інформаційна влада - це влада над людьми, що здійснюється за допомогою наукових знань та інформації.

• Примусова влада - спирається на силові ресурси та означає контроль за людьми за допомогою застосування фізичної сили.

В залежності від суб’єктів влади вона може розподіляться на державну, партійну, профспілкову, армійську, сімейну.

Влада складається з кількох компонентів:

• суб’єкт;

• об’єкт;

• ресурси;

• процес.

Влада ніколи не є властивістю або відносиною лише однієї дійової особи. Влада - завжди двостороннє, асиметричне, з перевагою волі властителя взаємодія її суб’єкта та об’єкта. Найважливішою соціальною причиною підлеглості одних людей іншим є нерівний розподіл ресурсів влади.

Політична влада виконує такі головні соціальні функції.

• Інтегративна функція (одним з основних призначень влади є інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об'єднань на платформі загальнонародних інтересів)

• Регулятивна функція (важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства)

• Мотиваційна функція (однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільне значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різномих політичних сил та політико-організаційних структур)

• Консолідуюча функція (важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи

• Стабілізаційна функція (влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя).

Державна влада є лише однією з форм політичної влади – це спеціально організована система державних органів, організацій та установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя, вона характеризується монопольним правом на прийняття законів і застосування примусу.

Поняття „політична влада” ширше від поняття „державна влада”. По-перше, політична влада виникла раніше від державної, ще в додержавну добу. По-друге, не кожна політична влада є владою державною (наприклад, влада партій, рухів, громадських організацій), хоча будь-яка державна влада — завжди політична. По-третє, державна влада специфічна: тільки вона володіє монополією на примус, правом видавати НПА тощо. Проте, окрім примусу вона послуговується іншими засобами впливу: переконанням, ідеологічними, економічними чинниками тощо.