- •Безугла Юлія Олегівна видовий склад та біологія представників ряду лускаті черкаського району
- •5 Курс, заочна форма навчання, нні природничих наук
- •Розділ 1 огляд літератури
- •Загальна характеристика ряду Лускаті (Squamata)
- •1.1.2. Середовище існування ящірок та змій
- •1.1.3. Екологія живлення Лускатих
- •1.1.4. Розмноження та розвиток представників ряду Лускаті
- •1.1.5. Сезонні та добові явища в житті плазунів
- •Значення плазунів та причини скорочення їх чисельності
- •Розділ 2 фізико-географічна характеристика регіону досліджень
- •Розділ 3 матеріали та методи дослідження
- •Розділ 4 особливості біології та екології найпоширеніших плазунів черкаського району
- •4.1. Видовий склад та екологічні особливості найпоширеніших плазунів Черкаського району
- •Вивчення мінливості морфологічних ознак плазунів
- •Загальна характеристика зовнішніх морфологічних ознак вужа звичайного на території Черкаського району
- •Динаміка чисельності плазунів
- •Відносна чисельність та щільність плазунів на території Черкаського району
- •Розділ 5 правила техніки безпеки під час зоологічних досліджень
- •Загальні вимоги до техніки безпеки під час виконання дослідження
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
Динаміка чисельності плазунів
Усі плазуни в регіоні мають денну активність. Потрібно відмітити, що чисельність ящірки зеленої та прудкої за роки досліджень в околицях с.Дубіївки та с. Червона Слобода мала тенденцію до невпинного зниження. Особливо різко це відобразилося на популяції прудкої ящірки (рис. 4.1).
Рис.4.1. Добова чисельність популяції ящірки прудкої протягом 2011 - 2012 рр. на контрольній ділянці с. Дубіївка Чисельність прудкої ящірки на ділянках протягом досліджуваного періоду поступово знижувалась.
Рис.4.2. Добова чисельність популяції ящірки прудкої протягом 2011 - 2012 рр. на контрольній ділянці с. Червона Слобода
Це підтверджується аналогічними даними, отриманими з інших ділянок з незначними варіаціями загальної чисельності, які в цілому не змінюють загальної картини. Крім того, помітне загальне зниження кількості особин на ділянках в 2012 році в порівнянні з 2011 (Рис. 4.3). Так, в 2012 році чисельність прудкої ящірки у околицях с. Дубіївка у відношенні до її показників у 2012 році знизилась.
Рис. 4.3. Добова динаміка чисельності ящірки прудкої
Аналіз добової активності ящірки прудкої свідчить, що найбільш активними тварини є з 11.00 до 13.30 години потім їх активність поступово спадає і, починаючи з 16.00 години частково зростає (рис.4.3). На нашу думку, зростання чисельності особин виду після 16.00 є випадковим і може бути пов’язане із кліматичними особливостями.
В ході спостережень було виявлено, що в середині популяцій ящірки прудкої існує достатньо чіткий розподіл особин в середині біотопу, тому популяція має виражену мозаїчну структуру. Але в заплаві р. Ірдинка самці тримаються на територіальній ділянці, як правило поблизу від природного або штучного укриття. Така ділянка в середньому має радіус до 5 м. Самки менш осілі і можуть часто переміщуватись по біотопу, використовуючи, головним чином природні укриття. Молодь, чисельність якої в червні висока, постійно переміщується, розселяється.
Відмічена значна різниця структура популяцій у обох видів. Надаючи перевагу біотопам надзаплавної тераси і рідко поселяючись на ділянках вологих луків, ящірка зелена достатньо добре екологічне розрізнена з ящіркою прудкою, що дозволяє їм успішно співіснувати в одному біотопі.
Структура популяції ящірки зеленої має свою специфіку. Розподіл особин нерівномірний, з великими інтервалами (від 10 до 100 м і більше), або йде вузькими стрічками вздовж вибіркових ділянок. Тільки в місцях, заселених ящіркою зеленою спостерігається щільне розміщення особин всіх груп з інтервалами 3-5 м. Групами тримаються дорослі самки. Самці тримаються власної території.
Результати дослідження свідчать, що добова чисельність ящірки зеленої на досліджуваних ділянках відрізняється від добової чисельності ящірки прудкої.
Рис.4.4. Чисельність популяції ящірки зеленої протягом 2011 - 2012 рр.
на контрольній ділянці с.Дубіївка
Нами відмічено помітне зниження чисельності ящірки зеленої в 2012 році у порівнянні з 2011 році, що є тривожним сигналом (рис.4.4). Особливо це помітно на контрольній ділянці, розташованій на суходільних луках (рис.4.5). Це пов’язано з тим, що дана ділянка знаходиться в умовах тиску антропогенного фактору, який і впливає на чисельність популяції.
Рис.4.5. Чисельність популяції ящірки зеленої протягом 2011 - 2012 рр.
на контрольні ділянці с. Червона Слобода
Результати дослідження добової активності ящірки зеленої показують, що найвищий рівень активності у особин даного виду припадає на період з 11.30 до 13.00 год. (рис. 4.6).
Рис.4.6.
Добова динаміка чисельності ящірки
зеленої
Отже, найбільш сприятливим періодом доби для обох досліджуваних видів ящірок є період з 11.00 до 13.30 год. (рис.4.7) Це пов’язано з фізіологічними особливостями виду.
Рис.4.7. Добова динаміка чисельності ящірки прудкої і ящірки зеленої
Результати дослідження добової чисельності ящірки прудкої і ящірки зеленої свідчать, що ящірка прудка є більш активним видом не тільки у фізіологічному відношенні, але і в чисельному (рис.4.7). Добова чисельність ящірки зеленої є більш вирівняною, ніж ящірки прудкої. Амплітуда в добовій чисельності двох досліджених видів яскраво виражена.
Рис. 4.8. Добова динаміка чисельності ящірки прудкої і ящірки зеленої
протягом 2011 року Аналіз добової динаміки чисельності ящірки прудкої і ящірки зеленої протягом дослідженого періоду свідчить, що популяція ящірки зеленої різко скорчується в порівнянні з популяцією ящірки прудкої (рис.4.8, рис.4.9).
Рис. 4.9. Добова динаміка чисельності ящірки прудкої і ящірки зеленої
протягом 2012 року
На нашу думку, такі результати дослідження свідчать, що популяція ящірки зеленої є більш вразливою до дії антропогенного фактору. Спостерігається тенденція до зменшення чисельності особин досліджених популяцій плазунів, що відповідно відображається на зменшенні їх добової чисельності. Більш вразливою є популяція ящірки зеленої.
Загальним правилом є перехід від однофазної активності навесні та восени до двофазної влітку, збільшення тривалості добової активності у самців навесні, у самок перед відкладанням яєць або народженням молодих, а також зменшення тривалості добової активності у дорослих ящірок у другій половині літа – на початку осені.
Більшість рептилій у Черкаському районі прокидаються від зимової сплячки на початку – в середині квітня, закінчують активність на початку жовтня.
Линяння у ящірок і змій відбувається декілька разів за період активності, вперше у середньому через 2 тижні після появи на поверхні, востаннє – у вересні. Для змій властиве линяння незабаром після народження. У ящірок та змій закінчення весняного линяння у самців є сигналом початку шлюбної активності.
Парування у плазунів починається в кінці квітня – травні. Раніше за усіх паруються Natrix natrix та Lacerta vivipara, найпізніше – інші види ящірок. Пік відкладання яєць у плазунів регіону, окрім вужів, припадає на червень. Вужі масово відкладають яйця у першій половині липня. Раніш за інші живородні види народжує Z. vivipara (червень) У всіх плазунів в регіоні спостерігалася лише одна, інколи дуже розтягнена, кладка.
Найкоротший строк інкубації яєць (місяць) – у N. natrix, Вилуплення молодих в природі дуже розтягнено у часі внаслідок накладання впливу умов інкубації та строків відкладання яєць. Раніш за все, з другої декади липня, починають вилуплюватися цьогорічні особини у L. agilis.
Дорослі особини переважають в популяціях у більшості видів, за винятком ящірок, у яких наприкінці літа та восени переважають цьогорічні особини. Співвідношення статей у більшості видів близьке до 1:1, але рідко спостерігається внаслідок відмінностей в активності самців та самок. Виходячи з середніх темпів росту та розмірів статевозрілих особин статева зрілість наступає у Anguis fragilis – після четвертої, інших ящірок – другої-третьої, у змій – третьої-четвертої зимівлі.
Усі види плазунів на території регіону – осілі. Місце мешкання, як правило, має складну структуру та складається зі стацій, з’єднаних шляхами сезонних міграцій. Агрегованість особин найбільш виражена відразу після та напередодні зимівлі, у змій також під час періоду парування.
