2. Вивчення мінливості морфологічних ознак плазунів

За морфологічними ознаками рептилії Черкаського району знаходяться в межах мінливості відповідних таксонів або незначно відрізняються від популяцій із суміжних регіонів. В усіх видів існує статевий диморфізм, зокрема самки більші за самців у всіх видів змій та живородної ящірки, майже однакові у веретінниці, менші – у решти видів ящірок. Мінливість зовнішньоморфологічних ознак в регіоні найбільша у Vipera berus та Lacerta agilis, що пов’язане з взаємодією підвидів у цій місцевості.

У районі контакту підвидів Lacerta agilis в регіоні існує вузька гібридна зона, в якій прудка ящірка представлена гібридними популяціями. За ознаками зовнішньої морфології, перехід від одного підвиду до іншого відбувається на протязі декількох кілометрів. Однак і за межами гібридної зони мінливість діагностичних ознак L. agilis має мозаїчний характер. Така картина мінливості свідчить про більш складний характер взаємодії цих таксонів, що потребує подальшого вивчення.

Поширеність та високий ступінь мінливості вужа звичайного Natrix natrix є причиною детального вивчення існування різних підвидів даного представника герпетофауни. У зв’язку з цим особливий інтерес представляє вивчення морфологічних параметрів вужа звичайного в різних біотопах існування. Нами були виділені дві ділянки.

Ділянка 1 – берег річки Дніпро, зарості верб, чагарників.

Ділянка 2 – місцевість, вкрита очеретом та рогозом, поруч знаходяться суходільні луки.

Нами були досліджені також особливості забарвлення та малюнка вужа звичайного різних біотопів.

Таблиця 4.1

Загальна характеристика зовнішніх морфологічних ознак вужа звичайного на території Черкаського району

Ознака	Самці Самки
	Маршрути
	№1 (n = 8)	№2 (n=11)	t критерій	№1 (n = 6)	№2 (n-12)	t критерій
L.	482,86 ±43,08	352,7±31,22	0,959	616,0 ±26,57	639,41 ±33,9	0,36
L.cd.	126,57 ± 10,04	135,67 ±7,11	0,761	147,0 ±5,39	148,13 ±7,53	0,08
L.cap.	16,58 ±.0,97	18,15 ±0,89	1,062	20,7 ±0,61	21,2 ±0,89	0,326
Lt.cap.	9,6 ± 0,66	11,51 ±0,70	1,665	13,1 ±0,73	14,28 ±0,66	0,992
L.pil.	15,47 ±0,78	15,95 ±0,60	0,48	17,52 ±0,61	17,79 ±0,61	0,236
L.fr.	5,02 ± 0,30	5,97 ± 0,23	2,428	5,66 ±0,35	6,11 ±0,19	1,033
Lt.fr.	3,4 ± 0,26	3,57 ±0,17	0,621	3,86 ± 0,27	3,92 ±0,14	0,196
L.par.	6,37 ±0,35	6,97 ± 0,28	1,317	7,44 ± 0,37	7,74 ± 0,30	0,511
Lt.par.	4,17 ±0,23	4,50 ±0,16	1,211	4,6 ±0,21	4,73 ±0,18	0,369
L./ L.cd.	3,81 ±0,12	3,73 ±0,07	0,675	4,20 ±0,17	4,44 ± 0,99	1,243
Lt.cap./ L.cap.	0,58 ±0,02	0,63 ±0,01	2,184	0,63 ± 0,03	0,66 ±0,01	1,352
Lt.fr./ L.fr.	0,68 ± 0,04	0,60 ± 0,02	1,978	0,68 ± 0,03	0,64 ±0,01	1,402
Lt.par./ L.par.	0,659 ±0,035	0,65 ±0,01	0,356	0,62 ± 0,04	0,61 ±0,02	1,29
L.pil./ L.	0,032 ± 0,002	0,03 ±0,001	0,999	0,029 ±0,001	0,029 ±0,001	0,195

При порівнянні зовнішніх морфологічних ознак вужів з різних біотопів з’ясувалося, що достовірні відмінності властиві тільки самцям за двома показниками (L.fr. і Lt.cap./ L.cap.). У самок відмінностей ми не виявили. Серед представників, які зустрічалися нам на заплавних луках, значно частіше зустрічаються особини, які зовсім не мають жовтих плям по боках шиї (близько 30%). За забарвленням верхньої і нижньої частини тіла та характером світлих плям особини обох біотопів не відрізняються між собою. Для них характерно наявність вузьких блідо- або брудно-жовтих шийних плям із широким (до 4-6 лусок) розривом між ними.

Отримані дані свідчать про пластичність виду на дослідженій території.