Розділ 2 фізико-географічна характеристика регіону досліджень

Черкаська область розташована в центральній лісостеповій частині України, у басейнах середніх течій Дніпра й Південного Бугу. На півночі вона межує з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями України. Площа області – 20,9 тис. кв. км.

Територія Черкащини з південного заходу на північний схід простяглася на 245 км. Більша, правобережна частина області, розміщена в межах Наддніпрянської височини – рівнинна, подекуди горбиста, порвана річками, ярами і балками. Вздовж долини Дніпра на 70 км. тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж.

Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називають Канівськими горами і Мошногорами. Менша, лівобережна частина області, що лежить у межах Наддніпрянської низовини, відзначається одноманітним, слабо розчленованим рівнинним рельєфом, подекуди заболоченим.

З корисних копалин зустрічаються буре вугілля (Звенигородський район), бентонітові глини (Лисянський район), каоліни, граніти, гнейси, лабрадорит, пісковики, торф.

Клімат помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, дещо посушливе. Пересічна річна температура повітря +7,2 градуса, липня +19,5, січня –5,9 градуса, максимальна +39, а мінімальна –37 градусів. Період з температурою +10 градусів становить 160 - 170 днів. Річна кількість опадів – 450-520 мм. Переважають північно-західні вітри.

Найважливіша водна артерія – судноплавний Дніпро. До нього, на території області, впадають Рось, Вільшанка, Тясмин, Сула і Супій. Кременчуцьке водосховище загальною площею 180 000 га, створено греблею Кременчуцької ГЕС, має в межах області протяжність 130 км. Його ширина біля Черкас становить 18 кілометрів. Найбільші притоки Бугу, що протікають у південно-західній частині області – Гірський Тікич і Гнилий Тікич. На Черкащині є понад 650 заплавних озер і штучних ставків, придатних до рибальства й розведення свійських водоплавних птахів. Типовими ґрунтами для Черкащини є чорноземи. На правобережжі області їхній склад строкатий: опідзолені чорноземи і темно-сірі лісові (опідзолені) ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові (опідзолені), на лівобережжі – глибоко гумусні та лучні чорноземи.

Ліси ростуть здебільшого на узбережжях річок, степова рослинність поширена на вододілах. У районі Канева і на південний схід від нього переважають дубово-грабові гаї (дуб, граб, клен, липа, ясен), у південно-західній, південній і центральній частині – дубово-ясеневі та грабові гаї. Черкаський субір (сосна, дуб, клен, береза) – найпівденніша межа наддніпрянських хвойних лісів на Україні. Найбільший у лісостепу Канівський природний заповідник має площу 1274 га. Всього під лісами і чагарниковими насадженнями зайнято 240 тис. га.

Тваринний світ Черкащини різноманітний, але нечисленний. З хижаків трапляються вовк, лисиця, тхір і куниця. У лісах живуть косулі, олені, лосі, білки. З птахів найпоширеніші сіра куріпка, перепел, жайворонок, дрізд, мухоловка, кібець. У водоймах області водяться сом, минь, окунь, щука, лящ, бичок, судак, короп, лин, в'юн, карась.

Черкаський район розташований у східній частині Черкаської області. Він простягнувся смугою уздовж правого берега Дніпра на 76 км і шириною до 25 км, займаючи площу трохи більше, ніж 1,6 тисяч квадратних кілометрів.

Територія району розташована на Придніпровській височині. Поверхня низинна, подекуди покрита лісами, поступово уступами знижується до Дніпра. На північному заході району високий і вузький Мошногірський кряж. З східного боку від нього у південно-західній частині району знаходиться Ірдинсько-Тясминська низина з величезним Ірдинським болотом, у якому значне місце займає торф'яне Ірдинське родовище, площа якого 4792 га з середньою товщиною торф'яного шару 2,75 м. Річки Дніпро і його притоки Рось, Вільшанка і частково Тясмин — обрамовують територію району. Район безпосередньо межує з Канівським, Корсунь-Шевченківським, Городищенським, Смілянським, Кам'янським, Чигиринським районами, по Дніпру — з Золотоніським та Чорнобаївським районами. Особливості рельєфу, кліматичних умов і ґрунтів визначають рослинний і тваринний світ місцевості. Район лежить у південній лісостеповій зоні. Ліси займають 62,6 тис. га. Цією особливістю Черкаський район вирізняється серед інших районів області. Найбільший лісовий масив — Черкаський бір, що розкинувся на правому березі Дніпра біля Черкас.

На території Черкаського району розташоване урочище Черкаський бір — лісовий масив, що розташований на північно-західній та північній околиці міста Черкаси в Центральній Україні, є відомим пристеповим бором. Ліс утворився ще за часів дольодовикової епохи. Зараз це найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі ареалу сосни звичайної. На початку XIX століття бір мав назву «Лісова дача» і був приписаний до військових поселень Катеринославської та Херсонської губерній. Південно-західна частина бору виділялась для потреб Чорноморського флоту і називалась «Корабельний гай». Ґрунти — бідні на гумус дерново-слабопідзолисті, але які є найбільш сприятливими для зростання соснових та дубово-соснових лісів.