1.1.5. Сезонні та добові явища в житті плазунів

Плазунам, як і багатьом іншим тваринам притаманна циклічність життєвих процесів. У плазунів, як і в інших хребетних тварин, добова циклічність змінюється залежно від сезону року. Значна частина плазунів веде денний спосіб життя і лише незначна – нічний. Тому добова циклічність залежить від температури протягом доби. Добова активність (близько 12 годин на добу) у денних видів починається після виходу зі сховищ вранці обігріванням на сонці, потім настає час здобування їжі в різних – як в освітлених, так і затінених місцях, що залежить від температури ґрунту і повітря. У літні дні більшість плазунів активні в ранкові й вечірні години. Оптимальні температури для них – від 20 до 40° С. Завдяки переміщенню плазуни уникають несприятливих температур, які змінюються протягом доби. Восени, коли загальна температура значно нижча, вони активніші в денні години.

Сезонна циклічність в основному характерна для тварин помірного клімату, де дуже змінюються температурні параметри протягом року. З цим пов'язані в плазунів зимова сплячка (а в деяких місцевостях і літня) та міграції, періоди розмноження, линяння (1 або 2 рази на рік), активне живлення тощо. Зимова сплячка на різних широтах триває неоднаковий час.

Зимують плазуни в тріщинах скель, руїнах, різних пустотах, під камінням, між корінням, у покинутих норах, деякі зариваються в пісок. Зимують як поодинці, так і групами (агами до 30 особин, скельні ящірки, вужі до 100 і більше особин) [17].

6. Значення плазунів та причини скорочення їх чисельності

Основною причиною скорочення чисельності плазунів і, зокрема,

ящірок є загибель їх в місцях зимівлі. В окремих випадках чисельність падає в результаті діяльності хижаків. Ворогів у ящірок надзвичайно багато. На них полюють різні птахи: чаплі, лелеки, орли, луні, яструби, боривітри, шуліки, сови, пугачі, круки, ворони, сороки і багато інших. Не менш страшними ворогами ящірок є змії, багато з яких спеціалізувалися на живленні виключно ящірками. Поїдають ящірок і ссавці - борсуки, тхори, лисиці, їжаки. Нарешті, деякі великі ящірки, наприклад варани, поїдають дрібніших. Під час нападу ворогів ящірки в більшості випадків рятуються втечею або стають нерухомими, маскуючись під навколишній фон. Останній спосіб особливо ефективний під час нападу змій, що полюють, як правило, лише за рухомою здобиччю. Багато рептилій слугують їжею для цінних хутряних звірів, наприклад, лисиць, тхорів [33].

Нещодавно виникло питання про те, що плазуни і, зокрема, ящірки, є переносниками паразитів, що можуть спричинювати різноманітні захворювання людини та свійських тварин. Так, працями акад. Є. Н. Павловського та його учнів було з’ясовано, що на багатьох видах ящірок, живуть личинки та німфи деяких іксодових кліщів, які у дорослому стані паразитують на великій та особливо дрібній рогатій худобі. Тому вчені не виключають можливість, що деякі з кліщів, які живуть на ящірках, є переносниками й захворювань людини [17].

Усі ящірки живляться переважно різноманітними комахами та слимаками, а тому в більшій або меншій мірі вони є корисними тваринами. Прудка ящірка – найбільш численний та дуже поширений в межах України вид. Більшість комах, якими живиться прудка ящірка, належить до шкідників сільського господарства (головним чином це коники, довгоносики, листогризи, ковалики, хрущі, трав'яні клопи тощо). Так само дуже корисним видом є зелена ящірка, що заселяє південні області на території нашої країни, живородна ящірка, яка винищує багато шкідників лісового господарства у північних лісах, кримська ящірка, що живе в степах та молодих лісонасадженнях, захищаючи їх від шкідників. Різноколірна ящірка живе на пісках, приносить велику користь там, де проводиться залісення пісків та зрошення їх, бо переважна кількість винищуваних нею комах є серйозними шкідниками насаджень (довгоносики та листогризи) [16].

Отже, ящірки є корисними для людини тваринами, бо винищують значну кількість шкідливих комах, на боротьбу з якими людина щороку витрачає багато зусиль та часу.