5. Відносна чисельність та щільність плазунів на території Черкаського району

На території Черкаського району Черкаської області фауна плазунів є досить типовою для центрального регіону України. На окремих ділянках відносно збережена, зокрема на стаціонарних ділянках сіл Дубіївка, Червона Слобода та околиці смт.Ірдинь.

Результати наших досліджень вказують, що розподіл плазунів на стаціонарних ділянках залежить від сезонної та добової активності та ряду біотичних факторів, зокрема холодостійкості виду. Розподіл особин у біотопах нерівномірний, з великими інтервалами.

Результати досліджень за 2011-2012 роки свідчать про нерівномірний розподіл деяких видів плазунів на території Черкаського району. За період досліджень чисельність плазунів зменшується.

Дослідження щільності популяцій плазунів ми проводили методом квадратів, який дозволяє найбільш об’єктивно оцінити стан популяцій та щільність тварин на досліджуваній ділянці. Це допомагає охопити просторове розміщення особин на даній ділянці і потім провести порівняння результатів, отриманих таким чином з двох ділянок, з наступним співставленням їх в різні роки спостережень.

За період досліджень на стаціонарних ділянках с. Дубіївка, с. Червона Слобода та смт. Ірдинь нами виявлено 9 видів плазунів.

За період наших досліджень відмічена щільність видів плазунів на стаціонарних ділянках. На контрольних ділянках мідянка (С. austriаca) зустрічається рідко і нерегулярно. Типовим явищем для С. austriаca є низька щільність. Ми відмічали 1ос. на 100 м² .

Щільність веретінниці ламкої (A. fragilis) на стаціонарних ділянках є низькою. У сприятливих біотопах щільність її становила 2 ос. на 100 м². Таку щільність ми відмічали на контрольній ділянці с. Червона Слобода та околицях смт. Ірдинь.

Найхарактернішими стаціями для гадюки звичайної V. berus є ділянки з дрібними чагарниками. Територію цей вид заселяє досить нерівномірно і щільність особин невелика. За період досліджень ми відмічали 1 ос. на 100 м² на стаціонарній ділянці с. Дубіївка.

Natrix natrix концентрувався на стаціонарній ділянці с. Червона Слобода, що прилягає до природних водойм. Щільність виду була найбільшою у травні 2012 року – 4 ос. на 100 м² (загальна кількість особин – 15).

За період досліджень найбільшу кількість особин ми відмічали у трьох видів ящірок L. viridis, Z. vivipara, L. agilis. Дані види співмешкають в одному біоценозі. Дані види зустрічалися на всіх стаціонарних ділянках. Найбільшу щільність Lacerta agilis ми відмічали на стаціонарній ділянці с. Дубіївка - 4 ос. на 100 м² (загальна кількість особин – 23). Найбільша щільність L. viridis

була відмічена на стаціонарній ділянці с.Червона Слобода – 6 ос. на 100 м²

(загальна кількість особин – 32). Щільність L. vivipara становила 3 ос. на

100 м² (загальна кількість особин – 21).

Чисельність та щільність популяцій всіх плазунів у Черкаському районі зменшується внаслідок діяльності людини, особливо руйнування природних біотопів, площа яких за історичний час зменшилася в багато разів. L. viridis, Z. vivipara, A. fragilis, N. tessellata є найбільш вразливими до антропогенного навантаження. Найбільше скорочення кількості відомих популяцій або чисельності зареєстровано y Vipera berus .

Досліджувана території лісостепової зони майже повністю була розорана, а останні степові ділянки, які залишилися на непридатних для розорювання схилах балок, часто потерпають від випасу або забудовуються. Як наслідок, кількість популяцій V. berus катастрофічно знизилася, і вид в регіоні опинився практично на межі зникнення.

Негативно впливають на чисельність ящірки живородної (Zootoca vivipara) заходи з меліорації, які охопили більшу частину площі заплав середніх річок регіону. Для збереження різноманітності рептилій регіону потрібні невідкладні заходи, зокрема продовження інвентаризації та моніторинг вцілілих природних біотопів та популяцій рідкісних видів, додаткове створення природоохоронних територій.