57

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Безугла Юлія Олегівна видовий склад та біологія представників ряду лускаті черкаського району

Напрям підготовки 6.040102 – Біологія

Кваліфікаційна робота

5 Курс, заочна форма навчання, нні природничих наук

Науковий керівник

старший викладач кафедри біології та біохімії

Ігнатенко І.А.

Черкаси – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ………………………………………………….... 6

1.1. Загальна характеристика представників ряду Лускаті (Squamata)...........7

1.1.1. Особливості будови плазунів з ряду Лускаті ..............................8

1.1.2. Середовище існування ящірок та змій …………………………...16

1.1.3. Екологія живлення плазунів ………………………………………19

1.1.4. Розмноження та розвиток представників ряду Лускаті …………21

1.1.5. Сезонні та добові явища в житті плазунів .……………………...23

1.1.6. Значення плазунів та причини скорочення їх чисельності...24

РОЗДІЛ 2. Фізико-географічна характеристика регіону досліджень ……….26

РОЗДІЛ 3. Матеріали та методи дослідження ………………………………..29

РОЗДІЛ 4. Особливості біології та екології найпоширенішіх плазунів Черкаського району……………………………………………………………..31

4.1. Видовий склад та екологічні особливості найпоширенішіх плазунів Черкаського району ……………………………………………………………32

4.2. Вивчення мінливості морфологічних ознак плазунів…….…………..43

4.3. Динаміка чисельності плазунів…..………………………………………46

4.4. Відносна чисельність та щільність плазунів на території Черкаського району ……………………………………………………………………………54

РОЗДІЛ 5. Правила безпеки життєдіяльності при виконанні зоологічних досліджень……………………………………………………………………….57

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….66

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………67

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..71

ВСТУП

Актуальність дослідження

Плазуни займають важливе місце серед інших хордових тварин. Світова герпетофау на налічує близько 8000 видів, з них на території України мешкає 26 видів (найбільше видове розмаїття в Криму – 14 видів, найменше – на Поліссі – 6 видів). На території Черкаської області зустрічається 9 видів рептилій. Усі сучасні види плазунів є досить вразливими, чисельність яких є невисокою, і з кожним роком спостерігається тенденція до її зниження [14].

У природі всі види плазунів відіграють значну роль, підтримуючи життєдіяльність інших хребетних (птахів, ссавців), регулюючи чисельність багатьох безхребетних тварин. Плазуни допомагають підтримувати природну рівновагу, що склалася за тривалий час існування біосфери, відіграють велику роль у підтриманні ланцюгів живлення більшості екосистем.

В останні роки в результаті господарської діяльності людей відбуваються різкі зміни у природних екосистемах, що негативно впливає на біологічну різноманітність видів, в тому числі й рептилій. Внаслідок цього процесу багато видів тварин потрапляють у змінене середовища існування, що має високе антропогенне навантаження. На сучасному етапі вкрай важливим є вивчення просторової диференціації видів, екологічних основ стійкості популяцій у динамічних умовах середовища, а також оцінка кількісної та якісної перебудови в угрупуваннях плазунів, впливу абіотичних факторів на фенологію розмноження та визначення ступеня впливу на популяції антропогенних факторів.

Видовий склад, біотопічний розподіл, чисельність плазунів певних екосистем є надійним біоіндикатором стану довкілля, який дозволяє розробляти адекватні заходи поліпшення екологічної ситуації конкретного регіону. Пріоритетність охорони видів, що викликають негативні асоціації у населення (а це традиційно стосується і рептилій), відображена у Загальноєвропейській стратегії в галузі біологічного та ландшафтного різноманіття, яка прийнята на Конференції міністрів з питань охорони оточуючого середовища "Довкілля для Європи" в Софії в 1996 році.

Усі види плазунів охороняються спеціальними урядовими постановами, які передбачають проведення певних охоронних заходів. В Україні діють відповідні закони щодо охорони рептилій. До Червоної книги України занесено одинадцять видів плазунів: гекон середземноморський, полози леопардовий, лісовий, візерунковий, сарматський, жовточеревий; жовтопуз безногий, гадюка степова, гадюка Нікольського (лісостепова), мідянка звичайна, ящірка зелена.

На даному етапі зростає актуальність системної оцінки даних щодо певних фауністичних комплексів як складових частин природних і урбанізованих екосистем. Потреба досліджень зумовлена тим, що немає сучасних даних про оцінку стану популяцій представників класу Reptilia на території Черкащини.

Усе вищезазначене й зумовило вибір теми нашої кваліфікаційної роботи "Видовий склад та біологія представників ряду Лускаті Черкаського району".

Мета і задачі дослідження

Мета дослідження полягає у вивченні видового складу Лускатих Черкаського району, деяких особливостей морфології, біології та екології досліджуваних видів.

Задачі дослідження:

• з'ясувати видовий склад та поширення плазунів ряду Лускаті

Черкаського району;

• описати морфологію, дослідити біологію та екологію деяких видів плазунів регіону дослідження;

• простежити домінантну фенологію найбільш поширених видів плазунів Черкаського району;

• визначити рідкісні та вразливі види та дати рекомендації щодо їх збереження.

Об'єкт дослідження: фауна Лускатих Черкаського району.

Предмет дослідження: видовий склад, особливості морфології, біології та екології представників ряду Лускаті, спектр живлення цих видів.

Методи дослідження: польовий, лабораторний, статистичний.

Наукова новизна. Вперше за останні 5 років була зроблена спроба узагальнення даних з видового складу, оцінки морфометричних показників, відносної чисельності плазунів ряду Лускаті, що мешкають у деяких біотопах Черкаського району. На основі літературних джерел та власних спостережень було з'ясовано їхній сучасний статус. Також досліджено сезонну та добову активність ящірки прудкої, вужа звичайного в різних біотопах Черкаського району, особливості живлення вужа звичайного та ящірки прудкої. Проаналізовано деякі морфологічні показники вужа водяного та мідянки.

Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для пояснення закономірностей поширення тварин, розуміння структури політипічних видів, дослідження гібридних зон плазунів, організації охорони плазунів та розробки заходів зі збереження біорізноманіття в регіоні, при викладанні вузівських курсів зоології хребетних, батрахогерпетології та зоогеографії, складанні визначників плазунів. Вивчення поширення отруйних змій є важливим питанням для медицини та ветеринарії.