16. Протиріччя політичних і філософських передумов у теорії педагогіки д.Локка. Д.Локк - прибічник реальної освіти

Дж.Локк першим в історії розробив нову, що ґрунтується на світських началах, систему виховання підростаючого покоління. Свої педагогічні погляди виклав у творах “Думки про виховання“ (1693 р.) та “Про виховання розуму“ (опуб. 1706 р.). Основою для педагогіки Локка послужила його філософсько-психологічна концепція, відображена у головній філософській праці “Досвід про людський розум“ (1689 р.).

Локк розробив філософсько-психологічну теорію “чистої дошки“, яка полягає у запереченні існування в свідомості людини “вроджених“ ідей i уявлень. Психіка людини від народження подібна до чистої дошки або чистого аркуша, де ще нема ніяких написів.

Теорія “чистої дошки“ привела Локка до визнання вирішальної ролі виховання у розвитку дитини. Він вказує, що на 9/10-х люди стають добрими або злими, корисними чи не корисними завдяки вихованню.

Мета i завдання виховання за Локком є підготовка джентльмена. Джентльмен – це дворянин за походженням, ділова людина, яка уміє розумно i вигідно вести свої справи, має хорошу фізичну підготовку та відрізняється “витонченістю“ манер поведінки у товаристві.

Виходячи з практики тогочасного дворянського виховання Локк відстоює домашнє, індивідуальне виховання дітей i категорично виступає проти шкільної освіти, оскільки остання є відбитком суспільства, яке за своєю суттю аморальне.

Реалізацію своєї виховної програми Локк пропонує починати з фізичного виховання, яке повинно сприяти укріпленню здоров’я дитини, її загартуванню: “здоровий дух у здоровому тілі“.

У творі “Думки про виховання“ розкрито цілу систему фізичного виховання джентльмена, яка передбачає ряд цікавих та ефективних, а інколи i суперечливих прийомів.

Головне місце у педагогічній концепції Локка належить моральному вихованню. Мораль виводить не з релігійного вчення, а з інтересів окремої особи, керуючись принципом вигоди “все, що приносить особисту користь, є моральним“.

Найважливішими засобами виховання, за Локком, є не формальне заучування правил моральності, а прищеплення корисних звичок через позитивний досвід поведінки, а також особистий приклад вихователя.

Важливе значення як засобу виховання Локк надавав обмеженням, які сприяють виробленню дисципліни духу дитини. Застосовувати цей засіб треба починати з малих років, i найперше – шляхом боротьби з дитячими примхами.

17. Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки(XVII-XIX ст.)

наприкінці XVII століття, коли зявились масові школи і перші науково-педагогічні доробки, відбулося народження наукової педагогіки Серед учених-педагогів, представників класичної педагогіки XVII – XIX століть, найбільш визначними постатями, на нашу думку, є .А.Коменський, Д.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, А.Дістервег, Й.Ф.Гербарт. Великої уваги педагог надавав професiйнiй пiдготовцi тих, хто буде навчати, - вчителів. На думку Я.А.Коменського, вчитель повинен мати добре розвинені професiйні якості. Вiн пiдкреслював,що всi успiхи в роботi школи, у навчаннi та вихованнi учнiв залежать насамперед вiд учителя, вiд його освiти, знань та вмiнь. Тому при пiдготовцi майбутнього вчителя треба звертати увагу на те, як вiн володiє педагогiчною теорiєю, як розумiє основнi її положення i наскiльки вдало може реалiзовувати набутi знання в практичнiй діяльності

Слідом за Я.А.Коменським значний внесок у створення наукових основ педагогіки було

зроблено видатними педагогами того часу Джоном Локком в Англії, Жан-Жаком Руссо у Франції,Йоганном Генрихом Песталоцці у Швейцарії, Йоганном Фрідріхом Гербартом та АдольфомДістервегом у Німеччині та інш. Й.Г.Песталоццi. Довгий час вiн керував Бургдорфським та Iвердонським педагогiчними iнститутами, куди приїздила на навчанняти молодь з багатьох країн Європи. Видатний педагог переосмислив соцiальну роль народного вчителя.На його думку, вчитель повинен мати добру освiту, досконало знати свiй предмет, завжди працювати над собою.

А.Дiстервегу належить грунтовна праця "Керiвництво до освiти нiмецьких учителiв" , у

якій він, виходячи з принципу виховуючого навчання, висуває значнi вимоги до рівня підготовки вчителя. Звертаючи увагу на теоретичну пiдготовку вчителя, А.Дiстервег вимагав, щоб майбутн педагоги багато читали, добре знали iсторiю, психологiю, педагогiку i методику. Вiн вважав, що для ефективної роботи педагога завжди необхiднi двi умови: 1) знання (предмета, який викладаєш; особливостей учнiв; самої педагогiчної дiяльностi); 2) умiння їхзастосовувати.