
- •1. Предмет і завдання курсу "Історія педагогіки". Основоположні принципи розвитку історико-педагогічного процессу
- •2. Особливості виховання у різних суспільствах.
- •3. Країни Стародавнього Сходу - прабатьківщина освіти
- •4. Афінська школа. Освітні і виховні ідеали. Освіта в Грецьких містах-колоніях на території України
- •5. Система освіти і виховання у Спарті
- •6. Порівняльні зіставлення освітніх і виховних ідеалів Стародавньої Греції і Риму
- •7. Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі
- •8. Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції: Сократа, Платона, Аристотеля, Демокрита
- •9. Середньовічні університети (хіі-хy ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів. Ідеали перших світових і вітчизняних університетів сьогодні
- •11. Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, ф.Рабле, м.Монтень, Вітторіно де Фельтре)
- •12. Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А.Коменського
- •13. "Велика дидактика" я.А.Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох
- •14. Реальна освіта у визначеннях представників педагогічної думки Західної Європи (д.Локк, я.Коменський, ж-ж.Руссо).
- •15. Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники –
- •16. Протиріччя політичних і філософських передумов у теорії педагогіки д.Локка. Д.Локк - прибічник реальної освіти
- •17. Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки(XVII-XIX ст.)
- •18. Порівняльна характеристика підходів до розуміння принципу природовідповідності (ж-ж. Руссо, я.А.Коменський, л.Толстой, в.Сухомлинський)
- •19. Й.Г.Песталоцці. Основи початкової освіти. Спроби гармонізувати класичну і реальну освіту
- •20. Теорія розвиваючого навчання за й.Г.Песталоцці і а.Дістервегом
- •21.Й.Ф.Гербарт. Внесок в педагогіку як у наукову дисципліну
- •22. Герберт Спенсер - прибічник реальної освіти
- •23. Представники руху "нове виховання" (о.Декролі, Дж.Дьюї та ін.).
- •24. Концепція реальної освіти (кін. Хіх - початок хх ст. Й.Г. Кершенштейнер, г.Шаррельман)
- •25.Особистісна орієнтованість представників зарубіжної педагогіки хх ст. (м.Хайдегер, ж.П.Сартр)
- •26. Виховання на території України у додержавний період
- •27. Особливості виховання дітей у сім’ях східних слов’ян
- •29. Християнство. Поширення знань.
- •30. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •31. Вперше педагогічна думка Київської Русі Педагогічна думка Київської Русі
- •33. Просвытництво у перыод Мономаха.
- •Братські школи в Україні і Білорусії (xyi-xyii ст.)
- •36. Острозьський колегіум.
- •Освіта в Україні за часів козацької доби
- •Києво-Могилянська академія
- •39. Діяльність Григорія Сковороди
- •40. Особливості думки регіонів України. (Духнович та ін.)
- •41. Тарас Григорович Шевченко
- •42. Ушинський. Принцип народного виховання.
- •43. Ушинський “Людина як предмет виховання.
- •44. . К.Ушинський про зміст освіти
- •45. Ушинський «Проект учительської семінарії»
- •47. Послідовники Ушинського. (Корф, Лубенець)
- •48. Національно-освітнє питання хіх ст.
- •49. Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (60-ті роки хіх ст.)
- •51. Видатні українці про національну освіту хіх-хх.
- •52. Діяльність Огієнка.
- •54. 1917. Цетральна Рада.
- •55. Перші декрети Радянською уряду про освіту.
- •56. Підготовка учителя в Україні в 20-ті роки
- •57. Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.).
- •59. Ліквідація неписьменності(20-30) як фактор зміни загальної культури суспільства
- •60.Співвідношення принципів демократизму і дисципліни в педагогічному методі а. Макаренка. Педагогічна поема
- •61.Особистість і колектив у педагогічній системі Макаренка
- •62. Альтернативні оцінки педагогічного експерименту а. Макаренка вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою
- •64. Альтернативність оцінок педології. Постанова «про педагогічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця 20-го ст.
- •65.Закон «Про зміцнення зв*язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти»в урср(1959 квітень)
- •66. Освіта в Україні в період ввв(1941-45)
- •67. Педагогічна наука в Україні в 40-их-70 рр. Особистісно-орієнтована педагогічна концепція в. Сухомлинського
- •68. В, Сухомлинський»Про виховання громадянина». Книга «Народження громадянина»
- •69.Новаторство в. Сухомлинського у контексті 20 ст.
- •70.В.Сухомл Про поєднання виховних завдань школи і сім*ї.Книга «Батьківська педагогіка», «Серце віддаю дітям»
- •71. Послідовники Сухомлинського(о.Захаренко, Амонашвілі)
- •72. . Підготовка вчителя в Україні (1917 - 2010 рр.)
- •73.Звільнення школи і пед. Науки від орієнтації на ідеологію, від впливу авторитарно-адміністративної педагогіки(80-90)
- •74.НпУім.Драгоманова. Етапи становлення і діяльності
- •75.Сучасна педагогічна освіта в Україні.Пед університети в Україні як генератори субкультури і освіти наступного тисячоліття
- •76.Державні документи про освіту.Державна національна пограма «Освіта»(Україна 21ст).Закон України по загальну сер освіту(1999)
- •77.Проблема підготовки вчителя у сучасній світовій практиці
- •78.Представники укр. Просвітництва в діаспорі(20-21ст)
- •79.Досвід заруб педагогіки 20 ст в в суч діяльності освіти україни
- •80.Відкритість суч. Школи і сприйняття нею сучасних заруб. Тенденцій освіти
- •82. Педаг наука кінця 20-поч 21ст.Творення концепції нац. Школи. Апн України
- •83.Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання
- •84.ПуДрагоманова в системі вищої Освіти України
- •85.Історичний досвід освіти педагог пошуку.Його переосмислення і втілення в концепції суч нац. Освіти
82. Педаг наука кінця 20-поч 21ст.Творення концепції нац. Школи. Апн України
Концепція розвитку спрямована на реалізацію Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, освітнього напрямку Державної програми „Освіта. Україна ХХІ століття” і розроблена на основі Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство, соціальне замовлення в період оновлення. У зв’язку з цим в її основу покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізація, нероздільність навчання і виховання, формування цілісної і розвиненої особистості, виховання життєтворчості.
В основу концепції покладено місію школи, яка полягає в тому, щоб створити найбільш сприятливі умови розвитку для всіх дітей з урахуванням їхніх схильностей та здібностей шляхом уведення в навчально-виховний процес інноваційних методик навчання й виховання, збереження та примноження шкільних традицій, заснованих на національних та патріотичних засадах, створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу, комфортних умов для розвитку особистості дитини.
Національна академія педагогічних наук України — вища галузева наукова установа. За останні роки АПН України зросла якісно і кількісно. До її складу обрано провідних учених вищої школи, відомих педагогів України. Нині загальна чисельність членів АПН становить 142 особи, з них 51 дійсний член і 91 членів-кореспондентів. У складі АПН — 30 іноземних членів.
«Ураховуючи провідну роль Академії педагогічних наук України у забезпеченні розвитку національної системи освіти, проведенні фундаментальних і прикладних наукових досліджень з проблем освіти, педагогіки і психології, значний внесок у підготовку наукових і педагогічних кадрів» 24 лютого 2010 р. згідно з Указом Президента України № 258/2010 «Про надання Академії педагогічних наук України статусу національної» академії надано статус національної і надалі іменовано — Національна академія педагогічних наук України[
Члени: Авдієвський Анатолій Тимофійович, Артемчук Галік Ісакович, Богуш Алла Михайлівна, Бондар Володимир Іванович, Вашуленко Микола Самійлович, Губерський Леонід Васильович, Гуржій Андрій Миколайович, Євтух Микола Борисович, Жалдак Мирослав Іванович, та ін
83.Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі - Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.
Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту.
Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:
для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;
для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва тощо;
для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.
Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.