- •1. Предмет і завдання курсу "Історія педагогіки". Основоположні принципи розвитку історико-педагогічного процессу
- •2. Особливості виховання у різних суспільствах.
- •3. Країни Стародавнього Сходу - прабатьківщина освіти
- •4. Афінська школа. Освітні і виховні ідеали. Освіта в Грецьких містах-колоніях на території України
- •5. Система освіти і виховання у Спарті
- •6. Порівняльні зіставлення освітніх і виховних ідеалів Стародавньої Греції і Риму
- •7. Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі
- •8. Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції: Сократа, Платона, Аристотеля, Демокрита
- •9. Середньовічні університети (хіі-хy ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів. Ідеали перших світових і вітчизняних університетів сьогодні
- •11. Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, ф.Рабле, м.Монтень, Вітторіно де Фельтре)
- •12. Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А.Коменського
- •13. "Велика дидактика" я.А.Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох
- •14. Реальна освіта у визначеннях представників педагогічної думки Західної Європи (д.Локк, я.Коменський, ж-ж.Руссо).
- •15. Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники –
- •16. Протиріччя політичних і філософських передумов у теорії педагогіки д.Локка. Д.Локк - прибічник реальної освіти
- •17. Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки(XVII-XIX ст.)
- •18. Порівняльна характеристика підходів до розуміння принципу природовідповідності (ж-ж. Руссо, я.А.Коменський, л.Толстой, в.Сухомлинський)
- •19. Й.Г.Песталоцці. Основи початкової освіти. Спроби гармонізувати класичну і реальну освіту
- •20. Теорія розвиваючого навчання за й.Г.Песталоцці і а.Дістервегом
- •21.Й.Ф.Гербарт. Внесок в педагогіку як у наукову дисципліну
- •22. Герберт Спенсер - прибічник реальної освіти
- •23. Представники руху "нове виховання" (о.Декролі, Дж.Дьюї та ін.).
- •24. Концепція реальної освіти (кін. Хіх - початок хх ст. Й.Г. Кершенштейнер, г.Шаррельман)
- •25.Особистісна орієнтованість представників зарубіжної педагогіки хх ст. (м.Хайдегер, ж.П.Сартр)
- •26. Виховання на території України у додержавний період
- •27. Особливості виховання дітей у сім’ях східних слов’ян
- •29. Християнство. Поширення знань.
- •30. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •31. Вперше педагогічна думка Київської Русі Педагогічна думка Київської Русі
- •33. Просвытництво у перыод Мономаха.
- •Братські школи в Україні і Білорусії (xyi-xyii ст.)
- •36. Острозьський колегіум.
- •Освіта в Україні за часів козацької доби
- •Києво-Могилянська академія
- •39. Діяльність Григорія Сковороди
- •40. Особливості думки регіонів України. (Духнович та ін.)
- •41. Тарас Григорович Шевченко
- •42. Ушинський. Принцип народного виховання.
- •43. Ушинський “Людина як предмет виховання.
- •44. . К.Ушинський про зміст освіти
- •45. Ушинський «Проект учительської семінарії»
- •47. Послідовники Ушинського. (Корф, Лубенець)
- •48. Національно-освітнє питання хіх ст.
- •49. Громадсько-педагогічна діяльність в Україні (60-ті роки хіх ст.)
- •51. Видатні українці про національну освіту хіх-хх.
- •52. Діяльність Огієнка.
- •54. 1917. Цетральна Рада.
- •55. Перші декрети Радянською уряду про освіту.
- •56. Підготовка учителя в Україні в 20-ті роки
- •57. Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.).
- •59. Ліквідація неписьменності(20-30) як фактор зміни загальної культури суспільства
- •60.Співвідношення принципів демократизму і дисципліни в педагогічному методі а. Макаренка. Педагогічна поема
- •61.Особистість і колектив у педагогічній системі Макаренка
- •62. Альтернативні оцінки педагогічного експерименту а. Макаренка вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою
- •64. Альтернативність оцінок педології. Постанова «про педагогічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця 20-го ст.
- •65.Закон «Про зміцнення зв*язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти»в урср(1959 квітень)
- •66. Освіта в Україні в період ввв(1941-45)
- •67. Педагогічна наука в Україні в 40-их-70 рр. Особистісно-орієнтована педагогічна концепція в. Сухомлинського
- •68. В, Сухомлинський»Про виховання громадянина». Книга «Народження громадянина»
- •69.Новаторство в. Сухомлинського у контексті 20 ст.
- •70.В.Сухомл Про поєднання виховних завдань школи і сім*ї.Книга «Батьківська педагогіка», «Серце віддаю дітям»
- •71. Послідовники Сухомлинського(о.Захаренко, Амонашвілі)
- •72. . Підготовка вчителя в Україні (1917 - 2010 рр.)
- •73.Звільнення школи і пед. Науки від орієнтації на ідеологію, від впливу авторитарно-адміністративної педагогіки(80-90)
- •74.НпУім.Драгоманова. Етапи становлення і діяльності
- •75.Сучасна педагогічна освіта в Україні.Пед університети в Україні як генератори субкультури і освіти наступного тисячоліття
- •76.Державні документи про освіту.Державна національна пограма «Освіта»(Україна 21ст).Закон України по загальну сер освіту(1999)
- •77.Проблема підготовки вчителя у сучасній світовій практиці
- •78.Представники укр. Просвітництва в діаспорі(20-21ст)
- •79.Досвід заруб педагогіки 20 ст в в суч діяльності освіти україни
- •80.Відкритість суч. Школи і сприйняття нею сучасних заруб. Тенденцій освіти
- •82. Педаг наука кінця 20-поч 21ст.Творення концепції нац. Школи. Апн України
- •83.Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання
- •84.ПуДрагоманова в системі вищої Освіти України
- •85.Історичний досвід освіти педагог пошуку.Його переосмислення і втілення в концепції суч нац. Освіти
76.Державні документи про освіту.Державна національна пограма «Освіта»(Україна 21ст).Закон України по загальну сер освіту(1999)
Середня освіта в Україні впродовж різних історичних епох і в XX ст. зокрема не мала постійного терміну і коливалася від 9-річної (1940 ~" 1950)> 10-річної (1950 - 1967, 1997 ~ І991)і 11-річної до 12-річної. За кордоном також змінюються терміни здобування повної середньої освіти, і в різних країнах вони неоднакові. Середня освіта є обов'язковою для того, щоб продовжити здобувати освіту у вищому навчальному закладі.
Початковий рівень вищої освіти в Україні, як і в багатьох інших країнах, можна здобути у спеціалізованому коледжі. Повну вищу освіту людина здобуває тільки після успішного закінчення вищого навчального закладу. За законом "Про освіту", до вищих навчальних закладів в Україні зараховують інститут, академію й університет. В 1993 році прийнята Кабінетом міністрів і підписана Президентом України Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI ст.»), в якій визначено «стратегію розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу на XXI ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації».
Державна національна програма «Освіта» визначає стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі: відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави, формування освіченої, творчої особистості; виведення освіти в Україні на рівень розвинених країн світу шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад. Передбачається створення на рівноправній основі недержавних та глибока демократизація традиційних навчально-виховних закладів.
У програмі «Освіта» визначені також пріоритетні напрями, основні шляхи і принципи наступного реформування освіти. Вони спрямовані на досягнення певних стратегічних цілей. Зокрема, досить конкретно визначаються шляхи реформування кожної з ланок системи освіти: дошкільного виховання, в якому поєднуються сімейне і суспільне виховання; загальноосвітньої підготовки на національній основі, в якій реформуванню піддаються зміст гуманітарної та природничо-математичної освіти, трудової та фахової підготовки в середній ланці освіти. Суттєва увага приділяється національному вихованню, головною метою якого є набуття молодим поколінням соціального досвіду успадкування духовних надбань українського народу, формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою.
Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (1999) передбачає реалізацію принципів гуманізації та демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.
Законом визначені типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти.
До загальноосвітніх навчальних закладів належать:
середня загальноосвітня школа старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);спеціалізована школа (школа-інтернат) гімназія,ліцей,колегіум,загальноосвітня школа-інтернат,спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат), загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат), школа соціальної реабілітації, вечірня (змінна) школа.
