68. В, Сухомлинський»Про виховання громадянина». Книга «Народження громадянина»

Відомий український педагог В. Сухомлинський (1918-1970рр.) перший (за радянських часів) звернувся до громадянського виховання як до головної педагогічної проблеми. У1970 році вийшла його книжка «Народження громадянина», де формування громадянськості розглядається на основі людяності, гуманізму. Першочерговою умовою формування рис громадянина педагог вважав організацію емоційно насиченого, діяльного ( з трудовою основою) життя школи, розвиток громадянської активності кожного індивіда в контексті діяльного життя шкільного колективу. Він визначив підлітковий вік як особливо важливий для формування громадянина і твердив, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру й некерованими соціальними впливами.

Сухомлинський підкреслював, що задовго до повноліття наш підліток має жити громадянськими думками й сприйманнями. Справжнє громадянське виховання, на думку педагога, у процесі навчання починається там, де думка надихає, пробуджує й утверджує прагнення до морального ідеалу (Громадянин — Держава — Громадянське виховання. В.О.Сухомлинський у багатьох моментах виступає як яскравий представник автентичної педагогіки, спрямованої на розвиток вихованця згідно з його позитивною внутрішньоінтенційною спрямованістю. Стосовно цього у своїй книзі "Народження громадянина" він пише: "У наших вихованців дрімають задатки талановитих математиків і фізиків, філологів й істориків, біологів та інженерів, майстрів творчої праці в полі й біля верстата. Ці таланти розкриваються тільки тоді, коли кожен підліток зустріне у вихователеві ту живу воду, без якої задатки засихають і сіріють. Розум виховується розумом, совість - совістю, відданість Вітчизні - дійовим служінням Вітчизні".

69.Новаторство в. Сухомлинського у контексті 20 ст.

Гуманістична спрямованість його робіт , в чому випередила свій час , зумовила безперервний інтерес до вивчення його теоретичної спадщини та практичного досвіду педагогами і вченими , як у нашій країні , так і в багатьох інших країнах світу.

Актуальність його творчої спадщини полягає в тому , що вперше в історії педагогіки радянського періоду В.А. Сухомлинський цілеспрямовано звернувся до ідеї розвитку емоційної сфери дитини, зокрема , - такого її ключового компонента , як моральні почуття , - і зробив це лейтмотивом своєї гуманістичної системи виховання. Тим самим , працюючи в 1950-1960 -і рр. . , Він передбачив провідні напрямки розвитку сучасної педагогіки , з її орієнтацією на загальнолюдські моральні цінності , гуманізацію виховання , спрямованість до мотиваційно - потребностной сфері дитини у виховному процесі , емоційно-позитивне забезпечення даного процесу .

Педагогічна спадщина В.А. Сухомлинського , де проблема розвитку та виховання моральних почуттів школярів отримала своє відображення , справді величезна.

Ним написано 50 книг і більше 700 журнальних і газетних статей . Гуманістична спрямованість його робіт зумовила безперервний інтерес до вивчення теоретичного і практичного спадщини павлиського новатора педагогами і вченими не тільки нашої країни , а й багатьох інших країн світу. Твори В.А. Сухомлинського , тиражем більше 13 млн. примірників , видані на 60 мовах народів колишнього СРСР і ряду зарубіжних країн ( Болгарія , Бразилія , Великобританія , Угорщина , Німеччина , Іспанія , Канада , Куба , Монголія , Польща , Румунія , США , Франція , Чехословаччина , Югославія , Японія , деякі арабські країни). Одна з його найбільш відомих книг - «Серце віддаю дітям» - витримала 55 видань на 29 мовах .