64. Альтернативність оцінок педології. Постанова «про педагогічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця 20-го ст.

Педоло́гія — напрямок в науці, який мав на меті об'єднати підходи різних наук (медицини, біології, психології, педагогіки) до розвитку дитини.Термін застарілий, і сьогодні має тільки історичне значення. Більшість наукових результатів педологічних досліджень асимільовано психологією дитячого віку. 4 липня 1936 було прийнято постанову ЦК ВКП ( б) " Про педологічніперекручення в системі Нарком освіти " , засудила педологію як" лженауку " , скасувати її і при цьому " відновив права педагогіку і педагогів " . Відтворимо картину , яка відображатиме прийняття цього рішення.У цей час над Наркомосом вже збиралися хмари , до арешту Наркома освіти А. С. Бубнова залишалося близько року , замнаркома Н. К. Крупської , активно підтримувала педологію , була в жорсткій ізоляції і під прицілом недоброго уваги "великого вождя " . До цього часу вже були офіційно засуджені перспективні реформи освіти недавніх років . Згадане вище " методичне прожектерство " зі школи успішно виганялося , виключалося самоврядування , вчителям пропонувалося використовувати тільки "перевірені на практиці " методи навчання . Творчий пошук блокувався . Школа почала набувати риси старої гімназії ( на жаль , засвоюючи не люті її боку , а лише формальні атрибути) , ні на крок не просуваючись по шляху демократизації .Розносна критика педологічні робіт і самої педології , що розгорнулася після липня 1936 (тільки за шість наступних місяців було опубліковано понад 100 брошур і статей , присвячених розгрому педології ) , проходила в дуже складних обставинах. Це був період масових репресій , свавілля , порушень законності , зловживань владою , підозрілості і недовіри. Тому будь-які "помилки" керівників Наркомосу , в тому числі і підтримка педології , розглядалися як " контрреволюційний умисел " . На багатьох теоретиків у галузі психології , педіатрії , вікової фізіології обрушилися тяжкіполітичні звинувачення . Педологія іменувалася не інакше як " лженаукою " , а педологи - " псевдовченими " , тому критика педології і супроводжувалася навішуванням політичних ярликів і огульних запереченням всього позитивного , що було зроблено цими людьми раніше.

65.Закон «Про зміцнення зв*язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти»в урср(1959 квітень)

Реформування суспільства, що відбулося після XX з'їзду КПРС, позначилося й на стані освіти. Цю сферу, яку партія розглядала як частину своєї ідеологічної системи, періодично намага¬лися реформувати. Наприкінці 1958 р. було опубліко¬вано закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР", який був продубльований Верховною Радою України у квітні 1959 р. Згідно із цим законом семи- і десятирічні школи було перетворено на восьмирічні (обо¬в'язкові) та одинадцятирічні загальноосвітні трудові по¬літехнічні з виробничою практикою, що нагадувало по¬передні уніфіковані трудові школи. Випускники середніх шкіл, за винятком 20 \% кращих учнів, зобов'язані були попрацювати принаймні два роки перед вступом до вузу. У зв'язку з цим увага приділялась розширенню серед¬ньої освіти, будівництву нових шкіл, зміцненню мате¬ріально-технічної бази.

Н. Кальченку довелося виконувати закон ВР СРСР «Про зв’язок школи з життям», ухвалений 24 грудня 1958 р. Офіційно це трактувалось, як заходи для вдосконалення системи народної освіти. Відповідний закон було прийнято ВР УРСР 17 квітня 1959 р. Фактично заходами, розробленими спільно ЦК КПРС і РМ СРСР, українську мову позбавлено права бути обов’язковою в школах. Існування українських шкіл поставлено у залежність від волі батьків. На практиці це означало посилення русифікації. За вимогою РМ УРСР в Україні було розроблено нові навчальні плани і програми, відповідно перероблено підручники й навчальні посібники, проведено перепідготовку вчительських кадрів.