47. Послідовники Ушинського. (Корф, Лубенець)

Микола Олександрович Корф (1834-1883) - видатний земський діяч народної освіти, педагог і методист. Уродженець м. Харкова. У 1848-1854 рр. навчався в Олександрійському ліцеї (м. Петербург). Згодом служив у міністерстві юстиції. Після цього працював головою училищної ради у м. Олександрівську (нині м. Запоріжжя). Завдяки його енергії та керівництву в Олександрійському повіті відкрили свої двері понад 40 земських шкіл. Створив особливий тип земської трирічної школи, уроки в якій проводилися одним учителем одночасно з учнями трьох класів. Розробив детальні плани таких занять.

На організацію навчальної діяльності земських шкіл в інших губерніях мали вплив його методичні книги, статті, "Відчити Олександрійського повіту училищної ради", написана ним книга для класного читання "Наш друг". Серед основних дидактичних правил, які М.О.Корф поклав в основу підручника "Наш друг", були такі: 1) не вимагати від учнів заучування того, що їм не зрозуміло, але добиватися міцного запам'ятовування того, що добре засвоєно; 2) привчати дітей до самостійної роботи; 3) дотримуватися доступності навчального матеріалу у процесі навчання; 4) у навчанні просуватися вперед, спираючись на досягнуте; 5) дотримуватися принципу наочності в навчанні.

48. Національно-освітнє питання хіх ст.

Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895) - історик, публіцист, духовний натхненник українського культурно-освітнього відродження. Уродженець м. Гадяча на Полтавщині. В основі ідеї національного шкільництва М.Драгоманова лежала вимога проведення радикальних реформ у галузі освіти: повернення прав українській мові, створення на цій основі елементарної, спеціальної та вищої шкіл; етичне та естетичне виховання на базі кращих народних традицій та творчості; постановка головної мети виховання - формування гуманної, національно свідомої людини, активного громадянина; орієнтація молоді на високі зразки духовності та працьовитості; відданість рідному народу, яка б була несумісною з бажанням бути "провінційним родичем, прихвоснем чужого"; суттєве поліпшення становища сільських учителів. Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934)- професор, видатний історик, публіцист, перший Президент України. Автор нової концепції української історії, яку вважав могутнім засобом громадського виховання, важливим моральним елементом навчального змісту. Стверджував, що серед найважливіших потреб розвитку національного виховання є потреба рідної школи, без якої народ ніколи не зможе вибитися на самостійну дорогу життя і залишатиметься лише пасинком чужих народів. Зважаючи на це, навчання рідною мовою вважав головним принципом організації народної освіти. Намагаючись втілити цей принцип у життя, видав "Історію українського народу", "Коротку історію України", "Ілюстровану історію України", інші навчально-методичні посібники. Написав низку статей, у яких обстоював виховну роль історичної пам'яті українського народу. Згодом об'єднав їх у збірки: "Хто такі українці й чого вони хочуть", "На порозі Нової України", "Вільна Україна".

Намагаючись донести слово української науки та освіти до читача, ініціював у 1899 р. створення "Української Видавничої Спілки" - першого в Україні українського видавництва.