Тема 12. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи

Інвестиційна діяльність— господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції. Інвестиційна компанія,- Компанія, яка використовує свій капітал для інвестування в інші компанії. Інвестиційний ризик — це імовірність збільшення витрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиційної діяльності, а також можливість втрати всього інвестованого капіталу. Залежно від форм інвестування розрізняють ризики реального і фінансового інвестування. Інвестиційний фонд — це спосіб інвестування грошей для групи інвесторів за якого вартість інвестування цільових обєктів розподіляється поміж всіх них. Такий фонд може мати за мету набагато ширше коло обєктів для інвестування, ніж можуть собі дозволити окремі інвестори. Інвестор — людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші таабо інші активи з метою їхнього збереження та примноження. На відміну від споживання чи витрати, інвестування має на меті передусім віддачу. Інституціональний інвестор — це юридична або фізична особа, яка є фінансовим посередником, що забезпечує діяльність механізму ринку цінних паперів, а також з його допомогою здійснюється перерасподіл фінансових ресурсів від субєктів, які мають грошові ресурси, до тих осіб, котрі потребують цих грошових коштів для здійснення намічених проектів. Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх обєднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок обєднаних грошових внесків членів кредитної спілки ст. 1 Закону України Про кредитні спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України Про кредитні спілки. Ломбард — спеціалізована кредитна установа, яка надає короткотермінові позики під заставу особистого майна позичальника. Небанківські фінансово-кредитні установи — це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтів. Пайовий інвестиційний фонд ПІФ — це інвестиційний фонд, активи якого належать інвесторам на правах спільної часткової власності, та перебувають в управлінні компанії з управління активами КУА і враховуються окремо від результатів її господарської діяльності. Пенсійні фонди — це спеціалізовані фінансові посередники, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку. Страхові компанії — це фінансові посередники, які здійснюють виплати своїм клієнтам при настанні певних подій, обумовлених у договорі страхування страховому полісі. Страхування — одна з форм охорони майнових й особистих інтересів застрахованих, які сплачують внески премії до страхових організацій і дістають відшкодування втрат, що виникають у наслідок стихійного лиха і нещасних випадків страхування від недуг, пожеж, крадіжок, страхування життя та ін.. Факторинг -фінансова комісійна операція, при якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії з метою:миттєвого отримання більшої частини платежу;гарантії повного погашення заборгованості;зниження витрат по веденню рахунків.

Фінансовий посередник — фінансові установи (банки, страхові компанії, пенсійні фонди і т. ін.), які акумулюють кошти фізичних та юридичних осіб, а в подальшому надають їх