13. Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.

Рівновага на грошовому ринку передбачає рівність попиту на гроші пропозиції грошей. Пригадайте складові попиту на гроші та чинники, що на них впливають. З урахуванням цих залежностей будується графік LM (liquidity preferencemoney). Побудова також починається з IV квадранту, де наводиться зворотна залежність між ставкою позичкового відсотка та попитом на гроші з боку активів (з метою ліквідності). В ІІ квадранті наводиться графік залежності попиту на гроші для укладання угод (трансакційного попиту) від рівня доходу. ІІІ квадрант показує, як розподіляється пропозиція грошей між попитом з метою ліквідності та трансакційних цілях (рис. 8.1.2). Таким чином, графік LM демонструє сукупність комбінацій доходу і ставки відсотка, які задовольняють вимогу рівноваги грошового ринку.Аналогічно IS графік LM не є графіком функції доходу від ставки відсотка. Це крива, що показує можливі комбінації Y і r, при яких грошовий сектор економіки знаходиться в стані рівноваги. Всі точки, що лежать вище LM, характеризують надлишок грошей:

Відповідно всі точки, які розташовані нижче LM, відбивають дефіцит грошей.

Рівняння LM можна записати як :

К рива має додатний нахил, чия величина визначається еластичністю попиту на гроші відносно рівня національного виробництва і ставки позичкового відсотка. Рівновага можлива, якщо зростанню обсягу національного виробництва відповідає вища ставка відсотка. Більш точне зображення кривої LM передбачає достатньо своєрідну її конфігурацію. Окремий відрізок LM є горизонтальним, що пояснюється так званою ліквідною пасткою (термін введений Д.Робертсоном). Пригадайте, це ситуація в економіці, коли ставка відсотка занадто низька, є сенс очікувати її підвищення в найближчому майбутньому. Тому економічні суб’єкти віддають перевагу зберіганню грошей у вигляді готівки.

Тож графік LM складається з трьох ділянок:

1) рівень мінімальної ставки відсотка, коли діє так звана пастка

ліквідності; графік горизонтальний;

2) проміжна частина з додатним нахилом;

3) попит на гроші не реагує на зміну ставки відсотка, графік вертикальний. Коли є потреба підкреслити ці особливості графіка LM, він зображається так, як на рис. 8.1.3, але у разі більш загального аналізу користуються прямою.

14. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація. Мультиплікатор – це числовий коефіцієнт який показує у скільки разів зростає (скорочується) ВВП за певного зростання (скорочення) інвестицій.

приріст доходу

приріст автономних інвестицій

Цей мультиплікатор наз. простим, тому що він грунтується на вкрай спрощеній моделі,згідно з якою із потоків «доходи-витрати»вилучаються тільки заощадження.Насправді затухання може бути спричиненим і вилученням у вигляді податків та імпорту.Ефект мультиплікатора спирається на три принципові положення:Існує зв”язок між мультипликатором і граничними схиьностями до споживання( ) і заощадження. Мультиплікатор і гранична схильність до заощадження обернено залежні, перебуває у прямій залежності від граничної схильності до споживання.Отже, чим більша частка доходу йде на споживання, тим більший мультиплікатор.Спираючись на мультиплікатор можна обчислити приріст ВВп, спричиненй будьякою зміною початкових витрат.

∆ВВП=Мі*∆ВІп=(1/(ГСЗ))*∆ВІ.Мультиплікатор державних витрат дає можливість оцінити вплив витрат держави на величину ВНП (ЧНП). Для виведення його скористаємося формулою макрорівноваги:Y=C+I+G; C=c’(1-t)Y , де с’- гранична схильність до споживання, t- частка податків у сукупних доходах.

Y=c’(1-t)Y+I+G, I-const ; m _G =1/(1-c’(1-t))

Ефект мультиплікатора в даному разі пояснюється так: державні витрати збільшують обсяг продажу товарів та послуг. Це спричиняє додатковий попит на фактори виробництва; зростання реалізації факторів виробництва означає збільшення доходів і споживання, що, у свою чергу, зумовлює нове збільшення обсягів продажу і збільшення випуску. Отже, ∆NNP= m _G *G.

Для того, щоб здійснити державні видатки, держава має знайти джерело відповідних коштів. Таким джерелом є податки. Якщо держава здійснює видатки G за рахунок коштів, отриманих внаслідок встановлення прямого (акордного) податку, вона може забезпечити зростання реального ЧНП в результаті маніпулювання державними видатками і податками.

Мультиплікатор податків оцінює вплив розміру податків на обсяг ЧНП. Для виведення його скористаємось формулою макрорівноваги:

Y=C+I+G;C=c’(Y-T),де T-загальна величина податків, які держава вилучає з доходів; (Y-T)-дохід після оподаткування.Y=c’(Y-T)+I+G;Y(1-c’)=C-c’T+I+G

m _T =-c’/(1-c’)

Мультиплікатор податків відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск, а відповідно і ЧНП на більшу величину. Ефект мультиплікації спостерігається тому, що рівень споживання зменшується, а це, в свою чергу, зменшує дохід, який знову зменшує споживання, і т.д.