
- •1.Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •2. Основні макроекономічні показники.
- •3. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •7. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •8. Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- •9. Неокласична модель рівноваги грошового ринку.
- •10. Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- •11. Кейнсіанська модель сукупних видатків.
- •12. Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку.
- •13. Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.
- •15. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний та інфляційний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •17.Неокласична модель загальної економічної рівноваги.(ad-as).
- •18. Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.
- •20.Дискреційна фіскальна політика.
- •21. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків.Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- •22. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •23. Автоматична фіскальна політика.
- •24. Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- •25. Фіскальна політика та держ.Бюджет.
- •26. Механізм функціонування грошового ринку.
- •27. Банківська система та грошова пропозиція.
- •28. Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.
- •29. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •30. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •31. Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.
- •32. Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- •33.Ліквідна та інвестиційна пастки у моделі is-lm.
- •35. Платіжний баланс та його складові.
- •36. Валютний курс, валютний ринок.
- •37. Регулювання валютних курсів.
- •38. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •39. Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- •48. Неокейнсіанські моделі економічного зростання.
- •49. Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої ф-ції.
- •50. Модель економічного зростання р.Солоу.
13. Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.
Рівновага на грошовому ринку передбачає рівність попиту на гроші пропозиції грошей. Пригадайте складові попиту на гроші та чинники, що на них впливають. З урахуванням цих залежностей будується графік LM (liquidity preferencemoney). Побудова також починається з IV квадранту, де наводиться зворотна залежність між ставкою позичкового відсотка та попитом на гроші з боку активів (з метою ліквідності). В ІІ квадранті наводиться графік залежності попиту на гроші для укладання угод (трансакційного попиту) від рівня доходу. ІІІ квадрант показує, як розподіляється пропозиція грошей між попитом з метою ліквідності та трансакційних цілях (рис. 8.1.2). Таким чином, графік LM демонструє сукупність комбінацій доходу і ставки відсотка, які задовольняють вимогу рівноваги грошового ринку.Аналогічно IS графік LM не є графіком функції доходу від ставки відсотка. Це крива, що показує можливі комбінації Y і r, при яких грошовий сектор економіки знаходиться в стані рівноваги. Всі точки, що лежать вище LM, характеризують надлишок грошей:
Відповідно всі точки, які розташовані нижче LM, відбивають дефіцит грошей.
Рівняння
LM можна записати як :
К
рива
має додатний нахил, чия величина
визначається еластичністю попиту на
гроші відносно рівня національного
виробництва і ставки позичкового
відсотка. Рівновага можлива, якщо
зростанню обсягу національного
виробництва відповідає вища ставка
відсотка. Більш точне зображення кривої
LM передбачає достатньо своєрідну її
конфігурацію. Окремий відрізок LM є
горизонтальним, що пояснюється так
званою ліквідною пасткою (термін
введений Д.Робертсоном). Пригадайте,
це ситуація в економіці, коли ставка
відсотка занадто низька, є сенс очікувати
її підвищення в найближчому майбутньому.
Тому економічні суб’єкти віддають
перевагу зберіганню грошей у вигляді
готівки.
Тож графік LM складається з трьох ділянок:
1) рівень мінімальної ставки відсотка, коли діє так звана пастка
ліквідності; графік горизонтальний;
2) проміжна частина з додатним нахилом;
3) попит на гроші не реагує на зміну ставки відсотка, графік вертикальний. Коли є потреба підкреслити ці особливості графіка LM, він зображається так, як на рис. 8.1.3, але у разі більш загального аналізу користуються прямою.
14. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікатор видатків та його гранична інтерпретація. Мультиплікатор – це числовий коефіцієнт який показує у скільки разів зростає (скорочується) ВВП за певного зростання (скорочення) інвестицій.
приріст доходу
приріст автономних інвестицій
Цей мультиплікатор
наз. простим, тому що він грунтується
на вкрай спрощеній моделі,згідно з якою
із потоків «доходи-витрати»вилучаються
тільки заощадження.Насправді затухання
може бути спричиненим і вилученням у
вигляді податків та імпорту.Ефект
мультиплікатора спирається на три
принципові положення:Існує зв”язок
між мультипликатором і граничними
схиьностями до споживання(
)
і заощадження. Мультиплікатор і гранична
схильність до заощадження обернено
залежні, перебуває у прямій залежності
від граничної схильності до споживання.Отже,
чим більша частка доходу йде на споживання,
тим більший мультиплікатор.Спираючись
на мультиплікатор можна обчислити
приріст ВВп, спричиненй будьякою зміною
початкових витрат.
∆ВВП=Мі*∆ВІп=(1/(ГСЗ))*∆ВІ.Мультиплікатор державних витрат дає можливість оцінити вплив витрат держави на величину ВНП (ЧНП). Для виведення його скористаємося формулою макрорівноваги:Y=C+I+G; C=c’(1-t)Y , де с’- гранична схильність до споживання, t- частка податків у сукупних доходах.
Y=c’(1-t)Y+I+G, I-const ; m G =1/(1-c’(1-t))
Ефект мультиплікатора в даному разі пояснюється так: державні витрати збільшують обсяг продажу товарів та послуг. Це спричиняє додатковий попит на фактори виробництва; зростання реалізації факторів виробництва означає збільшення доходів і споживання, що, у свою чергу, зумовлює нове збільшення обсягів продажу і збільшення випуску. Отже, ∆NNP= m G *G.
Для
того, щоб здійснити державні видатки,
держава має знайти джерело відповідних
коштів. Таким джерелом є податки. Якщо
держава здійснює видатки G
за рахунок коштів, отриманих внаслідок
встановлення прямого (акордного) податку,
вона може забезпечити зростання реального
ЧНП в результаті маніпулювання державними
видатками і податками.
Мультиплікатор податків оцінює вплив розміру податків на обсяг ЧНП. Для виведення його скористаємось формулою макрорівноваги:
Y=C+I+G;C=c’(Y-T),де T-загальна величина податків, які держава вилучає з доходів; (Y-T)-дохід після оподаткування.Y=c’(Y-T)+I+G;Y(1-c’)=C-c’T+I+G
m T =-c’/(1-c’)
Мультиплікатор податків відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск, а відповідно і ЧНП на більшу величину. Ефект мультиплікації спостерігається тому, що рівень споживання зменшується, а це, в свою чергу, зменшує дохід, який знову зменшує споживання, і т.д.