
- •1.Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •2. Основні макроекономічні показники.
- •3. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •7. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •8. Неокласична модель рівноваги товарного ринку.
- •9. Неокласична модель рівноваги грошового ринку.
- •10. Виробнича функція та її вплив на формування сукупної пропозиції.
- •11. Кейнсіанська модель сукупних видатків.
- •12. Кейнсіанська модель рівноваги товарного ринку.
- •13. Кейнсіанська модель рівноваги грошового ринку.
- •15. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний та інфляційний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •17.Неокласична модель загальної економічної рівноваги.(ad-as).
- •18. Кейнсіанська модель загальної економічної рівноваги.
- •20.Дискреційна фіскальна політика.
- •21. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків.Мультиплікатор збалансованого бюджету.
- •22. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •23. Автоматична фіскальна політика.
- •24. Фіскальна політика спрямована на пропозицію.
- •25. Фіскальна політика та держ.Бюджет.
- •26. Механізм функціонування грошового ринку.
- •27. Банківська система та грошова пропозиція.
- •28. Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.
- •29. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •30. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.
- •31. Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.
- •32. Комбінація фіскальних і монетарних дій.
- •33.Ліквідна та інвестиційна пастки у моделі is-lm.
- •35. Платіжний баланс та його складові.
- •36. Валютний курс, валютний ринок.
- •37. Регулювання валютних курсів.
- •38. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.
- •39. Модель рівноваги Манделла-Флемінга.
- •48. Неокейнсіанські моделі економічного зростання.
- •49. Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої ф-ції.
- •50. Модель економічного зростання р.Солоу.
48. Неокейнсіанські моделі економічного зростання.
49. Фактори економічного зростання. Модель економічного зростання на основі виробничої ф-ції.
Осн. показниками ек. зростання є абсолютні змінні величини продукту У або його зміни на душу населення.Базовою моделлю ек. зростання є неокласична вир.ф-ція Y=f(K,L). В неокласичній теорії трансформація факторів вир-ва пояснюється граничною продуктивністю капіталу ak і праці aL. Вплив обох факторів вир-ва на продукт можна записати так:
∆Y= ak∆K+ aL∆L
Вир. ф-ція дозволяє враховувати вплив на ек. зростання технічного прогресу, для вимірювання впливу якого застосовують показник сук. про-ті факторів вир-ва
Y=AF(K,L)→Y=AKβL1-β
A-коеф-т, який хар-зує еф-ть факторів вир-ва
β, (1-β)- коеф-ти еласт-ті вир-ва
З урахуванням цих факторів темп зростання продукту такий:
∆Y/Y-темп приросту продукту
∆К/К(L)-темп приросту капіталу(праці)
β-частка приросту капіталу в продукції
1-β- частка приросту праці в продукті
Вплив сук. прод-ті факторів вир-ва:
Внесок
сук. прод-ті факторів у зростання продукту
має назву «Залишок Солоу».
50. Модель економічного зростання р.Солоу.
Основні ознаки моделі:
1. За основу зростання в моделі Р. Солоу береться зростання продуктивності праці (у= Y/L), а не зростання продукту (Y). 2. Модель враховує вплив трьох чинників:
а) капіталоозброєності (k = K/L); б) зростання населення (L); в) технологічного прогресу (ТП).
3. За моделлю Р. Солоу існує стійкий рівень капіталоозброєності (k*), який визначає економічну динаміку. Цей стійкий рівень капіталоозброєності (k*) можна визначити за формулою: s/ = k* / f(k*)
де: s — норма заощаджень; - норма амортизації; k* — стійкий рівень капіталоозброєності; f(k*) — продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.
4. Джерелами економічного зростання за Солоу є:
а) Зростання капіталоозброєності (k), яке залежить від зростання норми заощаджень (s). Але зростання норми заощаджень не може бути постійним, оскільки заощадження (S) обмежують споживання (С).
Солоу сформулював «золоте правило», яке виконується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації — ): МРК = .
“Золоте правило”: При визначенні норми заощаджень критерієм повинна бути максимізація добробуту суспільства. тобто якнайбільше споживання (С).
б) Зростання населення {tL — темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності: К = I/L – ( + tL)k,
де I/L — інвестиції на одного працюючого; -норма амортизації; tL - темп зростання населення; k – капіталоозброєність.
в) Технологічний прогрес, який, за моделлю, на відміну від попередніх чинників є джерелом постійного зростання як продуктивності праці (у), так і загального продукту (Y).Якщо ефективність виробництва (Е) під впливом технологічного прогресу змінюється з темпом (g), то продуктивність праці змінюється з тим же темпом, а загальний обсяг виробництва зростає з темпом tL + g:
Y = (tL + g ) y0L , де: у0 – базова продуктивність праці.
Модель економічного зростання Р. Солоу зображена на графіку:
І, , tL, g
(+ tL+g)k
I/L = s f(k)
k* k
k - капіталоозброєність одиниці праці з постійною ефективністю;
k* — стійкий стан капіталоозброєності, за якого ok = І, тобто величина капіталу, що вибуває (k), дорівнює капіталу, що інвестується (І = s f(k));
- норма амортизації; tL – темп зростання населення; g — темп зростання ефективності виробництва під впливом технологічного прогресу.