30. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках.

Модель IS = LM являє собою вдалу спробу поєднати неокласику і кейнсіанство з метою визначення стану одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках. Зазначимо, що запис IS відображає рівновагу товарного ринку, умовою якої є рівність інвестицій I заощадженням S при певному співвідношенні відсоткової ставки i та доходу Y. Запис LM відображає рівновагу грошового ринку, на якому необхідний розподіл грошової маси М визначається функцією ліквідності L при певному співвідношенні відсоткової ставки i та доходу Y.

Рівновага на двох ринках буде реалізованою тоді, коли виконуються такі умови:

S(Y, i) = I(i) L1(Y) + L2(i) =MS.

(4.22)

Прокоментуємо перше рівняння системи (4.22). Як нам вже відомо, неокласики цілком справедливо визначають еластичність заощаджень S стосовно зміни відсоткової ставки і. Крім того, з основного психологічного закону Кейнса випливає, що величина заощаджень за будь-яких умов залежить від величини доходу. Таким чином, справедливо записати функцію заощаджень так:

S = f (Y, i).

(4.23)

Функцію інвестицій також можна записати:

I = f (I, i).

Якщо перше рівняння системи являє собою умову рівноваги товарного ринку, то друге рівняння відображає кейнсіанське розуміння рівноваги грошового ринку. У даній системі Y та і є ендогенними величинами, тому розв’язання цієї системи стосовно змінних Y та і дає рівноважні величини.

Рівняння IS набуде кінцевого вигляду:

.

(4.24)

Функція рівноваги грошового ринку з урахуванням ендогенних змінних Y та і:

. Рівняння лінії LM, яка являє собою геометричне місце точок, кожна з яких відповідає певному рівню Y та і при фіксованому значенні запасів реальних грошових коштів .	(4.25)
.		(4.26)

Точка перетину кривих IS і LM відображає єдине можливе розв’язання системи рівнянь (4.22) відносно Y та і. Саме визначені величини Y та і є такими, що забезпечують стан одночасної рівноваги товарного і грошового ринків.

31. Фіскальна політика з урахуванням грошової пропозиції.

Відомо, що фіскальна політика - особливо зміни податків - здатна змінювати сукупну пропозицію і впливати на зміни, які вона може викликати у співвідношенні рівень цін - реальне виробництво.

Економісти - прихильники економіки пропозиції вважають, що зменшення податків перемістить криву сукупної пропозиції праворуч.

Вони пояснюють це тим, що зниження податків збільшить використовуваний дохід і тим самим збільшить заощадження домогосподарств. Аналогічно зниження податків на бізнес збільшить прибутковість інвестицій і зросте норма нагромадження, що збільшить виробничі потужності країни.

Друга причина переміщення кривої сукупної пропозиції праворуч полягає в тому, що з урахуванням нижчих ставок податків з особистого доходу збільшиться післяподаткова заробітна плата, отже поліпшаться стимули до праці. Виявиться багато бажаючих запропонувати свою робочу силу, а у тих, хто працює, з'являться стимули до праці, тобто працювати більше часу та скорочувати відпустки.

Зниження податкових ставок є також заохоченням до ризику. Люди та фірми більше ризикують своїми грошима заради впровадження нових виробничих технологій і нових товарів, якщо нижчі податкові ставки обіцяють більший прибуток.

Таким чином зниження податків переміщує криву сукупної пропозиції праворуч.

Розглянемо вплив зміни податків на сукупну пропозицію.

Сукупний попит та сукупна пропозиція становлять відповідно AD1 i AS1, так, що рівноважний рівень ЧНП дорівнює qi, а рівень цін Р1. Якщо рівень безробіття надто високий, то здійснюють стимульовану фіскальну політику у формі зниження податків. Зменшення податків збільшить сукупний попит з AD1 до AD2, що збільшить і реальний внутрішній обсяг виробництва з qi до Q2 та рівень цін з рі до Р_2. Якщо зменшення податків сприятливо впливатиме на пропозицію, сукупна пропозиція переміститься праворуч з положення АS1 до АS2. Це дозволить економіці досягти навіть більшого обсягу виробництва Оз проти нижчого рівня цін Рз проти Р_2.