20.Дискреційна фіскальна політика.

З метою подолання рецесійного розриву уряд має у своєму

розпорядженні варіант фіскальної політики, орієнтований

на збільшення сукупних видатків за рахунок бюджету,

який в економічній теорії та практиці отримав назву

дискреційної фіскальної політики.Розглянемо ситуацію

коли існує значний рецесійнийрозрив і уряд намагається

його подолати за рахунок збільшення видатків із бюджету

за умови разової зміни податків на доходи.Точка, яка

відповідає стану рівноваги економічної системи при

неповній зайнятості, визначається як точка перетину кривої

сукупних видатків з бісектрисою кута на графіку сукупних

видатків.Оскільки потенційний випуск знаходиться далеко праворуч від

точки Е1 і визначається лінією N уряд змушений започаткувати дискреційн фіскальну політику шляхом збільшення державних видатків . Цей захід викликає збільшення сукупних видатків, що на графіку сукупних видатків відображається як зміщенн кривої сукупних видатків C+I у положення С+І+G і мультиплікативне зростанн доходу на величину відрізка Y Y . Нова крива сукупних видатків побудована шляхом зміщення кривої C+I на величину державних автономних видатків . Точка нової рівноваги Е2 відповідає більшому рівню випуску та зайнятості Y2.Оскільки державні видатки викликали мультиплікативне зростання реального випуску й доходу, то необхідно кількісно визначити зазначений мультиплікативний ефект, який вимірюється мультиплікатором державних видатків mG .Мультиплікатор державних видатків показує вплив зміни державних видатків на величину реального випуску й доходу Y (ВВП). Величина мультиплікатора державних видатків:

.

(6.1)

Мультиплікативний ефект від здійснення державних видатків можна пояснити так: державні видатки безпосередньо викликають збільшення сукупного попиту на кінцеву продукцію фірм, яку закуповує держава, що, в свою чергу, створює додатковий попит із боку галузей, в яких ця продукція виробляється, на виробничі ресурси та на продукцію фірм у суміжних галузях.Графічно мультиплікативний ефект державних видатків відображає той факт, що вертикальна відстань між кривими С+І та С+І+G менша відрізка Y1Y2 в mG разів.Мультиплікатор податків:

(6.2)

В ираз є мультиплікатором податків.Якщо дискреційна фіскальна політика здійснюється за умов збалансованого бюджету, коли видатки з бюджету дорівнюють податковим надходженням до нього T=G, то для визначення кінцевого мультиплікативного ефекту внаслідок проведення дискреційних заходів у межах фіскальної політики можна використовувати мультиплікатор збалансованого бюджету , який розраховується як різниця між мультиплікатором державних видатків і мультиплікатором податків: Цей мультиплікатор відображає кількісний взаємозв’язок між зміною у сукупних видатках внаслідок проведення дискреційної фіскальної політики та зміною у доході.

21. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків.Мультиплікатор збалансованого бюджету.

Мультиплікатор державних витрат дає можливість оцінити вплив витрат держави на величину ВНП (ЧНП). Для виведення його скористаємося формулою макрорівноваги:

Y=C+I+G

C=c’(1-t)Y , де с’- гранична схильність до споживання, t- частка податків у сукупних доходах.

Y=c’(1-t)Y+I+G, I-const

m _G =1/(1-c’(1-t))

Ефект мультиплікатора в даному разі пояснюється так: державні витрати збільшують обсяг продажу товарів та послуг. Це спричиняє додатковий попит на фактори виробництва; зростання реалізації факторів виробництва означає збільшення доходів і споживання, що, у свою чергу, зумовлює нове збільшення обсягів продажу і збільшення випуску.

Отже, ∆NNP= m _G *G.

Для того, щоб здійснити державні видатки, держава має знайти джерело відповідних коштів. Таким джерелом є податки. Якщо держава здійснює видатки G за рахунок коштів, отриманих внаслідок встановлення прямого (акордного) податку, вона може забезпечити зростання реального ЧНП в результаті маніпулювання державними видатками і податками.

Мультиплікатор податків оцінює вплив розміру податків на обсяг ЧНП. Для виведення його скористаємось формулою макрорівноваги:

Y=C+I+G

C=c’(Y-T), де T-загальна величина податків, які держава вилучає з доходів; (Y-T)-дохід після оподаткування.

Y=c’(Y-T)+I+G

Y(1-c’)=C-c’T+I+G

m _T =-c’/(1-c’)

Мультиплікатор податків відображає те явище, що зростання податків на певну величину зменшує випуск, а відповідно і ЧНП на більшу величину. Ефект мультиплікації спостерігається тому, що рівень споживання зменшується, а це, в свою чергу, зменшує дохід, який знову зменшує споживання, і т.д.

Якщо дискреційна фіскальна політика здійснюється за умов збалансованого бюджету, коли видатки з бюджету = податковим надходженням до нього T=G, то для визначення кінцевого мультиплікативного ефекту внаслідок проведення дискреційних заходів у межах фіскальної політики можнв використовувати мультиплікатор збалансованого бюджету m_B, який розрахов-ся як різниця між мультиплікатором держ видатків і мультиплікатором податків: m_B=m_G-m_T

Цей мультиплікатор відображає кількісний взаємозв’язок у сук видатках унаслідок проведення дискреційної фіскальльної політики та зміною у доході